Справа  № 2-57/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

08 серпня 2011 року                        Ровеньківській міський суд Луганської області

в складі:  головуючого судді                                  Жадана  О.П.,

               при секретарі                                            Погорєловій С.О.,

             адвокатів                                                   ОСОБА_1, ОСОБА_2           

розглянувши у відкритому судовому засіданні міста Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_3, до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ квартири, зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення  порядку  володіння та користування  житловим  приміщенням, що знаходиться  в спільній  частковій власності, -     

В С Т А Н О В И В :

           Позивачі за первинним позовом звернулись до суду, де вказують, що їм та відповідачам на праві спільної часткової власності належить трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1  на підставі  свідоцтва про право власності  на житло від 16.12.1999 року в рівних частках по ? частині кожному. Позивач ОСОБА_3 зазначає, що між ним та відповідачем ОСОБА_5 був укладений шлюб, який 24.02.2009 року розірвано. Після розірвання шлюбу, їх син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишився жити із ОСОБА_3 в квартирі  АДРЕСА_2, яка належить позивачу ОСОБА_3 на праві власності, відповідно до договору дарування. Як звертають увагу суду позивачі, ОСОБА_5 має на праві власності  житловий будинок АДРЕСА_3 належній їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.01.2003 року, в якому вона мешкає разом із своєю матір’ю, відповідачем по справі ОСОБА_6 Як зазначають позивачі, спільною квартирою вони не користуються, тому квартира руйнується і потребує ремонту. Відповідачі  не сплачують  за комунальні послуги, тому виникла заборгованість. Позивач ОСОБА_3 сплачує комунальні послуги за вищезазначеної квартири  лише за свою частку та частку неповнолітнього  сина.  

          Крім того, ОСОБА_3 зазначає, що зараз його родина збільшилась і складається з  п’ятьох  осіб, а саме: його дружини –ОСОБА_7, сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1,  дочки дружини  ОСОБА_8, 2006 року народження та його бабусі ОСОБА_9 Усі разом вони мешкають у двокімнатній квартирі. Вважає, що він має можливість поліпшити  умови проживання своєї сім’ї, якщо право власності квартири  перейде до нього та до його сина, і вони вселяться в цю квартиру. Згоден на сплату відповідачам грошової компенсації за їх частки в квартирі.

У зв’язку з викладеним, позивачі за первинним позовом просять суд  визнати за ними, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, право власності  на квартиру АДРЕСА_1  в рівних частках, відповідно по ? частині за кожним. Стягнути з нього, ОСОБА_3, на користь відповідачів  грошову компенсацію за їх частки  в квартирі в розмірі, визначеному експертизою.

Позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6  вказують, що позовні вимоги позивачів не визнають і вважають їх необґрунтованими, бо поділ квартири в натурі фізично неможливий, їх частки є суттєвими, спільне володіння  і користування майном цілком можливо. Їм дійсно на підставі свідоцтва про право власності належить житло, на праві спільної часткової власності  в рівних долях, а саме квартира АДРЕСА_1. З ОСОБА_3, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 1994 року по 24.02.2009 року. Після розірвання шлюбу їх неповнолітній син ОСОБА_4 залишився мешкати з ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2 У позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 на праві власності дійсно є будинок АДРЕСА_3, але вона звертає увагу, що там мешкає ОСОБА_6 та її дядько, який потребує постійного догляду, також після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_5 народила дитину. Звертає увагу суду, що вони погашають борги за комунальні послуги квартири АДРЕСА_1. Зараз позивачі за зустрічним позовом  мають намір повернутися жити до вищезазначеної квартири, тому вони вважають можливим визначити порядок  користування  своєю часткою квартири, так як квартира  складається із трьох відокремлених кімнат.       

