Справа  № 2-1019/11

З А О Ч Н Е       

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

01 серпня 2011 року                             Ровеньківський міський суд Луганської області

в складі:   головуючого судді                                                                   Жадана О.П.,

                  при секретарі                                                                           Погорєловій С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ровеньки цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтенерго плюс” про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

                                                               встановив:

           Позивач звернулась до суду з позовом, у якому вказала, що 01 вересня 2009 року її прийняли на роботу сторожем у ТОВ “Альтенерго плюс” в місті Перевальськ Луганської області. Робоче місце позивача знаходилось на території ВП “Шахта імені Ф.Е. Дзержинського” ДП “Ровенькиантрацит”. 25 жовтня 2010 року позивач звільнилась з роботи за власним бажанням. На день звільнення з роботи, ТОВ “Альтенерго плюс” нарахувало їй заробітну плату за період з 01 грудня 2009 року по 25 жовтня 2010 року в сумі 14787 грн. 67 коп., але внаслідок відсутності грошових коштів заробітна плата виплачена не була.  В результаті невиплати позивачу заробітної плати, порушується її право, передбачене ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24  Закону України “Про оплату праці”. В такому разі, у зв’язку  із порушенням строку виплати заробітної плати, підприємство зобов’язане виплатити позивачу заробітну плату в розмірі з урахуванням компенсації за кожний місяць затримки виплати такої виплати.

          Таким чином, підприємство зобов’язане виплатити їй такі суми заробітної плати: за грудень 2009 року –962 грн. 76 коп. х 1,018 х 1,019 х 1,012 х 1,029 х 1,005 (індекс інфляції за січень-жовтень 2010 року) = 1054 грн. 61 коп.;  січень 2010 року –1560 грн. 42 коп. х 1,019 х 1,009 х 1,012 х 1,029 х 1,005 (індекс інфляції за лютий-жовтень 2010 року) = 1664 грн. 09 коп.; лютий 2010 року –1060 грн. 49 коп. х 1,009 х 1,012 х 1,029 х 1,005 (індекс інфляції за березень –жовтень 2010 року) = 1119 грн. 84 коп.; березень 2010 року –1325 грн. 90 коп. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1387 грн. 62 коп.; квітень 2010 року –1284 грн. 48 коп. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1344 грн. 27 коп.; травень 2010 року –1694 грн. 02 коп. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1772 грн. 88 коп.; червень 2010 року –1313 грн. 28 коп. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1374 грн. 41 коп.; липень 2010 року – 1183 грн. 20 коп. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1238 грн. 28 коп.; серпень 2010 року –1501 грн. 04 коп. х 1,029 х 1,005 = 1552 грн. 29 коп.; вересень 2010 року –1501 грн. 04 коп. х 1,005 = 1508 грн. 54 коп.; жовтень 2010 року –1501 грн. 04 коп., а всього –15617 грн. 87 коп. Крім цього, відповідач повинен виплатити позивачу компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1252 грн. 07 коп. На день пред’явлення позову до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов’язаний сплатити на її користь за час затримки розрахунку складає 11708 грн. 11 коп. (3002 грн. (фактична заробітна плата за останні два місяці роботи) : 20 днів (кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останніх місяці роботи) +150 грн. 10 коп. (розмір середньоденної заробітної плати) / 79 днів (кількість днів затримки).

          Також, позивач вважає, що їй завдана моральна шкода, оскільки були порушені її нормальні життєві зв’язки та були відсутні якісне харчування та лікування . Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 10000 гривень.

У зв’язку з викладеним позивач просить стягнути з ТОВ “Альтенерго плюч” м. Перевальськ на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01 грудня 2009 року по 25 жовтня 2010 року в сумі 15617 грн. 87 коп., компенсацію за невикористану відпустку 1252 грн. 07 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 25 жовтня 2010 року по 12 січня 2011 року в сумі 11708 грн. 11 коп., та моральну шкоду в розмірі 10000 гривень. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, надала до суду письмову заяву, в якій зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтенерго плюс”, у  судове  засідання  не  з’явився,  не  дивлячись  на  те,  що  належним  чином був  повідомлений   про  день  та  час  слухання  справи, повідомлення про  причини  неявки  до  суду від  останнього  не  надійшло.

           Дослідивши матеріали справи, суд вважає,  що  позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 35), ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, 01.09.2009 року була прийнята на роботу сторожем до ТОВ “Альтенерго плюс” та 25.10.2010 року була звільнена з роботи відповідно  до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

В матеріалах справи міститься розрахунок витрат на утримання сторожів по об’єкту “Вентиляційна установка з ПС 6/0,4кВ ш. ім. Ф.Е. Дзержинського” з жовтня 2009 року по серпень 2010 року (а.с. 36), витрати на утримання ОСОБА_1 за вищевказаний період становить 13772 грн. 81 коп.

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю “АльтЕнерго плюс” №20110725/1 від 25.07.2011 року, заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з листопада 2009 року по серпень 2010 року становить 10576 грн. 29 коп. (а.с. 46).

Відповідно до ст. 34 Закону України “Про оплату праці”, компенсація працівникам  втрати  частини заробітної  плати  у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу  зростання  цін  на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

          Згідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України, У разі   звільнення   працівника  йому  виплачується  грошова компенсація за всі не використані ним дні  щорічної  відпустки,  а
також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

          Статтею 116 КЗпП України, При звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від   підприємства,  установи,  організації,  провадиться  в  день  звільнення.  Якщо працівник в  день  звільнення  не  працював,  то зазначені  суми  мають  бути  виплачені  не пізніше наступного дня після  пред'явлення  звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про  нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника
перед виплатою зазначених сум. В разі  спору  про  розмір  сум,  належних  працівникові  при звільненні,  власник або уповноважений ним орган в усякому випадку
повинен в зазначений у цій статті строк  виплатити  не  оспорювану ним суму.

          Згідно до ст. 117 КЗпП, В разі невиплати  з  вини  власника  або  уповноваженого  ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього  Кодексу,   при  відсутності  спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки  по  день  фактичного розрахунку. При наявності  спору   про   розміри   належних   звільненому працівникові  сум  власник  або  уповноважений  ним  орган повинен  сплатити зазначене в цій статті відшкодування в  тому  разі,  коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь  працівника частково,  то  розмір  відшкодування  за  час  затримки визначає орган,  який виносить рішення по суті спору.

Розрахунок виплати заробітної плати виглядає наступним чином: за грудень 2009 року – 962 грн. 76 коп. х 1,018 х 1,019 х 1,012 х 1,029 х 1,005 (індекс інфляції за січень-жовтень 2010 року) = 1054 грн. 61 коп.;  січень 2010 року –1560 грн. 42 коп. х 1,019 х 1,009 х 1,012 х 1,029 х 1,005 (індекс інфляції за лютий-жовтень 2010 року) = 1664 грн. 09 коп.; лютий 2010 року –1060 грн. 49 коп. х 1,009 х 1,012 х 1,029 х 1,005 (індекс інфляції за березень –жовтень 2010 року) = 1119 грн. 84 коп.; березень 2010 року –1325 грн. 90 коп. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1387 грн. 62 коп.; квітень 2010 року –1284 грн. 48 коп. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1344 грн. 27 коп.; травень 2010 року –1694 грн. 02 коп. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1772 грн. 88 коп.; червень 2010 року –1313 грн. 28 коп. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1374 грн. 41 коп.; липень 2010 року –1183 грн. 20 коп. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1238 грн. 28 коп.; серпень 2010 року –1501 грн. 04 коп. х 1,029 х 1,005 = 1552 грн. 29 коп.; вересень 2010 року –1501 грн. 04 коп. х 1,005 = 1508 грн. 54 коп.; жовтень 2010 року –1501 грн. 04 коп., а всього –15617 грн. 87 коп. Крім цього, відповідач повинен виплатити позивачу компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1252 грн. 07 коп. На день пред’явлення позову до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов’язаний сплатити на її користь за час затримки розрахунку складає 11708 грн. 11 коп. (3002 грн. (фактична заробітна плата за останні два місяці роботи) : 20 днів (кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останніх місяці роботи) +150 грн. 10 коп. (розмір середньоденної заробітної плати) / 79 днів (кількість днів затримки).

          Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми,  іншим майном або в інший спосіб.   Розмір грошового відшкодування моральної  шкоди  визначається судом  залежно  від характеру правопорушення,  глибини фізичних та душевних  страждань,   погіршення   здібностей   потерпілого   або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення. При   визначенні   розміру   відшкодування   враховуються   вимоги розумності і справедливості.  Моральна  шкода  відшкодовується  незалежно  від  майнової шкоди,  яка підлягає відшкодуванню,  та не  пов'язана  з  розміром цього відшкодування.  Моральна  шкода  відшкодовується одноразово,  якщо інше не встановлено договором або законом.

          Суд вважає, що  заявлена моральна шкода позивачем не підлягає стягненню з відповідача, оскільки  позивачем не були надані докази щодо завдання йому моральної шкоди та не роз’яснено  суду в чому полягає спричинення шкоди.

          Відповідно до Порядку оплати витрат з  інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого постановою КМУ №1258 від 21 грудня 2005 року, витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів з позовних заяв немайнового характеру (або такої, що не підлягає оцінці) становить 37 гривень.

          Згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ставка судового збору з позовних заяв немайнового    характеру  (або  таких, що  не    підлягають оцінці) становить 0,5      неоподатковуваного     мінімуму доходів громадян, тобто 08 грн. 50 коп.

          Відповідно до п. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, від сплати державного мита звільняються позивачі -  робітники  та  службовці  -  за  позовами  про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що  випливають  з
трудових правовідносин;  члени  колективних  сільськогосподарських підприємств,  працівники  фермерських господарств - за позовами до колективних    сільськогосподарських    підприємств,    селянських (фермерських)  господарств про оплату праці та за іншими вимогами, пов'язаними з трудовою діяльністю.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону,  на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат,  з  другої  сторони  стягуються  судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної
чи відхиленої частини вимог.  Якщо обидві  сторони  звільнені  від  оплати  судових  витрат,  вони  компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 83,116,117 КЗпП України, ст.. 23 ЦК України, ст.. 34 Закону України “Про оплату праці”, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтенерго плюс” міста Перевальськ Луганської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01 грудня 2009 року по 25 жовтня 2010 року в сумі 10576 грн. 29 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1252 грн. 07 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 25 жовтня 2010 року по 12 січня 2011 року в сумі 11708 грн. 11 коп.

Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтенерго плюс” міста Перевальськ Луганської області  на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а усього 171 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

          Копію заочного рішення надіслати відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Альтенерго плюс” не пізніше  трьох  днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Ровеньківський міський суд Луганської області, протягом десяти  днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення набирає законної сили після закінчення стоку після подання заяви про його перегляд, якщо її не буде подано.  

Суддя                                                                                О.П. Жадан