K.C. 1-29/07

В И Р О К

 іменем України

09 липня 2007 року                                                              Обухівський         районний      суд

Київської області в складі:

Головуючого - судді Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Войцеховській Н.В.,

за участю адвоката - ОСОБА_3. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження,

уродженця   м.    Обухів,    Київської   області,    українця,    громадянина

України,      одруженого,      працюючого,      маючого     на    утриманні

                                         неповнолітню дитину,  прож: АДРЕСА_1,  раніше

не судимого у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  125 ч.1 КК України,

установив:

 29 липня 2006 року близько 17 год. 00 хв.,  біля будинку №24 на Дніпровському проспекті в м.  Українка Обухівського району Київської області,  ОСОБА_1  під час з'ясування відносин з неповнолітньою - ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2народження,  які виникли внаслідок непорозуміння між неповнолітньою дочкою підсудного та потерпілою напередодні,  погрожував фізичною розправою,  хватав за її одяг,  тіло і руки та вдарив по обличчю,  внаслідок чого заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудний себе винним не визнав повністю,  вказавши,  що між його дочкою та неповнолітньою - потерпілою неодноразово виникали суперечки,  внаслідок яких дочка підсудного не бажала виходити на вулицю з квартири,  гуляти,  а тому він 29 липня 2006 року побачивши потерпілу підійшовши до неї почав звертати зауваження відносно її неправомірної поведінки,  взяв її за руки,  але вона від нього вирвалась та побігла до будинку,  він за нею,  але вона забігши в будинок зачинила двері,  а він пішов на роботу,  в зв'язку з чим просить його оправдати.

Представник потерпілої - ОСОБА_4,  вказала,  що ОСОБА_2 є її неповнолітньою дочкою,  яка 29 липня 2006 року прибігла додому і вказала,  що їй підсудний роблячи зауваження заподіяв тілесних ушкодження,  а тому вона разом з свідком ОСОБА_5пішли за місцем проживання підсудного для з'ясування обставин заподіяння тілесних ушкоджень,  але його дома не було,  що підтвердила дружина підсудного,  ними неодноразово пропонувалося підсудному вирішити питання в позасудовому порядку,  але він на зустріч не йшов,  заподіяння тілесних ушкоджень підсудним потерпілій,  не врахування ним її віку вплинуло на психічний стан дитини,  що сприяло зверненню до лікаря - психіатра,  проходженню певного курсу лікування,  тим самим була завдана їй моральна шкода яку просить стягнути з підсудного,  а також судові витрати понесені при складанні позовної заяви.

Допитаний в судовому засіданні свідок - ОСОБА_6,  вказав,  що 29 липня 2006 року він разом з ОСОБА_4перебували у себе за місцем проживання і почувши,  як на вулиці плаче неповнолітня потерпіла,  підійшовши до неї він почув,  що їй підсудним робилися зауваження,  під ча яких він хватав її за тіло та вдарив по обличчю,  підсудного в цей час в дворі не було,  а потерпілу забрала її мати.

Свідок - ОСОБА_5 допитаний в судовому засіданні підтвердив покази ОСОБА_6 та вказав,  що разом з матір'ю потерпілої ходили за місцем проживання підсудного,  але його там не було,  що підтвердила дружина підсудного,  вони спробували його знайти шляхом здійснення виклику з телефону,  але їм цього не вдалося.

Допитані в судовому засіданні свідки - ОСОБА_7  та ОСОБА_8 ,  вказали,  що вони бачили,  як 29 липня 2007 року бігла потерпіла в сльозах,  а підсудного вони не бачили,  зазначивши,  що між потерпілою та дочкою підсудного виникали дитячі непорозуміння,  які з часом,  без залучення батьків,  вирішувались самостійно.

