Справа № 2-5414/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"08" серпня 2011 р. Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого:                    судді – Притули Н.Г.

при секретарі:                                  Поляковій Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи –Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація, Голосіївська районна в м.Києві державна адміністрація про визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2010 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком –ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що у сторін, які перебували у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3. Як зазначає позивач, через зраду відповідача шлюбні відносини між ними не склалися. Відповідач неодноразово їздила до Єгипту до свого нового чоловіка і при цьому брала сина. Відповідачка налаштовує сина проти позивача, забороняє батькові бачитися із сином, без дозволу батька забирає сина на кілька днів з дому для того, щоб відвідати родичів чи подруг, поїхати до Єгипту, незважаючи навіть на те, що ОСОБА_3 пропускає навчання у зв’язку з такими поїздками, як зазначено в позовній заяві. Коли позивач не надавав дозвіл на виїзд дитини з країни, відповідач влаштувала сварку перед дитиною. Для того, щоб не травмувати психіку людини, позивач весь час намагається приховати від сина дійсний стан стосунків між сторонами, але відповідач всіляко перешкоджає цьому. Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач змалечку привчає сина до того, що брехня та обман є нормою життя. Позивач цілком обґрунтовано вважає, що це призведе до неправильного сприйняття ОСОБА_3 та неправильного розуміння того, що є добре, що є погано. Позивач вважає, що подальше проживання малолітнього сина з ним найбільш повно буде відповідати його інтересам, оскільки він може надати дитині належні умови для виховання та розвитку. Зокрема позивач може забезпечити достатній рівень життя для дитини, син матиме окрему кімнату в квартирі, яка буде облаштована для нього. А тому позивач вважає, що дитина повинна жити з позивачем, оскільки саме позивач забезпечить найкращим чином інтереси дитини.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Додатково суду пояснив, що з 21 лютого 2011 року сторони разом вже не проживають. З того часу відповідачка не надає можливості бачитися з сином, інколи позивач бачить дитину в школі. Також пояснив, що відповідач з дитиною не займається, не здійснює прогулянки. Коли відповідач на роботі, ОСОБА_3 знаходиться з чужими йому людьми, хоча міг перебувати з бабусею чи батьком. Майже всі господарські роботи по дому робив позивач, він відводив дитину до школи, більшість забирала із школи дитину мама, але інколи і забирали сусіди. Позивач також купував продукти, прасував, грався з хлопчиком, оскільки мама не гралась із хлопчиком. Як зазначає позивач, він більшість часу проводив з дитиною; коли хворів син, саме позивач з ним перебував, годував, коли син був ще маленьким. Відповідачка зраджувала позивача. також позивач пояснив, що відповідач не може слідкувати за дитиною, оскільки відлучається по вечорах і може дитині показати лише аморальну поведінку. Відповідачка не може утримувати дитину, оскільки має низьку заробітну плату.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити посилаючись на те, що для дитини буде краще жити з батьком, який забезпечить його матеріально, син буде зростати в доброму відношенні до нього та в спокійній атмосфері.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала просила відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що з 2009 року фактично сім»я розпалась. Вони проживали в одній квартирі, але не підтримуючи сімейних стосунків. Відповідач пояснила, що розважальні заходи для дитини влаштовувала вона, якщо вона їх не організовувала, то дитина ніде не була. Коли сторони були вдома дитина гралась за комп’ютером. На природу вони не виїжджали. В той час, коли сторони проживали разом, повідомила відповідач, позивач займався з дитиною, а на даний час (коли проживають вони окремо) не займається. ОСОБА_3 на групі продовженого дня робить домашні завдання, виходять на прогулянку. На даний час відповідач сама робить з сином домашні завдання. Щодо витрат, відповідач пояснила, що в місяць вона сплачує 300,00 гривень кредит за квартиру, 150,00 доларів США кредит за паркінг, 500,00 грн. сплачує за навчання сина. Також відповідач повідомила, що вона отримує заробітну плату; квартиру, яка знаходиться на вул..Рейтарській передала в оренду та отримує додаткові кошти. Як пояснила відповідач: «Лікар завжди зуміє заробити кошти».

