Справа № 33-226/2011
Категорія ст. 348 МК України
Головуючий у 1 інстанції Руденко Д.М.
Суддя Попович С.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2011 року м. Івано-Франківськ
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Попович С.С., з участю прокурора Хими Р.Р. представника митниці Гевак Ю.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_2 на постанову судді Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2011 року, -
у с т а н о в и в :
Вказаною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, -
визнано винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 348 МК України з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки 100», 1992 р. в., кузов № НОМЕР_1, а в разі відсутності вказаного автомобіля постановлено стягнути його вартість в розмірі 15 372 гривень.
З постанови судді вбачається, що згідно протоколу про порушення митних правил № 93/20600/11 від 29 березня 2011 року, 15.04.2009 р. ОСОБА_2 через пункт «Шегині»Львівської митниці ввіз на митну територію України для тимчасового користування автомобіль марки udi 100», 1992 р.в., кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який був зобов’язаний вивезти за межі митної території України до 15.04.2010р. Однак вищезазначений автомобіль він за митну територію України у визначений термін не вивіз, чим порушив вимоги ст.348 МК України
Вартість автомобіля марки 100», 1992 р. в., кузов № НОМЕР_1, згідно службової записки відділу контролю митної вартості та класифікації товарів від 25.03.2011р. №16/31-62 на момент виявлення правопорушення становить 1432 євро, що згідно курсу НБУ складає 15 372 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, заперечуючи свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, посилається на те, що суд розглянув справу в його відсутності, чим позбавив його права на захист своїх інтересів. Вказує, що жодного зобов’язання про вивезення транспортного засобу в нього на митниці не відбирали, жодних письмових документів з цього приводу не підписував, що суперечить ст. 11 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення особистих речей, товарів, транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»та ст. ст. 208, 210 Митного Кодексу України. Оскільки митний контроль не проходив, жодного зобов’язання про вивезення транспортного засобу не давав, тому вважає, що він будь-якого правопорушення не вчиняв.
Просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки вважає, що пропустив його з поважних причин, а постанову суду скасувати.
В судове засідання апелянт не прибув, надіслав суду телеграму в якій просить заслухати апеляцію без його особистої участі.
Заслухавши прокурора, представника митниці, котрі вважають апеляційну скаргу необґрунтованою, а постанову такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, а апеляцію залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається зі справи дійсно апелянт не був присутнім при розгляді його справи суддею. Копія постанови йому у встановлений ст. 285 КУпАП 3-х денний строк вручена чи надіслана не була, а тому по цій підставі апелянту слід, виходячи зі змісту ст. 289 КУпАП, поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, протоколу про порушення митних правил від 29.03.2011 р. та всіх інших долучених до справи матеріалів, ОСОБА_2, через пункт «Шегині»Львівської митниці, дійсно ввіз на митну територію України у вказаний день для тимчасового користування терміном на один рік автомобіль марки 100», 1992 р.в.. Але за митну територію України його не вивіз, іншого він не довів.
А тому слід виходити з того, що зазначеним обставинам суддя дав правильну правову оцінку, а тому підстав для скасування постанови немає.
Накладаючи адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, а при його відсутності стягнення вартості автомобіля, суддя вимог закону не порушив, врахувавши усі обставини справи, належним чином обґрунтував своє рішення, а тому твердження апелянта про те, що суд при постановленні рішення не врахував вищезазначених обставин, не заслуговують на увагу.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 289, 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2011 року .
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2011 року відносно нього –без змін.
Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області С.С. Попович