У зв’язку з викладеним позивачі за зустрічним позовом просять суд  визначити  для співвласників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, наступний порядок  володіння та користування  приміщеннями квартири, що знаходиться  за адресою: АДРЕСА_1: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділити в спільне  сумісне користування  та володіння найбільшу житлову кімнату –залу; ОСОБА_5  виділити в особисте  користування та володіння середню житлову кімнату –спальню; ОСОБА_6  виділити в особисте користування  та володіння  найменшу  житлову кімнату –спальню. Кухню, ванну, туалет, коридор вказаної квартири залишити  в спільному  сумісному  володінні  та користуванні  цих співвласників. Витребувати в суд від ОСОБА_3  технічний  план приміщень квартири,  що знаходиться  за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з відповідача ОСОБА_3   на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 245,50 грн., які складаються  з судового збору 8,50 грн., витрат  на ІТЗ справи 37 грн., витрат на правову допомогу 200 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_3   на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 245,50 грн., які складаються  з судового збору 8,50 грн., витрат  на ІТЗ справи 37 грн., витрат на правову допомогу 200 грн.

          У судовому засіданні позивачі за первинним позовом, а також відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_3, уточнили заявлені позовні вимоги і просять суд визнати за ними право власності в рівних частках, по ? частині за кожним, на квартиру АДРЕСА_1 Територіальному управлінню Державної судової адміністрації  в Луганській області виплатити ОСОБА_5 і ОСОБА_6 грошову компенсацію  у розмірі 32375 грн. кожній, яку вони  перерахували на їх користь на розрахунковий рахунок №37318003000730, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації  в Луганській області, код отримувача 26297948,  банк отримувача –Головне управління  державного казначейства України в Луганській області, м.Луганськ, код банку отримувача № 804013. Стягнути з відповідачів на їх користь  витрати, пов’язані  з проведенням експертизи. Підтримують уточненні позовні вимоги, наполягають на їх задоволенні і пояснили, що крім  викладеного у позовній заяві відповідачі не бажають  сплачувати комунальні послуги і квартира прийшла у не пригідний до життя стан.  Задоволення позову буде відповідати інтересам спільного сина ОСОБА_3 і ОСОБА_5 –ОСОБА_4. Вважають, що зустрічний позов ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не підлягають задоволенню, оскільки між ними скалилися  неприязні стосунки і їх спільне життя у квартирі не можливе.

У судовому засіданні представник позивачів за первинним позовом, адвокат ОСОБА_1,  підтримала заявлені ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні, оскільки у позивачів є право, передбачене ст. 365 ЦК України припинити власність інших співвласників. Крім того, позивачі внесли вартість частки відповідачів на депозитний рахунок суду, як того вимагає закон.  Вважає, що зустрічний позов ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 50 ЖК України,  не допускається  заселення квартири, збудованої для однієї сім’ї, двома і більше сім’ями. Зараз ОСОБА_5 вийшла знов заміж і взяла прізвище чоловіка, тобто вона  ОСОБА_5, у них народилась дитина. Крім того, вона призначена піклувальником психічно хворого дядька, з яким повинна проживати разом, але з яким не можливо жити іншим співвласникам. Звертає увагу суду на той факт, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зараз постійно мешкають у будинку, який їм належить на праві власності, і бажають користуватися  спірною квартирою тимчасово. Відповідач ОСОБА_5 не займається вихованням дитини ОСОБА_4, не утримує дитину і не зацікавлена у поліпшенні  побутових умов свого неповнолітнього сина.

Відповідач за первинним позовом, а також позивач за зустрічним позовом   ОСОБА_5, у судовому  засіданні  позов ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_4 не визнала і пояснила, що  з 1994 року по 2009 рік вона знаходилась у шлюбі з ОСОБА_3 В період шлюбу у них народився син  ОСОБА_4, який після розірвання шлюбу залишився мешкати із ОСОБА_3 Після цього вона ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину і у вересні 2010 року вийшла заміж за ОСОБА_10 і взяла прізвище чоловіка. Вона із сім’єю, ОСОБА_6 і дядьком, який потребує постійної допомоги, мешкають  зараз у житловому будинку, який  їй належить на підставі свідоцтва про право на спадщину. Визнає, що у неї з ОСОБА_6 є борги по оплаті комунальних послуг, але вони поступово сплачують їх.  У неї є намір  повернутися до спірної квартири і мешкати там.