Експерт ОСОБА_9 допитаний в судовому засіданні вказав,  що ним при огляді потерпілої були виявлені - тілесні ушкодження у вигляді синця на підборідді зліва та група синців на тильному боці правого передпліччя,  які відносяться до легких тілесних ушкоджень,  що було зазначено в акті судово-медичного дослідження. Дані тілесні ушкодження були заподіяні в строк так за обставинами зазначеними потерпілою,  будь-яке їх виникнення внаслідок падіння з власного росту не можливе.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_10  зазначив,  що до нього,  як лікаря психіатра зверталися разом з потерпілою її батьки,  під час огляду потерпілої її психічний стан був незадовільний,  розповідаючи,  як їй були заподіяні тілесні ушкодження плакала,  нервувала,  в зв'язку з чим їй було призначене відповідне лікування-

Свідоцтвом про народження від 27 березня 1995 підтверджується,  що потерпіла є

неповнолітньою,  (а.с. 7).                                                                           

Актом судово-медичного дослідження (обстеження) №194 від 31 липня 2006 року підтверджується,  що у потерпілої ОСОБА_2,  1995 року народження виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця на підборідді зліва та групи синців на тильному боці передпліччя,  а також підтверджуються пояснення експерта ОСОБА_9 дані в судовому засіданні.

Довідкою Обухівської ЦРЛ підтверджуються покази лікаря ОСОБА_10 ,  дані в судовому засіданні,  що до нього на прийом у супроводі батьків була доставлена неповнолітня потерпіла і їй було призначене лікування. (а..б).

Таким чином встановивши обставини справи суд вважає встановленим вину підсудного у вчиненні злочину передбаченого статтею 125 ч.1 КК України,  а саме умисне заподіяння тілесних ушкоджень.

Не визнання вини підсудним суд вважає способом захисту,  так як дана позиція спростовується поясненнями представника потерпілої,  свідками,  спеціалістами,  дані в судовому засіданні,  при попередженні їх про кримінальну відповідальність,  а також письмовими доказами,  які підтверджують покази спеціалістів.

При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного та обставини справи,  що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність обставин суд в діях підсудного не вбачає.

Пом'якшуючими відповідальність обставинами суд в діях підсудного визнає вперше вчинення злочину,  перебування на утриманні неповнолітньої дитини.

Враховуючи пом'якшуючи та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин ,  особу підсудного,  який раніше не судимий,  тому обираючи вид покарання суд знаходить,  що виправлення підсудного можливе без його ізоляції від суспільства,  а тому призначає йому покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає,  що цивільний позов по справі підлягає частковому задоволенню,  так як неправомірними діями підсудного потерпілій завдана моральна шкода,  яка полягає в її душевних переживаннях та фізичних стражданнях,  порушенню пов'язаного з цим звичного образу життя,  втраті душевного спокою,  але при визначенні розміру моральною шкоди суд керуючись  ст.  23 ЦК України враховує вимоги розумності і справедливості.

В частині стягнення згідно цивільного позову витрат на правову допомогу адвоката з підсудного суд не вбачає підстав,  так як згідно статті 93 КПК України встановлено,  що судові витрати покладаються на засуджених,  а згідно статті 91 КПК України встановлений перелік судових витрат,  які підлягають стягненню з засудженого,  а витрати на правову допомогу адвоката до них не відносяться,  в зв'язку з чим вданій частині позову необхідно відмовити.

Судом встановлено,  що підсудний винний у вчиненні умисного злочину не великої тяжкості,  за яке передбачене покарання менш суворе,  ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років,  має неповнолітню дитину,  що підтверджується копією свідоцтва про її народження,  злочин вчинив до 09 червня 2007 року,  дня опублікування та набрання чинності Закону України „Про амністію",  а згідно статті 10 даного закону встановлено,  що «у разі якщо особа,  кримінальна справа чи матеріали про злочин якої перебувають заперечує проти застосування щодо неї амністії,  суд приймає рішення після всебічного,  повного і об'єктивного розгляду справи та встановлення вини у вчиненні злочину в порядку передбаченому КПК України»,  таким чином підсудний підпадає під дію даного Закону,  а так як підсудний своєї вини не визнавав,  не погоджувався з застосуванням відносно нього даного акту,  суд після розгляду справи та встановлення його вини у вчиненні злочину вважає за необхідне застосувати відносно нього Закон України «Про амністію».

Керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.

1  ст.  125 КК України і призначити йому покарання за вказаний злочин у вигляді штрафу в розмірі

850 грн.                                                  

Цивільній позов ОСОБА_4в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1500 грн.,  як відшкодування заподіяної моральної шкоди неповнолітній ОСОБА_2,  а в інший частині позову відмовити.

Звільнити ОСОБА_1від кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину,  передбаченого  ст.  125 ч.1 КК України,  згідно Закону України «Про амністію».

На даний вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі 15 діб.