Черкаський районний суд Черкаської області    

Дата документу 21.07.2011

                            Справа № 2-а-3663/11

П О С Т А Н О В А

12 липня 2011 року суддя Черкаського районного суду Черкаської області Суходольський О.М., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати й виплатити соціальну надбавку дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про визнання бездіяльності й відмови незаконними та зобов’язання нарахувати й виплатити соціальну надбавку дитині війни. Підставою для звернення позивач вважає те, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6  цього ж закону, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідач всупереч рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за № 6-рп/2007, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України 2008 рік», в тому числі й щодо зупинення    ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Такі дії відповідача мають бути визнанні протиправними, а вказане Управління має бути зобов’язано нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.12.2010 року по даний час.  

У строк, передбачений ч.5 ст. 183-2 КАС України, відповідачем до суду заперечення не подано.    

Згідно з ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.      

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 10.06.2011 року позовні вимоги в частині щодо періоду часу по 10 грудня 2010 року залишено без розгляду.

Позивач має статус «Дитини війни»і відповідно до статусу та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання державної соціальної допомоги, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 19.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.111 цього Закону було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6рп/2007р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.111 цього Закону.

Також, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними, є остаточним та обов’язковим для виконання на території України.

Законом України «Про соціальний захист дітей  війни»розмір передбачених ним соціальних виплат визначається у відповідності до розміру мінімальної пенсії за віком.

Суд зазначає, що у 2010р. та 2011р. (по момент постановлення даної постанови) дія ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В даному випадку конституційні права позивача були обмежені.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” у 2010-2011 роках не здійснював, а також не проводив виплату. За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасної виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 вказаного Закону.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» обґрунтовано  покладено на Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області, за місцем проживання позивача, але відповідач не вчинив жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати. Тому суд вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причин.

Крім того, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.  

Отже, відповідач не вчинив жодної дії щодо отримання коштів для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, а тому суд вважає, що позов в частині визнання неправомірними дій або бездіяльності відповідача по невиконанню приписів статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання  доплати до пенсії підлягає до задоволення. В зв’язку з цим підлягає до задоволення і позовна вимога про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 10 грудня 2010 року (в межах шестимісячного строку давності з дня  заявлення позову до суду).

          Однак, суддя вважає неможливим задовільнити позовні вимоги, що стосуються виплати надбавки позивачеві у подальшому, так як відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Законодавством передбачений захист прав, свобод та інтересів осіб, як наступний, тобто такий, що передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Оскільки, позовні вимоги  щодо виплати надбавки в подальшому заявлені до настання порушеного права позивача на отримання відповідних коштів, тобто до порушення такого права, тому суд не вбачає підстав для їх задоволення.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 160-163, 183-2,  256 КАС України,  суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії та бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Черкаському районі Черкаської області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - протиправними з 10 грудня 2010 року.

                Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Черкаському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за виключенням виплаченого підвищення, починаючи з 10 грудня 2010 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову допустити до негайного виконання.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя:О. М. Суходольський