УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа    22-ц/0690/1934/11  

Категорія 18

                                                     У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 11 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                      Широкової Л.В.,

                         суддів                               Талько О.Б., Кочетова Л.Г.,

при секретарі судового

                         засідання                              Порохня М.М.,

                        з участю           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 15 червня   2011  року

по цивільній справі за позовом Публічного  Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” далі ( ПАТ КБ „ПриватБанк”)  до ОСОБА_2 про звернення стягнення по кредитному договору,-

                                           в с т а н о в и л а  :

             У вересні 2009 року ЗАТ КБ „ПриватБанк” звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 30.11.2005 року між сторонами укладено договір кредиту ZRLWAK00140582 на суму 89905,12 грн.  на  придбання  автомобіля  строком  до  30.08.2012 року   зі   сплатою відповідних відсотків .   

              Для  забезпечення  кредитного  договору  з  відповідачем 30.11.2005 року укладено договір застави автомобіля марки Opel Mtriva, 2005 року випуску .   

               Посилаючись на те, що відповідачкою зобов’язання за кредитним договором  не  виконані,  унаслідок  чого  утворилась  заборгованість  у   сумі 89905,12 грн.,   ПАТ КБ „ПриватБанк”  просив звернути стягнення на предмет застави – легковий автомобіль Opel Mtriva, 2005 року випуску, за рахунок  якого   задовольнити  вимоги  за   кредитним     договором   у   сумі 89905,12 грн..

               В процесі розгляду справи  позивач вимоги уточнив, просив звернути стягнення на автомобіль, визначивши заборгованість в 223470,71 грн. 

          Рішенням  Овруцького  районного суду Житомирської області  від 15 червня 2011 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за  кредитним договором ZRLWAK00140582 від 30.11.2005 року звернуто  стягнення  на  предмет  застави  – легковий автомобіль марки Opel Mtriva, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом його продажу ПАТ КБ „ПриватБанк”  будь-яким способом.  Стягнуто  з   ОСОБА_2 на користь  ПАТ КБ „ПриватБанк” 907,55 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

     У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення  суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права.     

      Апеляційна  скарга підлягає відхиленню  з таких підстав.       

    Судом  встановлено, що  30 листопада 2005 року між сторонами укладено кредитний  договір ZRLWAK00140582 на суму 138793,00 грн.  на придбання автомобіля строком до 30.08.2012 року зі сплатою   процентів.  (т.1 а.с. 8-11).   

     30 листопада 2005 року сторонами укладено нотаріально посвідчений договір застави автомобіля марки Opel Mtriva, 2005 року випуску”( т.1 а.с. 12-18).   

      Відповідно   до  довідки  ПАТ КБ „ПриватБанк”  від 17.05.2010 року станом на 17 травня 2010 року  заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором  ZRLWAK00140582  від  30.11.2005 року    складає  235201,88 грн. (т.1 а.с.154).   

         Задовольняючи позов ПАТ КБ „ПриватБанк”, суд першої інстанції   обґрунтовано  виходив  із  того,  що  внаслідок порушення ОСОБА_2 строків погашення кредиту за договором утворилась заборгованість, яка підлягає погашенню шляхом звернення стягнення на предмет застави.   

           Оскільки ОСОБА_2 не виконала умов кредитного договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості суми шляхом звернення стягнення на предмет застави.       

        Відповідно до п. 15.8.1 договору застави заставодержатель має право вимагати виконання зобов’язання за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави та його реалізації у випадку неналежного виконання зобов’язання або його частини.   

      Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та закону. Нормами ст. ст. 610-611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають передбачені законом наслідки.   

       Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання,  забезпеченого  заставою, заставодержатель  набуває  право  звернення  стягнення  на предмет застави. За рахунок предмета  застави  заставодержатель  має  право задовольнити в повному обсязі свою вимогу,  що визначена на момент фактичного задоволення,  включаючи  сплату  процентів,  неустойки, відшкодування    збитків,    завданих   порушенням   зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених   у  зв'язку  з  пред'явленням  вимоги,  якщо  інше  не встановлено договором.   

      Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги Банку про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу   є обґрунтованими.   

  За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.   

            Керуючись ст. ст. 303,304,307,313-315  ЦПК України, колегія суддів,       

                                                            ухвалила:

         Апеляційну  скаргу ОСОБА_2  відхилити , а рішення   Овруцького районного суду Житомирської області від 15 червня   2011  року залишити без зміни.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.  

 Головуючий:                                                                               Судді: