Справа № 2-1230/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2011 р.  

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді  Яніва Н.  М.

при секретарі -           Сунак Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УніверсалБанк»третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим,-

ВСТАНОВИВ:

       Позивачка звернулася з позовом в суд до відповідача, в якому просить визнати договір поруки укладений 05.10.2007р між ОСОБА_1 та ПАТ «УніверсалБанк», яким забезпечено зобов»язання ОСОБА_2, що випливають з кредитного договору № 35/33/134 від 05.10.2007р. припиненим.

      В обґрунтування позовних вимог, покликається на те, що 05.10.2007р. між ВАТ «Банк Універсальний»правонаступником якого являється ПАТ «УніверсалБанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір на загальну суму 40 600 доларів США. Плата за кредит була встановлена в розмірі 14% річних. В забезпечення виконання зобов»язання за вказаним кредитним договором, між нею та відповідачем було укладено договір поруки, за яким вона зобов»язалась відповідати по зобов»язаннях ОСОБА_2. З вересня 2008р., ОСОБА_2 почав отримувати виписки з кредитного рахунку в яких процентна ставка була зазначена у розмірі 15,25%. Вона звернулась до відповідача з проханням надати пояснення та провести перерахунок, оскільки про поруку на таких умовах вона згоди не давала. Однак Банк відмовився проводити перерахунок, а пояснив це тим, що з 28.06.2008р. ним збільшено розмір відсоткової ставки з 14% до 15,25%. Жодних повідомлень про зміну умов договору від відповідача вона не отримувала, жодних додаткових угод не підписувала. А тому вважає, що оскільки внаслідок зміни зобов»язання без її згоди, збільшився обсяг її відповідальності, що тягне за собою припинення договору поруки.  

         В судовому засіданні позивачка позов підтримала, додатково пояснила, що дійсно в 2007р. між нею та УніверсалБанком було укладено договір поруки в забезпечення виконання зобов»язання ОСОБА_2. В подальшому в судовому засіданні  в квартирі між документами знайшла лист, згідно якого їй стало відомо, що відсоткову ставку по кредиту підвищено. Вважає, що в даному випадку її права порушено, оскільки про зміну умов договору, а саме підвищення відсоткової ставки її ніхто не повідомляв. На даний час з дітьми та чоловіком, проживає по АДРЕСА_1 а зареєстрована у своїх батьків по вул. Олесницького, і якщо приходить кореспонденція то батьки їй таку передають. Незнає чому в договорі поруки, адреса поручителя вказана вулиця Осисницького, не звернула на це увагу коли підписувала договір. Їй відомо про рішення суду від 23.03.2011р. згідно якого з неї та її чоловіка ОСОБА_2 стягнуто в користь ПАТ «УніверсалБанк»солідарно 400783,56 грн. заборгованості за кредитним договором, але таке рішення не оскаржувала так як не мала на це коштів. Вважає, що оскільки кредит не погашено, то буде звернуто стягнення на їхнє спільне майно подружжя, однак не бажає відповідати по зобов»язаннях чоловіка. Просить позов задоволити.

      Представник відповідача позов заперечив повністю, в судовому засіданні пояснив, що згідно кредитного договору зокрема п.7.1.2 Банк вправі був в односторонньому порядку підвищувати відсоткову ставку по кредиту. Позичальником після підвищення відсоткової ставки було здійснено дві проплати в погашення кредиту, що свідчить про те, що останній погодився зі зміною умов договору. Однак в подальшому відсоткова ставка була знижена і повернута до попереднього рівня (14%), а проведені позичальником проплати були зараховані йому в погашення тіла кредиту.  По справі вже є рішення суду яким з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнуто солідарно в користь ПАТ «УніверсалБанк»400783,56 грн. заборгованості за кредитним договором, рішення набрало законної сили і вже відкрито виконавче провадження. А тому вважає, що згідно процесуального закону, обставини які встановлені рішенням суду, що набрало законної сили не підлягають доказуванню. Просить в позові відмовити.            

    Третя особа ОСОБА_2 неодноразово будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд неповідомив.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з таких міркувань.  

    Як встановлено судом, 05.10.2007р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір на загальну суму 40 600 доларів США, зі сплатою 14% річних. Цього ж дня в забезпечення виконання зобов»язання за вказаним кредитним договором, між ОСОБА_1 та Банком було укладено договір поруки, за яким вона зобов»язалась відповідати по зобов»язаннях ОСОБА_2 за кредитним договором.  

     Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення  зобов»язання боржником.

    Зі змісту наведеної норми випливає, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов’язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов’язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконано боржником.

     Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов’язання (як правило, грошового), а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін договору.

  Згідно ч 2 ст. 651 ЦК Укрїани договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

    Однак незважаючи на деяку зміну умов договору між Банком та ОСОБА_2, на спірний договір поруки це жодним чином не вплинуло, так як обсяг відповідальності поручительки не змінився, оскільки відсоткова ставка була підвищена тільки  формально, а в подальшому перерахунок заборгованості боржнику ОСОБА_2 здійснювався відповідно до умов кредитного договору( по ставці 14%) і рішення суду про стягнення кредитних коштів було постановлено згідно вказаного перерахунку. Тому ніякої шкоди, ні поручителю ні позичальнику змінами до договору завдано не було.

    Даний факт підтверджується витягом з протоколу засідання правління ПАТ «УніверсалБанк»№12 від 24.03.2011р, відповідно до якого змінено умови кредитування по кредиту ОСОБА_2, а саме з дати прийняття вказаного рішення постановлено перерахувати відсотки нараховані починаючи з 28.07.2008р. та встановлено відсоткову ставку та підвищену відсоткову ставку згідно умов кредитного договору на момент видачі кредиту. Різницю виплачену клієнтом повернуто на його поточний рахунок.

  Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

   Поручитель ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що їй не було відомо про підвищення відсоткової ставки, а навпаки стверджується наступне. В позовній заяві позивачка вказує, що з вересня 2008р. її чоловіку ОСОБА_2 почали надходити листи про підвищення відсоткової ставки по кредиту, вона проживає разом з чоловіком у них нормальні відносини, спілкуються. ОСОБА_2 після підняття відсоткової ставки здійснював проплати по кредиту. А отже, з цього випливає, що позивачка знала про зміну умов договору і проти такого вона не заперечувала, так-як з того часу пройшло майже три роки.

     Крім того, згідно рішення Стрийського міськрайонного суду від 23.03.2011р. з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 постановлено солідарно стягнути на користь ПАТ «УніверсалБанк»400783,56 грн. заборгованості за кредитним договором, рішення набрало законної сили. З аналізу вказаного процесуального документу вбачається, що спірний договір поруки був предметом обговорення в судових засіданнях і суд дійшов висновку, щодо правомірності такого.

      Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

     Договір поруки відповідає вимогам ст. 626, 628, 1046 ЦК України, оскільки між сторонами  при укладенні договору досягнуто  згоди по всіх істотних умовах договору, волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі та не було допущено порушень вимог ст. 203 ЦК України, а тому підстав для визнання договору поруки  припиненим немає.

     Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що підстав для визнання договору поруки від 05.10.2007р. укладеного між сторонами по справі припиненим немає, а отже немає підстав для задоволення позову.    

    Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

     В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УніверсалБанк»третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки від 05.10.2007 року по кредитному договору№ 35/33/134, припиненим -відмовити.  

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається  протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

                            Суддя                                                    Н. М. Янів

Суддя:Н. М. Янів