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала та просила в їх задоволенні відмовити посилаючись на те, що відповідач хороша мати, виконує свої батьківські обов’язки. Оскільки діючим національним законодавством не передбачено перевага когось одного із батьків у виконанні своїх батьківських обов’язків, а міжнародне законодавство, зокрема принцип 6 Декларації прав дитини передбачає, що малолітня дитина не може бути розлучена з матір’ю, тому представник вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

Представники Шевченківської та Голосіївської районної в м.Києві державних адміністрацій –органу опіки та піклування в судовому засіданні заявлені вимоги не підтримали та просили відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов’язок доказування покладений на сторони.

Вислухавши учасників процесу, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Принципом 6 Декларації прав дитини передбачено, що дитина для повного та гармонійного розвитку його особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері кохання та морального і матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинен, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученим з матір’ю.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Батьки (позивач та відповідач) не можуть досягнути домовленості щодо місця проживання дитини –сина ОСОБА_3. Не вдалося їм про це домовитися під час розгляду справи в суді.

Частиною 1 статті 161 СК України визначено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що 27.07.1996 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як вбачається із копії свідоцтва про укладення шлюбу.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. У свідоцтві про народження його батьками зазначено –ОСОБА_1, ОСОБА_2.

ОСОБА_1 працює в АТ «Страхова компанія «АХА Україна»юрисконсультом та отримує заробітну плату не нижче 6000,00 грн. щомісячно.

Позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

По місцю роботи позивач характеризується позитивно, зокрема, як особа, яка надзвичайно відповідально ставиться до сім»ї та родинних стосунків, багато та віддано займається розвитком та вихованням сина.

Як вбачається із копії сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду, ОСОБА_1 ознак наркологічних захворювань не має.

Відповідач під час слухання справи довідку про її доходи не надала.

Як вбачається з висновку психолога Печерського районного у м.Києві центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді зазначено, що: «… малюючи свою сім»ю, хлопчик намалював тата, матір і себе. Характер розташування фігур на малюнках та послідовність малювання, розташування фігур на аркуші, старанність, з яким зображені фігура тата може свідчити про значимість та важливість відносин з ним. Фігура матері знаходиться відсторонено. Відстороненість на закінченому малюнку фігури матері може свідчити про відсутність у дитини емоційного контакту з нею чи, можливо, відношення з матір’ю є джерелом його дискомфорту і переживань»; в малюнках хлопчика присутня внутрішня напруга та прихована тривожність, присутня потреба у розумінні, потреба у емоційному комфорту і захисті; взаємовідношення з усіма членами родини для хлопчика дуже важливі, але не завжди у них є час на дитину; бажання психологічного комфорту та прихована тривожність у хлопчика зазначена при аналізуванні історій по малюнках САТ; для хлопчика дуже важливе перебування з батьком, який для нього є авторитетом, відношення з мамою викликають смуток та дискомфорт, тому що хлопчик не знаходить емоційну підтримку з її сторони та є почуття страху, що мати може забрати його від батька. З батьком ОСОБА_3 почуває себе впевнено, вони дуже добре контактують, розуміють один одного; з бесіди зрозуміло, що дома з ним граються друзі та батько; з батьком зранку він снідає та одягається, мати участі в даному процесі не приймає через те, що продовжує спати в своїй кімнаті і просить її не будити; на питання щодо матері ОСОБА_3 відповідав неохоче, спираючись на те, що вона зайнята своїми справами.

Як зазначено у даному висновку, ОСОБА_3 відповідно віку, статі потребує тісного спілкування з батьком, батько має можливість створити навколо дитини безпечне, сприятливе середовище.

