У К Р А Ї Н А

СОСНІВСЬКИЙ    РАЙОННИЙ    СУД    МІСТА    ЧЕРКАСИ

Справа № 2-1059-2011 року

 ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

         11 березня 2011  року    Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

                                   головуючого / судді - Чепурного В.П.

                                   при секретарі –Бондаренко Н.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Черкаська міська рада про визнання відмови у погодженні меж земельної ділянки незаконною і про дачу дозволу на приватизацію земельної ділянки без  підпису в акті  визначення меж землекористування та передачі встановлених межових знаків на зберігання ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі  ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до відповідача ОСОБА_3 третя особа: Черкаська міська рада про визнання відмови у погодженні меж земельної ділянки незаконною і про дачу дозволу на приватизацію земельної ділянки без  підпису в акті  визначення меж землекористування та передачі встановлених межових знаків на зберігання ,посилаючись на те, що  позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 мають у  власності по 1\4 частині будинку АДРЕСА_1. Ці частини будинку дісталися їм у спадщину від  їх матері ОСОБА_4 і  знаходяться на земельній ділянці площею 6 кв. м., що була виділена для  обслуговування будинку рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих від 19 листопада 1953 року № 1620. Користуючись наданим законом правом на приватизацію земельної ділянки, на якій знаходиться належна їм частина будинку, вони звернулись до Черкаської міської ради із заявою від 10 вересня 2009 року  про передачу  їм у приватну власність присадибної ділянки по АДРЕСА_1. Листом від 14.10.009ро № 3178-з міськвиконком був  даний дозвіл на розробку проектної документації. Після цього проектно-виробнича компанія «Земельний кадастр» розробила  їм відповідну  документації, в тому числі був складений акт визначення меж землекористування та передачі встановлених межових знаків на  зберігання. Відповідно до  проведених вимірів позивачі користуються та мають право на  приватизацію земельної ділянки площею 363 кв. м. За весь час, що позивачі користуються домоволодінням, розташованим по АДРЕСА_1, між позивачами та відповідачем ОСОБА_3, який мешкає по АДРЕСА_2, склався визначений  порядок користування земельними ділянками, що закріплені за домоволодінням. Фактично  кожна  сторона користується тією земельною ділянкою, на якій розташовані його об’єкти нерухомого майна. Коли позивачі звернулись до відповідача з проханням підписати акт визначення меж  землекористування та передачі встановлених межових знаків на зберігання, він безпідставно відмовився підписати вказаний акт. Своїми діями відповідач перешкоджає позивачам в реалізації їх конституційного права на набуття в приватну власність земельної ділянки, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать позивачам на праві приватної власності. Межі земельної ділянки, що відводиться позивачам в приватну власність, ніяким чином не порушують і не будуть порушувати законних прав та інтересів відповідача. Вважають, що виникла ситуація призводить до порушення законних прав та  інтересів  на приватизацію земельної ділянки. Просять  визнати відмову  ОСОБА_3 в погодженні межі земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 363кв.м. для передачі в приватну власність та в підписанні акту  визначення меж землекористування та передачі встановлених межових знаків на зберігання –незаконною. Дозволити Черкаській міській раді здійснити  приватизацію земельної ділянки площею 63 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1, без підпису відповідача ОСОБА_3 в акті визначення меж  землекористування та встановлення межових знаків  на зберігання.

Позивачка ОСОБА_1, ОСОБА_2  та їх  представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні  позовні вимоги не визнав, пояснивши, що межа між існуючими ділянками, яка нанесена на акті не відповідає дійсності. Відстань від нанесеної межі згідно геодезичних обмірів до житлової будівлі по АДРЕСА_1 дорівнює рівно 1 метр. А фактично, на теперішній час та як і  завжди це дорівнювало і дорівнює 0,6 метра. Із цього виходить , що 0,4 х 38,49м = 15,396 кв. м. Тобто, невідповідність розміру земельної ділянки, яка належить йому враховуючі геодезичні обміри, становитиме менше на 15,396 кв. м. від загальної площі існуючої  земельної ділянки . А після оголошення перерви   відповідач безпричинно покинув зал судового засідання.

