Справа № 2-3651/11 Головуючий у 1 інстанції:Савицька Н.В.

Провадження № 22-ц/0390/865/11

Категорія:48      Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 липня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Данилюк В А

суддів -  Осіпука В.В., Овсієнка А.А.,     

при секретарі   Кузьмич І.П.

          з участю:

          позивача ОСОБА_1,

          відповідача ОСОБА_2              

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду  від 12 квітня 2011 року, -       

В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі на рішення Луцького міськрайонного суду  від 12 квітня 2011 року відповідач ОСОБА_2С, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив рішення суду скасувати, а розмір стягнення аліментів зменшити.

Оскаржуваним рішенням Луцького міськрайонного суду  від 12 квітня 2011 року позов задоволено частково. Постановлено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, щомісячно в розмірі 498 грн. до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11.11.2010 року. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

В даному судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав і просив скаргу задовольнити.

          Позивач апеляційну скаргу заперечила, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю–доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 26.07.2003 року, який 27.04.2010 року було розірвано. Від подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_4, який перебуває на утриманні позивача.

Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 5), свідоцтвом про народження ОСОБА_3 (а.с. 6), у якому сторони записані його батьками.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 як батько дитини ОСОБА_3 зобов’язаний утримувати останнього до досягнення його повноліття.

          Згідно ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За ст. 184 ч.1 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач не має постійного місця роботи, а тому його дохід є не регулярним.

Покликання апелянта на те, що він ніде не працює та не отримує ніякого доходу, не заслуговує на увагу, оскільки відповідач не відноситься до категорії непрацездатних осіб і не позбавлений можливості працевлаштуватися з метою утримання малолітньої дитини.

При визначенні розміру аліментів згідно ст. 182 СК України суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника інших дітей та непрацездатних батьків, інші обставини, що мають значення для справи.

Отже, виходячи з вищевикладеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну оцінку, суд обґрунтовано дійшов висновку про обов'язок відповідача утримувати сина ОСОБА_4 та, виходячи із встановлених обставин і вимог ст. 182 ч.1 СК України вірно визначив розмір аліментів.

Покликання ОСОБА_2 на те, що в нього є інша сім’я, на його утриманні знаходиться малолітня донька, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, не звільняє відповідача від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 від першого шлюбу, і дана обставина врахована судом, оскільки позовні вимоги задоволені частково.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.

          Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

          Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

          Рішення Луцького міськрайонного суду від 12 квітня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий          

Судді