У судовому засіданні уточнила заявлені позовні вимоги за зустрічним позовом  і просить суд визначити для співвласників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 наступний порядок володіння та користування  приміщеннями квартир, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виділити в спільне сумісне користування та володіння найбільшу житлову кімнату –залу; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділити в спільне  користування  та володіння дві кімнати –спальні. Кухню, ванну, туалет, коридор вказаної квартири залишити в спільному сумісному володінні  та користуванні цих власників. В іншому вимоги залишаються без змін.

Відповідач за первинним позовом, а також позивач за зустрічним позовом    ОСОБА_6, у судовому засіданні позов ОСОБА_3 та неповнолітнього   ОСОБА_4 не визнала і пояснила, що зараз вона мешкає разом із ОСОБА_5, вважає можливим спільне проживання разом із позивачами за первинним позовом, тому наполягала на задоволенні зустрічного позову.

У судовому засіданні уточнила заявлені позовні вимоги за зустрічним позовом  і просить суд визначити для співвласників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 наступний порядок володіння та користування  приміщеннями квартир, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виділити в спільне сумісне користування та володіння найбільшу житлову кімнату –залу; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділити в спільне  користування  та володіння дві кімнати –спальні. Кухню, ванну, туалет, коридор вказаної квартири залишити в спільному сумісному володінні  та користуванні цих власників. В іншому вимоги залишаються без змін.

У судовому засіданні представник відповідачів за первинним позовом, адвокат ОСОБА_2,  підтримав заявлені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 уточенні  позовні вимоги за зустрічним позовом, наполягав на їх задоволенні. Вважає, що первинний позов не підлягає задоволенню, оскільки  згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути  протиправно позбавлений права власності.  Вирішуючи питання  щодо припинення права власності суду слід виходити із сукупності  всіх обставин визначених у ст. 365 ЦК України. Вказує, що спільне проживання сторін у квартирі можливе. Основоположним  при вирішенні  цього спору повинен бути конституційний принцип  непорушності права власності та можливість позбавлення цього права  тільки у виключних випадках.

Третя особа, представник Служби у справах дітей Ровеньківського міського виконавчого комітету Луганської області,  у судовому засіданні вважає, що первинний  позов не підлягає задоволенню, оскільки він не відповідає інтересам  малолітньої дитини ОСОБА_5

           Вислухавши сторони, їх представників, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  первинний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

Згідно ст. 356 ЦК України, власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві сумісної часткової власності, у рівних частках,  ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та   ОСОБА_6 на підставі  свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням соціальної сфери ДХК «Ровенькиантрацит» від 16 грудня 1999  року (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану м.Ровеньки Луганської області 09 серпня 1995 року,  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у графі батьки записані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с. 10), тобто відповідач ОСОБА_5 є матір’ю неповнолітнього позивача ОСОБА_4

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Ровеньківського міського управління юстиції Луганської області 24.02.2009 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був розірваний 24.02.2009 року (а.с. 9).

Свідоцтвом про народження ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно підтверджується, що у ОСОБА_5 є малолітня донька (а.с. 70), а свідоцтвом про шлюб, виданого Кошарською сільською радою Антрацитівського району Луганської області (а.с. 98),  дійсно підтверджується той факт, що 05 вересня 2010 року ОСОБА_5 вийшла заміж за ОСОБА_10 і взяла прізвище чоловіка.