Представник третьої особи Черкаської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та обставини справи, які регулюються нормами цивільного та земельного законодавства.

Згідно  ст.12 Земельного Кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у  власність громадян.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни набувають право власності та  права користування земельними ділянками із земель державної або  комунальної власності за  рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 96 Земельного  кодексу України  землекористувачі зобов’язані не  порушувати прав  власників  суміжних  земельних ділянок та землекористувачів.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 мають у  власності по 1\4 частині будинку АДРЕСА_1. Ці частини будинку дісталися їм у спадщину від  їх матері ОСОБА_4 і  знаходяться на земельній ділянці площею 6 кв. м., що була виділена для  обслуговування будинку рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих від 19 листопада 1953 року № 1620. Порядок користування будівлями і землею визначений, описаний і відображений на схемі в технічному паспорті. Бажаючи реалізувати право на  приватизацію частини земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 363 кв. м. замовили виготовлення документації із землеустрою.

Відповідач є власником  будинку АДРЕСА_2, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 557,0 кв. м.

Відповідно до проведених вимірів позивачі користуються та мають право на  приватизацію земельної ділянки площею 363 кв. м..

Згідно заяви від 28.11.2002 року ОСОБА_3 дав згоду на зміну конфігурації межі між домоволодінням АДРЕСА_1 та  АДРЕСА_2.

Судом  встановлено, що відмова відповідача від підпису акту визначення та погодження меж не обґрунтована наявністю спору  про  землекористування, оскільки згідно доданих документів самим же відповідачем розмір земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 дорівнює 370, 5 кв. м.. Згідно доданих документів стороною позивача цей розмір сягав 373 кв. м. То таким чином судом встановлено, що відмова відповідача від  підпису акта  визначення та  погодження меж не  пов’язана зі спором про землекористування.  Розмір земельної ділянки у позивачів за актом навіть менший ніж у плані  наданою стороною відповідача, тобто  його права і законні інтереси ні стороною позивачів, ні будь якою іншою особою не порушені. Між сторонами протягом тривалого часу склався фактичний порядок користування суміжними  земельними ділянками, по межі з обох сторін розташовані господарські споруди, спір між  сторонами про перешкоди у користування земельними ділянками  відсутній, спору про межі земельних ділянок немає, тому суд вважає, що позовні вимоги про визнання відмови відповідача від підпису акту визначення та погодження меж земельної ділянки безпідставною, та прийшов до висновку про надання дозволу здійснити приватизацію земельної ділянки без згоди суміжного  землекористувача.

 Згідно ст. 169 ч. 2 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин, після оголошення перерви на декілька хвилин про досягнення сторонами певної згоди, яка була надана судом і сторони були повідомлені про продовження розгляду справи у цей же день після узгодження деяких позицій на плані, не і не повідомивши суд про причини неявки у судове засідання після перерви, не є перешкодою для розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57-60, 169 ч. 2, 212-215, 218, 224 ЦПК України, ст. 96, 103,116,118 ,120 ч.2 Земельного Кодексу України, ст.3,11 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Черкаська міська рада про визнання відмови у погодженні меж земельної ділянки незаконною і про дачу дозволу на приватизацію земельної ділянки без  підпису в акті  визначення меж землекористування та передачі встановлених межових знаків на зберігання –задовольнити.

Визнати відмову ОСОБА_3 в погодженні межі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 363 кв. м. для передачі в приватну власність та в  підписанні акту визначення меж землекористування та передачі  встановлених межових знаків на зберігання –незаконною.

Дозволити Черкаській  міській раді здійснити приватизацію земельної ділянки площею 363 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_1, без підпису відповідача ОСОБА_3 в акті визначення меж землекористування та встановлення межових знаків на зберігання.

Стягнути з ОСОБА_3 державне мито в сумі 8грн. 50коп,  витрати ІТЗ в сумі 37 грн., та витрати за юридичні послуги в сумі 1000тис. грн. на користь  ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до  Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня  його проголошення, а у разі постановлення рішення без участі особи яка його оскаржує, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення шляхом подачі заяви про скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду.

Головуючий: