Справа № 2-1034/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

 29 червня 2011 року  Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого  - судді Качмар В.Я.

при секретарі -           Матчишин І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, якої їй завдано заподіяними відповідачем тілесними ушкодженнями. В обґрунтування покликається на те, що 17.05.2007 року вона разом зі своєю знайомою прийшли провідати мати відповідача ОСОБА_3 В ході конфлікту, який виник на грунті неприязних особистих відносин, ОСОБА_2 наніс їй легкі тілесні ушкодження, які викликали короткочасний розлад здоров’я, через що з 18.05.2007 року по 30.05.2007 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні. На такі протиправні дії відповідача вона звернулась із скаргою до суду в порядку ст.27 КПК. Провадження у такій справі закрито та звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Вказує, що злочином скоєним відповідачем їй було завдано моральної шкоди, яка полягала у нестерпному болі під час самого побиття, ряді незручностей, психологічному дискомфорті викликані перебуванням на стаціонарному лікуванні та потребою стороннього догляду, була обмежена у повноцінному спілкуванні зі своїми рідними, знайомими та товаришами по роботі. Моральну шкоду оцінює в розмірі 10000 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, послалися на обставини викладені у позовній заяві, просять позов задоволити. Позивачка, будучи допитана як свідок, додатково суду показала, що 17.05.2007 року прийшла разом зі своєю знайомою провідати ОСОБА_3 Під час розмови між ними виник конфлікт, у неї з рук випала пачка соку, яку принесла. Відповідач та його батьки почали виганяти, виштовхувати їх із квартири, почали її бити, а в коридорі вона перечепилася за пральну машину і впала на спину. Коли лежала, то відчувала удари по тілу. Далі відповідач витягнув її за ноги в загальний коридор. Внаслідок таких дій значно погіршився її психологічний стан, зазнала психологічного пригнічення.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. Будучи допитаний як свідок,  вказав, що тілесних ушкоджень позивачці не заподіював, такі вона отримала коли він намагався її виштовхати та витягнути зі своєї квартири, де вона спричинила конфлікт, ображаючи його сім’ю в присутності малолітньої дитини. Виштовхуючи її з кімнати в коридор, вона перечепилась за пральну машину, впала, а потім він за ноги витягнув її в загальний коридор під’їзду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково, виходячи з таких міркувань.  

Людина, яка потерпіла від посягання на своє життя, здоров'я, честь і гідність, а також на належне їй майно, потребує правового й соціального захисту, матеріальної та моральної підтримки. Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 17.05.2007 року біля 14/00 год. в квартирі АДРЕСА_1, в ході конфлікту заподіяв ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що проявилася струсом головного мозку, синців на правому плечі та передпліччі, на шиї, на грудній клітці зліва та задній її поверхні, на задньо-боковій та внутрішній поверхнях правого стегна, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Такі обставини стверджуються матеріалами кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України та постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.09.2010 року про закриття цієї кримінальної справи по відношенню до останнього та звільненням йог від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

У відповідності до ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує наявність такої, протиправність дій її заподіювача (ОСОБА_2), причинний зв'язок між шкодою і протиправною діяльністю останнього.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї, а також у фізичному болі та стражданнях, яких позивачка зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я, , п.1, 2 ч.2 ст.23 ЦК України.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер, обсяг та тривалість фізичних, душевних, психічних страждань, яких зазнала позивач внаслідок перебування на стаціонарному лікуванні, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні їй для відновлення попереднього стану і мінімізації негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Враховуючи наведене та вимоги п.п.3, 5, 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди»від 31.03.1995р. №4, з ОСОБА_2 в користь позивачки слід стягнути 2500 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 2500 гривень завданої моральної шкоди.  

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення –з дня отримання такого.

Суддя                                                  В.Я.Качмар