Ухвалою Ровеньківського міського суду Луганської області від 14.02.2011 року по дійсній цивільній справі була призначена будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої були поставлені запитання: яка дійсна вартість  квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за ринковими цінами, та чи можливо визначити порядок користування вищезазначеною квартирою.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 412/23 від 23.05.2011 року і фототаблиці до неї (а.с.  112-126), дійсна ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає на дату оцінки 15.03.2011 року 129500 грн., встановити  порядок користування  спірною квартирою АДРЕСА_1 усіма співвласниками у відповідності до їх  ідеальних часток по ? частині не вбачається можливим, оскільки зазначена квартира у своєму складі має три жилі кімнаті при чотирьох співвласниках.

Тобто встановити порядок користування спірною квартирою усіма співвласниками, згідно висновку експертизи, не можливо.

Крім того, ст. 50 ЖК України, не допускається заселення, квартири, збудованої для однієї сім’ї, двома або більше сім’ями.

Як було встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 після розірвання  шлюбу створили нові родини, між їх родинами у теперішній час склались неприязні  стосунки, а тому їх сумісне  проживання у спірній квартирі буде порушувати норму ст. 50 ЖК України.

Також ОСОБА_5 рішенням Ровеньківської міської ради Луганської області  від 21.08.2001 року призначена піклувальником  над психічно хворим дядьком, вона не заперечує того, що він постійно потребує догляд, а відповідно необхідно постійно  проживати з ним.   

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, встановити порядок користування спірною квартирою усіма співвласниками не можливо, тобто зустрічний позов ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні  може бути  припинене рішенням суду  на підставі позову інших співвласників, якщо:

1)          частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2)          річ є неподільною;

3)          спільне володіння і користування майном є неможливим;

4)          таке припинення  не завдасть істотної шкоди інтересам співвласникам та членам його сім’ї.

Суд постановляє рішення  про припинення права особи на частку у спільному  майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, що викладена в ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах від 23.08.2006 року, у вищезазначеній статті не вказано, що для вирішення питання  про припинення вказаного права необхідна наявність усіх чотирьох умов у їх сукупності, оскільки цією статтею передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності будь-якої з них можливе вирішення судом  питання про припинення права на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників.

Але разом з тим, у судовому засіданні, знайшло підтвердження  усіх цих чотирьох умов у їх сукупності, визначених ст. 365 ЦК України.

Сторони у судовому засіданні погодились з тим, що кожному із співвласників  спірної  квартири його частка не може бути виділена в натурі і річ є неподільною.  Частки сторін по справі є рівними, з цього можливо зробити висновки, що частки відповідачів за первинним позовом не є більшими за частки позивачів і відносно до квартири в цілому є незначними. Спільне володіння і користування майном є неможливим, оскільки між сторонами склалися стосунки, які унеможливлюють  спільне користування та володіння  спільним майном.  

Крім того, суд бере до уваги те, що ОСОБА_5 вказує і визнає, що має у власності будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, де вона постійно проживає із своєю малолітньою донькою, чоловіком та ОСОБА_6, з цього можливо зробити висновок, про те, що родина забезпечена житлом у теперішній час і припинення права відповідачів за первинним позовом  не завдасть будь якої шкоди інтересам співвласників та членам сім’ї.

Відповідно до ст. 360 ЦК  України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний  брати участь  у витратах  на управління,  утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів, а також нести відповідальність  перед третіми особами  за зобов’язаннями, пов’язаними  із спільним майном.

У судовому засіданні було встановлено і не заперечувалось сторонами  про те, що у теперішній час в спірній квартирі ніхто не мешкає, квартира знаходиться у нежилому стані при цьому позивач ОСОБА_3 сплачує комунальні послуги за свою частку і частку неповнолітнього сина ОСОБА_4, що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 16, 19, 21, 23). При цьому суд критично відноситься до наданих  ОСОБА_5 суду квитанцій (а.с. 73, 85)  про сплату комунальних послуг за квартиру, де можливо побачити, що остання почала сплачувати коли вже справа знаходилася у суді і вже були вимоги  про сплату компенсації за належну їй частину квартири, тобто вона не бажала утримувати  належну їй  частину квартири.

У зв’язку з викладеним позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 412/23 від 23.05.2011 року і фототаблиці до неї (а.с.  112-126), дійсна ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає на дату оцінки 15.03.2011 року 129500 грн.

Оскільки у висновку судової будівельно-технічної експертизи, проведеною по справі, вартість спірної квартири становить 129500 грн., то на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позивачам необхідно виплатити по 32375 грн. кожній, а усього 64750 грн.

Позивачами за первинним позовом були надані суду квитанції (а.с. 139-140), згідно якої ОСОБА_3 вніс, за себе та неповнолітнього сина ОСОБА_4, на депозитний рахунок суду, а саме розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації  в Луганській області 64750 грн. для компенсації вартості часток у спільному майні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а тому цю суму необхідно виплатити відповідачам за первинним позовом компенсацію вартості їх часток  у квартирі у сумі 32375 грн. кожній, що знаходяться на рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації  в Луганській області

Окрім того, суд задовольняючи вимоги позивачів за первинним позовом, не може взяти до уваги той факт, що третя особа, представник Служби у справах дітей Ровеньківського міського виконавчого комітету Луганської області, заперечує проти позову, посилаючись на порушення інтересів малолітньої дитини ОСОБА_5, оскільки ніяким чином ці інтереси не порушені, так як у судовому засіданні з’ясовано, що остання мешкає  разом із матір’ю та батьком у приватному будинку, належний  ОСОБА_5 на праві власності. Таким чином, задовольняючи позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4, враховуються інтереси і неповнолітньої дитини –співвласника ОСОБА_4, на охороні яких повинна наполягати Служба у справах дітей Ровеньківського міського виконавчого комітету Луганської області.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо  позивача,  на  користь   якого   ухвалено   рішення, звільнено від сплати судового збору,  він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи  відхиленої  частини вимог.

Відповідно до квитанцій, що містяться в матеріалах справи, позивачі при зверненні до суду сплатили судовий збір в розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень (а.с. 1,2). Крім того, по справі була проведена судова будівельно-технічна експертизи № 412/23 від 23.05.2011, яка була оплачена позивачами за первинним позовом, вартість якої згідно квитанції (а.с. 111) складає 1240 грн. 32 коп., тому у відповідності до ст. 88 ЦПК  України ці суми повинні бути стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у солідарному порядку.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 356, 357, 360, 365 ЦК України, ст. 50 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» із змінами та доповненнями,  ст.ст. 8,10,11,60, 61,  88, 212-215, 223, 294  ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_3, до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ  квартири задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності, в рівних частках, відповідно по ? частині за кожним,  на квартиру АДРЕСА_1, припинивши право власності ОСОБА_5 на ? частину квартири АДРЕСА_1 та ОСОБА_6  на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Територіальному управлінню Державної судової адміністрації  в Луганській області виплатити ОСОБА_5 і ОСОБА_6 грошову компенсацію  у розмірі 32375 грн. кожній, перераховані ОСОБА_3 для компенсації вартості часток у спільному майні,  а саме за ? частину квартири АДРЕСА_1, які знаходься на розрахунковому рахунку  № 37318003000730 Територіального управління Державної судової адміністрації  в Луганській області, код отримувача 26297948,  банк отримувача –Головне управління  державного казначейства України в Луганській області, м.Луганськ, код банку отримувача № 804013.

Стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у солідарному порядку на користь ОСОБА_3 і  ОСОБА_4 сплачений судовий збір в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та вартість судової будівельно-технічної експертизи № 412/23 від 23.05.2011 року у сумі 1240 грн. 32 коп., а усього 1411 грн. 32 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку володіння та користування житловим  приміщенням, що знаходиться в спільній частковій власності відмовити за необґрунтованістю.  

Рішення  може бути оскаржене до  апеляційного суду Луганської області  повністю або частково.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

Суддя                                                                                                                         О.П. Жадан