Крім того, експертним висновком ВГО «Розрада»про результати психологічного обстеження психоемоційного стану ОСОБА_3, 2002 року народження (а.с.134-136) (в дану установу сторони було направлено для проведення обстеження саме за направленням Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації в зв’язку з наданням висновку органом опіки та піклування по даній справі) зазначено, що результати психологічного обстеження свідчать про боязкість дитини, ворожість, напруження, яке, як правило викликається обмеженням його незалежності зовнішніми обставинами, свідчить про агресивний самозахист. Під час розмови з дитиною, коли мова йшла про матір або речі, які мати не дозволяє робити, хлопчик знижував голос, опускав очі та просив, щоб психолог не розповідала мамі нічого, бо мама буде сваритися. Разом з тим, виявилося, що ОСОБА_3 має виражений брак психологічної теплоти вдома, має бажання чогось досягти, шукає підтримки з оточення, хоче бути поміченим, розраховувати на інших, самостверджуватися. ОСОБА_3 потрібний спокій та захищеність. З розмов з дитиною виявилося, що дитина не уявляє собі життя без батька і в будь-якому випадку бачить батька біля себе –хоча б проведення всього вільного часу разом з ним.

Також в даному висновку зазначено, що і батьки проходили психологічне обстеження. Зокрема батько виражає тривогу щодо своєї дитини, яскраво виражену потребу бути разом з ним, важко переживає неможливість бачитися з сином, яким опікувався постійно.

Щодо матері у висновку зазначено, що її не турбує те, що дитина не може бачитися з батьком, хоча обидва батьки визнають підвищену чутливість їхньої дитини, мати не виражала стурбованості щодо впливу на ОСОБА_3 конфлікту між батьками та його розлуки з таким близьким до нього батьком.

20 січня 2011 року Дніпровською районною в м.Києві державною адміністрацією був складений акт обстеження умов проживання в квартирі АДРЕСА_1. Зокрема в акті зазначено, що для виховання та розвитку дитини створено такі умови: має окрему кімнату –ліжко, стіл, стільці, шафа для одягу, комп’ютер, телевізор, інші речі особистого вжитку. Також в акті зазначено, що в квартирі також проживає ОСОБА_4 Члени сім»ї бажають, щоб дитина проживала та виховувалась в їх сім»ї.

В психолого-педагогічній характеристиці ОСОБА_3, наданій директором ліцею «Голосіївський»№241 зазначено, що батьки беруть активну участь у вихованні та навчальній діяльності сина, постійно цікавляться успішністю сина, його навчальними досягненнями, допомагають у підготовці ним домашніх завдань.

Згідно із свідоцтвом про право власності на житло від 02.07.1993 року, квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище відповідача) та ОСОБА_5 в рівних частках.

На підставі договору дарування квартири від 10.12.2001 року, ОСОБА_2 стала одноособовою власницею зазначеної квартири.

Відповідач в судовому засіданні не надала документи, які підтверджують, що вона дійсно уклала договір оренди та передала в оренду зазначену квартиру. Як і не було надано доказів про отримання додаткових доходів з оренди квартири.

27 липня 2011 року Голосіївська районна в м.Києві державна адміністрація прийняла розпорядження «Про порядок зустрічей з малолітнім ОСОБА_3, 2002 року народження». Даним розпорядженням було вирішено питання зустрічей сина та батька до вирішення питання визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 з одним із батьків в судових органах.

В судовому засіданні позивач пояснив, що відповідач не виконала розпорядження та не надала можливість побачитись із сином. Тому позивач викликав міліцію. Після того, як з’явився працівник міліції, відповідач надала можливість поспілкуватись із сином по-телефону.

Відповідач повідомила, що вона не надала дитину позивачу та надавати не буде з ночівлею тому, що в квартирі, крім позивач, ще проживає його мати, сестра та бабуся, тобто ОСОБА_3 (як припустила відповідач) не буде де спати.

На підтвердження того, що всі зазначені особи проживають в квартирі відповідач доказів не надала. Позивач щодо цього пояснив, що в квартирі на даний час проживає він з матір’ю (бабусею ОСОБА_3), будь-які інші люди там не проживають.

Отже, як вбачається, відповідач не виконала розпорядження Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації та не бажала його виконувати та як повідомила  в судовому засіданні і не має наміру його виконувати. Отже, відповідно і не має наміру давати можливість сину бачитись та спілкуватись із батьком.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він з 2004 до 2007 року працював з позивачем, а також є їх сусідом. Бачив, що часто прогулювався з сином саме батько, а мати з сином не бачив взагалі на прогулянках. Декілька разів бачив їх разом (батько, мати, син). Свідок характеризує позивача з позитивного боку, як хорошого батька, гарного господаря.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він позивача знає з 1986 року, характеризує його лише з позитивної сторони, відношення у позивача до дитини дуже хороше, грається з дитиною, займається з ним, робить домашні завдання. Як пояснив свідок, дитину більше хотів саме позивач. З дитиною постійно був батько. В школу постійно заводив батько, забирала в основному мати, або знайома подруга ОСОБА_8. В той час коли свідок перебував у квартирі позивача та відповідача, як пояснив свідок, він був свідком таких ситуацій, що коли дитина зверталась до матері з якимось проханням, вона переадресовувала ці прохання до позивача.

Свідок ОСОБА_9 (сестра відповідача) в судовому засіданні повідомила, що сторони обоє виконували батьківські обов’язки. Але батько займався з дитиною уроками. З 2008 року мати дозволяла собі затримуватись. Потім відповідач змінила ставлення до життя та цінностей в житті та почала «вимірювати все кількістю грошей». Як зазначає свідок: «Вела сестра себе неправильно». Також свідок була присутня при зустрічі сестри з іншим чоловіком в квартирі, де проживали сторони (під час їх спільного проживання).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що коли народився ОСОБА_3, саме батько кормив дитину вночі, прасував, більшість роботи робив по дому. Дитина майже не мала уваги матері. Позивач приходив додому, готував вечерю, годував дитину. Як зазначає свідок, відповідач цілими днями спала, відпочивала та приймала коханців. Уроки робив з дитиною позивач, тому що відповідач не хотіла. Продукти в магазинах купляв позивач, а відповідач могла купляти все що хотіла, але не для дому. Як вважає свідок, дитині комфортніше з батьком. В період 2003-2006 роки сторони проживали в одному під’їзді з свідком, і в той час, коли дитина ходила в дитячий садочок, то рідна сестра позивача забирала ОСОБА_3 з садочку. Коли ОСОБА_3 телефонує бабусі, то він каже, що мама буде бити за те, що він телефонує їй. З 2008 року свідок приблизно один раз на місяць бувала в квартирі сторін і з її слів, хлопчик більше прихильний до батька.

Суд при вирішенні заявлених вимог не може взяти до уваги довідку видану 07.06.2010 року КП ЖЕК «Михайлівська»(а.с.71) на тій підставі, що, по-перше, ЖЕКи не уповноважені надавати зазначені довідки, по-друге, як було встановлено в судовому засіданні, станом на 2010 рік сім»я ОСОБА_1 проживала в Голосіївському районі м.Києва по вул..Вільямса (постійно), а тому достовірна інформацію у КП ЖЕК «Михайлівська»про те, на чиєму утриманні перебуває ОСОБА_3 у них не може бути.

Крім того, суд не може взяти до уваги при вирішенні даного спору  висновки органів опіки та піклування.

Отже, враховуючи вищевикладене, а саме: те, що мати не турбується про психологічний стан свого сина (зневажливо ставиться до того, що дитина боляче сприймає ситуацію, яка склалася в їх родині), не надає дитині спілкуватися з батьком, хоча позивач не обмежений діючим законодавством у спілкуванні з сином, враховуючи вік та стать дитини, суд приходить до висновку, що зневажливе відношення матері та відсутність будь-якої турботи про те, яким чином вплине на сина її заборона спілкуватися з батьком, чвари між ними, суд вважає і є тією виключною обставиною, яка є підставою для визначення місця проживання дитини з батьком та для повного та гармонійного розвитку особистості ОСОБА_3, зростання в атмосфері морального та матеріального забезпечення, розуміння.

Суд під час розгляду справи не знайшов законом передбачених підстав які б перешкоджали для того, щоб дитина проживала з батьком.

На підставі вищевикладеного та керуючись принципом 6 Декларації прав дитини, ст.161 СК України, ст..ст.10, 11, 60, 151, 160 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи –Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація, Голосіївська районна в м.Києві державна адміністрація про визначення місця проживання дитини –задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1.

          На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

                    Суддя: