Справа №22-3106/2006р. Голов-чий 1-
ої інстанції - Погрібний С.О.
Категорія № 18 Доповідач -
Троїцька Л.Л.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 07 » вересня 2006р . м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді - Троїцької Л.Л.,
суддів - Каранфілової В.М., Яковлева Ю.В.
при секретарі - Басовій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ЗАО КВ „Приватбанк" на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 16 лютого 2006р. по справі за позовом ЗАТ КВ „ПриватБанк" до СГ ТОВ „Градениці", СГ ТОВ „Україна", ТОВ „Колос", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредиторської заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 16 лютого 2006р, у задоволенні позову ЗАО КВ „ПриватБанк" відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, пояснення учасників процесу, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів: фізичних осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та юридичної особи - СГТОВ „Градениці" про стягнення суми боргу за кредитним договором, в тому числі основної суми боргу, заборгованості по відсотках і пені.
Свої вимоги він мотивував тим, що 26.03.2003р. між ЗАТ КБ „ПриватБанк" в особі Філії „Южне головне регіональне управління" ПриватБанку та СГ ТОВ „Градениці" укладено кредитний договір НОМЕР_1, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання з кредитування відповідача СГ ТОВ „Градениці" у вигляді кредитної лінії у розмірі 300 000грн. на строк до 25.03.2004р. в обмін на зобов'язання про повернення наданого кредиту та виплату нарахованих відсотків у порядку, розмірах та строках, передбачених п.п.2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 кредитного договору (а.с.30-31).
26.03.2003р. між ПриватБанком, ОСОБА_2, СГ ТОВ „Градениці" та ТОВ „Колос" були укладені договори поруки НОМЕР_1, НОМЕР_2 за умовами яких ОСОБА_2 і ТОВ „Колос" виступили поручителями перед банком за СГ ТОВ „Градениці" щодо його зобов'язань за кредитним договором (а.с.б,11).
05.05.2003р., 16,17.О6.2003р. та 16.07.2003р. між указаними особами підписані додаткові угоди до договорів поруки НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 26.03.2003р., за умовами яких сума кредиту збільшилась до 1 255 000грн. (а.с.7-9,12).
Угодою від 15.07.2003р. між сторонами кредитного договору та ОСОБА_1 був також укладений договір поруки НОМЕР_3, за умовами якого останній виступив поручителем за кредитним договором перед банком (а.с.10).
Згідно вказаних договорів поруки у разі невиконання боржником основного зобов'язання, боржник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
24.09.2004р. позивач звернувся до суду з заявою про збільшення, зміну позовних вимог та про залучення до участі у справі в якості відповідача ТОВ „Колос".
За уточненими позовними вимогами банк просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку кредитну заборгованість у розмірі 691569,98грн., в тому числі, за кредитом - 682500грн., за відсотками - 9069,98грн. (а.с.13-19).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся за захистом своїх прав до Господарського суду Одеської області з позовом, в якому просив стягнути з СГ ТОВ „Градениці" заборгованість за вказаним кредитним договором, а також звернути стягнення на майно, яке належить СГ ТОВ „Україна", ТОВ „Колос" та було передано у заставу на забезпечення виконання СГ ТОВ „Градениці" кредитного договору НОМЕР_3.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2005р. захищено право позивача шляхом задоволення позову.
Суд стягнув з СГ ТОВ „Градениці" на користь позивача частину заборгованості у грошовому виразі у розмірі 12401,20грн.; заборгованість за кредитом у сумі 90000грн. шляхом звернення стягнення на заставлений врожай соняшника 2004р.; з ТОВ „Україна" -370000грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно у вигляді будівлі консервного заводу; з ТОВ „Колос" - 91916грн., у т.ч. борг по відсоткам у сумі 61016,08грн., борг по комісії - 4074,65грн., борг зі сплати пені - 26825,96грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно у вигляді будівлі овочесховища, також з указаних відповідачів суд стягнув відповідно держмито на користь держави (а.с.48-51) .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду і вважає, що рішення постановлено відповідно до вимог ст.ст.13,ч.З ст.16,546,553,554,1054 ЦК України та нормами процесуального права.
Доводи скарги про те, що позивач не позбавлений можливості застосувати інший засіб захисту своїх прав при повторному зверненні до суду до інших осіб, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони протиріччать ч.І ст.543 та ч.І ст.546 ЦК України. Крім того, вище вказаним рішенням права та інтереси ЗАТ КБ „ПриватБанку" були захищені. На виконання цього рішення судом видані накази, які перебувають на виконанні у Державній виконавчій службі.
Твердження апелянта про те, що висновки суду відносно встановлення господарським судом відповідального кола осіб по зобов'язанням, а також застосування судом наслідків порушення кредитного зобов'язання, не ґрунтуються на діючому законодавстві, протиріччать вище вказаним нормам ЦК України.
Доводи скарги про те, що суд безпідставно посилається на норми ст.13 та ч.З ст.16 ЦК України і вважає, що задоволення даного позову призведе до подвійного стягнення заборгованості по кредитному договору без достатньої правової підстави, являються необґрунтованими, так як рішення господарського суду знаходиться на виконанні до теперішнього часу.
Посилання у скарзі про те, що судом порушено вимоги ст. 7 4 ЦПК України і позивач не був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи 16.02.2006р., не можуть бути підставами для скасування рішення, що оскаржується, оскільки в матеріалах справи знаходяться розписки про одержання повісток на 16.02.2006р. ЗАО КБ „ПриватБанком" в особі Філії „Южне головне регіональне управління" „ПриватБанку".
На даних розписках стоїть підпис представника банку ОСОБА_3 (а.с.4,123,124) .
Інших правових доводів скарга не містить.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що рішення суду законне та обґрунтоване, підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.303, п.1 ч.І ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ЗАО КБ „ПриватБанк" відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 16 лютого 2006р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: Судді:
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька