05.08.2011         

                                                                                     Справа № 2-а-3471/11

                                                 ПОСТАНОВА

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2011 року                                                                                            м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Цимбалюк О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни,  

                                                                в с т а н о в и в:

            19 травня 2011 року позивачі звернулися в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі про  стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни, за період починаючи з 20 листопада 2010-2011 роках, та проводити таку доплату в подальшому. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилаються на те, що вони є дітьми війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому в силу ст. 6  вищезазначеного Закону мають право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку відповідач в добровільному порядку у повному обсязі їм не  виплачує.

         Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню, виходячи з наступного.

          Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до положень ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.

              Судом встановлено, що позивачі є громадянами України та станом на 02.09.1945 року їм було менше 18 років, а тому мають  статус «дитина війни».

              Зазначені обставини стверджуються наявними в матеріалах справи паспортними даними позивачів та відповідною відміткою в пенсійному посвідченні.

            В силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Законом України від 19 грудня 2006 року ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік,,, зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни,, та статтею 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного  грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни,, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту,,), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік,, щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни,,.

З цього часу відновили свою дію положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV.

          Законом України від 28 грудня 2007 року ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України,, було внесено зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни,, та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: ,,Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту,,) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни…,, Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.

          Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

З цього часу знову відновили свою дію положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV.

          У 2009, 2010 та 2011 роках (на дату ухвалення судового рішення) стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV діяла в редакції 2004 року і будь-які зміни до неї не вносились.

          Отже, нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії на дату ухвалення судового рішення повинна здійснюватись відповідно до норм Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни,, від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV.

Тому, позивачі, починаючи з 20 листопада 2010 року мають право на отримання надбавки до пенсії, як діти війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»непрацездатні громадяни, крім пенсійних виплат, із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених  законодавством.

Таким чином , пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов’язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд при вирішенні справи може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд вважає, що право позивачів на отримання надбавки до пенсії, як дітям війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягає захисту з метою запобігання виникненню умов, які становлять таке порушення та не допущення подальшого існування таких умов.

Вихідним критерієм обчислення розміру підвищення до пенсії, виплат допомоги дітям війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".   

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.   

 Відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

З огляду на викладене, при нарахуванні та виплаті позивачам підвищення до пенсії як дитині війни підлягає застосуванню мінімальна пенсія за віком встановлена ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".   

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень ст. 94 КАС  України, згідно якої у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею та документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому на користь позивачки слід присудити з Державного бюджету України 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

          На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 94, 162 ч.2, 183-2 КАС України, ст. ст. 19, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, ст. 6 ч.1, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058- ІV Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008,    

                                                        п о с т а н о в и в:                                    

               Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволити.

Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі по невиплаті ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі встановленому ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 20 листопада 2010 року по 06 червня 2011 року включно.

         Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з врахуванням їх права на підвищення пенсії, як дітям війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеної статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 20 листопада 2010 року по день припинення такого права з урахуванням фактично виплачених сум.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 03 грн. 40 коп. понесених судових витрат.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького адміністративного апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.   

            Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.   

                                                            Суддя