ц с № 2-736/07    

РІШЕННЯ

 іменем України

06 липня 2007 року                                                                                               Обухівський

районний суд Київської області в складі :

Головуючого - судді Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Войцеховській Н.В.

за участю представника - ОСОБА_3,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розподіл спільного сумісного майна подружжя ,

установив:

 Позивач по справі звернулася до суду з даною позовною заявою,  обґрунтовуючи яку зазначила,  що вона перебувала з відповідачем у шлюбі з 08 січня 1988 року по червень 2007 року,  від якого мають повнолітню дочку. За час перебування у шлюбі ними була отримана у власність двохкімнатна АДРЕСА_1,  придбаний автомобіль «ВАЗ-2106» з д.н.НОМЕР_1та побудований гараж НОМЕР_2 в гаражному кооперативи «Лісний» м.  Обухів Київської області. Останній час між ними виникають суперечки щодо користування майном,  а тому просить в судовому порядку розділити дане майно,  виділивши їй АДРЕСА_1,  а відповідачу - гараж НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Лісний» м.  Обухів Київської області та автомобіль «ВАЗ-2106» з д.н.з.НОМЕР_1.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримала в повному обсязі і просить його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову,  вказавши що квартира приватизована на чотирьох осіб,  у нього відсутнє будь-яке інше житло,  крім квартири,  гараж не приватизований,  а тому просить в позові відмовити.

Третя особа на сторони позивача,  без самостійних вимог - ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила,  що вона є дочкою позивача від першого шлюбу та є власником 1\4 частини спірної квартири,  але в зв'язку з виникненням суперечок з відповідачем в квартири не проживає,  вважає,  що можливим вирішенням спірного питання є відшкодування відповідачу вартості його 1 \4 частини квартири.

Заслухавши пояснення позивача,  відповідача,  третьої особи,  дослідивши матеріали справи суд встановив.

Позивач та відповідач перебували у шлюбі з 08 січня 1988 року,  що підтверджується,  свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. б),  а 23 березня 2000 року сторони та треті особи по справі отримали у приватну власність АДРЕСА_1,  що підтверджується копією свідоцтва на право власності на житло (а.с.  11),  визнається та не оспорюється сторонами по справі.

За час шлюбу сторонами був побудований гараж в гаражному кооперативі «Лісний'»,  який знаходиться на земельній ділянці гаражного кооперативу,  членом якого є відповідач,  придбаний автомобіль,  який зареєстрований на відповідача,  що підтверджується довідкою кооперативу «Лісний» (а.с.  12),  Обухівського МРЕВ ДАІ (а.с.  13) та визнається сторонами.

Встановивши обставини справи суд вважає,  що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно  ст.  61 СК України встановлено,  що об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі,  за винятком тих,  які виключені з цивільного обороту,  статтею 69 СК України встановлено,  що „дружина і чоловік мають право на поділ майна,  що належить їм на праві спільної сумісної власності",  а  ст. 70 СК України,  встановлено,  що „у разі поділу майна,  що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,  частки майна дружини та чоловіка є рівними". Таким чином

позивач та відповідач мають право на поділ спільного майна і даний поділ повинен бути рівним.  При цьому згідно  СТ. 71 СК України встановлено,  що „майно,  яке є об'єктом права спільної сумісної власності, подружжя ділиться між ними в натурі,  є неподільні речі присуджуються одному з подружжя". З поданих матеріалів справи вбачається,  що автомобіль та квартира є неподільними речами,  і їх поділити в натурі порівну не можливо.

Дана квартира не була придбана сторонами по справи під час шлюбу,  а була приватизована згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,  згідно статті 1 якого встановлено,  що «приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир,  де мешкають два і більше наймачів державного житлового фонду на користь громадян України»,  таким чином дана квартира ні є спільною сумісною власністю подружжя,  а є сумісною спільною власністю її співвласників,  якими є сторони та треті особи по справі,  що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру(а.с. 11),  а тому вона не може бути об'єктом розподілу між подружжям.

Крім-цього суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги щодо розподілу квартири згідно статті 11 ЦПК України,  якою встановлено,  що «суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до ЦПК України,  в межах заявлених ними вимог»,  тим самим суд розглядає справу тільки в межах позовних вимог,  без виходу за їх межи,  а тому враховуючи,  що квартира є спільною сумісною власністю її чотирьох співвласників,  відносно неї не встановлений порядок користування,  суд не вбачає підстав для надання позивачці всієї квартири,  як вона цього вимагає згідно позовної заяви,  так як будуть порушені права інших співвласників квартири.

В частині залишення відповідачу,  при розділі майна,  автомобіля та гаражу суд також не вбачає підстав,  так як позивачем не ставиться питання про визнання даних об'єктів спільною сумісною власністю подружжя,  а без визнання їх спільною власністю подружжя поділ не можливий,  тобто дана вимога є передчасною і зазначений варіант поділу порушує право позивача в частині рівності частин.

Судом були вжиті запобіжні заходи до розгляду справи,  а тому суд вважає за необхідне їх скасувати.

Враховуючи вищевказане,  керуючись  ст.  1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,   ст.  ст.  61, 69, 70, 71СК України,   ст.  ст.  10, 11, 15, 57, 59, 60, 212, 215 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про розподіл спільного сумісного майна подружжя відмовити повністю,

Запобіжні заходи вжити по забезпеченню позову ухвалою Обухівського районного суду від 13 червня 2007 року скасувати при вступі рішення в законну силу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження,  яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.