№ 2-659\11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2011 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

                     головуючого судді -  Ачкасова О.М.,

                     при секретарі –         Кузіної Л.Х.,      

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Товарна біржа «Універсальна біржа Хортиця», Садівниче товариство «Світлотехнік», про визнання договору купівлі-продажу нерухомості та договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсними та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомості та договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсними та визнання права власності, посилаючись на те, що 04 липня  1995 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2085, який був зареєстрований Універсальною біржею "Хортиця" в "Журналі реєстрацій біржових угод з нерухомістю" від 04 липня 1995 року, відповідно до якого Відповідач продав, а Позивач купив земельну ділянку розташовану у Запорізькій обл., Запорізькому районі,  с. Григорівка, Садівниче товариство "Світлотехнік",  ділянка НОМЕР_2,  площею 0.047 га. Того ж дня, 04 липня 1995 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2086, відповідно до якого Відповідач продав, а Позивач купив дачу НОМЕР_2,  розташовану на земельній ділянці площею 0.047 га, що Знаходиться в Запорізькій обл. Запорізькому районі, с.Григорівка, Садівниче товариство  "Світлотехнік". На земельній ділянці розташований: А-садовий будиночок (дерев'ян.  обл., кирп.)  загальною площею 27.8 кв.м ; Б - сарай; В - убиральня; забори-N 1,2. Після підписання договорів купівлі-продажу земельної ділянки та нерухомого майна (дачі), ОСОБА_1 неодноразово звертався до Відповідача з проханням нотаріально посвідчити вищевказані  договори, для того, щоб в повній мірі реалізувати своє право власності та мати можливість розпорядитись придбаним майном, але Відповідач завжди знаходив причини, за якими він не міг цього зробити.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 також зазначає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04.07.1995 р. № 2085  та договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.07.1995 р. № 2086 так і не було нотаріально посвідчено, як цього вимагає законодавство України, в зв’язку з чим ОСОБА_1 не може вільно розпоряджатися своїм майном та реалізувати його на власний розсуд, що змусило його звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судове засідання представник позивача не з»явилася, надала суду заяву, у якій позов підтримала в повному обсязі, просила суд розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, заяви про причини неявки відповідач не надав, заперечень чи клопотань щодо позову ОСОБА_1 суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України, за місцем його реєстрації.

Третя особа –представник Товарної біржи «Універсальна біржа Хортиця»у судове засідання не з'явився , заяви про причини неявки третя особа не надав, заперечень чи клопотань, щодо позову ОСОБА_1 не надав, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення повістки, а отже, причини неявки суд вважає неповажною та вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Третя особа –представник  Садівничого товариства  "Світлотехнік" до суду надав заяву про визнання позову ОСОБА_1 та про розгляд справи за відсутності представника товариства.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача та представників третіх осіб, заочно, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши усі докази у сукупності,  суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 договору купівлі-продажу земельної ділянки, що був укладений між сторонами у справі, зазначена у п.1 земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на землю виданого Григорівською сільською Радою народних депутатів від 23.02.1995р.  серія ЗП N 07-508359.           Відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу земельної ділянки, земельна ділянка продана за 100 000 000 (сто мільйонів) крб., які  Відповідач отримав від Позивача до підписання  Договору.

Як вбачається з п. 2 договору купівлі-продажу  нерухомого майна, що був укладений між сторонами у справі, дача належить ОСОБА_2 на підставі Довідки, виданої садівничим товариством "Світлотехнік" від 23.06.1995р. за N 1, що підтверджується довідкою-характеристикою Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації від 30.06.95р.  за N 12 - 328.  Відповідно до п. 5 договору 1 Дача продана за 165 000 000 (сто шістдесят п'ять мільйонів) крб., які  Відповідач отримав від  Позивача до підписання даного Договору.

Таким чином, із викладеного вбачається, що всі суттєві умови правочину були дотримані та виконані сторонами.

Згідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Оскільки ОСОБА_2 тривалий час ухилявся від посвідчення договорів, хоча ОСОБА_1 були виконані усі істотні умови договорів, тому ОСОБА_1 не взмозі розпоряджатися майном, а це у свою чергу порушує його законні права.

Всі зазначені обставини підтверджено матеріалами справи, ніким не заперечені.

Згідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 126 ЗК України (Документи, що посвідчують право на земельну ділянку): право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Статтею 90 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; тощо.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ст. 41 Конституції України Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, достатнім чином обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки задоволення позовних вимог позивача не порушує невизнані або оскаржувані права, свободи чи інтереси будь-яких осіб, а також оскільки усі вимоги закону виконані, тому вважає, що договори можливо визнати дійсними, визнавши право власності за позивачем на придбане ним у 1995 році за біржевими угодами нерухоме майно та земельну ділянку.  

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60,  212-215, 224-233 ЦПК України, ст. ст. 204, 220, 319, 334, 657 ЦК України, ч. 1 ст. 132, 126 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04 липня 1995 року № 2085 –дійсним.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомості від 04 липня 1995 року № 2086 –дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку НОМЕР_2  площею 0.047 га, розташовану у Запорізькій обл., Запорізькому районі,  с. Григорівка, Садівниче товариство "Світлотехнік".

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме: дачу НОМЕР_2, що складається з:  А-садовий будиночок (дерев'ян.  обл., кирп.),  загальною площею 27.8 кв.м ; Б - сарай; В - убиральня; забори-N 1,2,  яка знаходиться в Запорізькій обл. Запорізькому районі, с.Григорівка, Садівниче товариство "Світлотехнік".

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк.

  Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з днів з дня отримання копії рішення.

          Суддя: