Справа № 2-а-1045/11

ПОСТАНОВА

                    ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

02 серпня 2011 року Суддя Ровеньківського міського суду  Луганської області       Жадан О.П. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про  відмову в перерахунку пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про оскарження відмови в перерахунку пенсії, в якому зазначив, що з 01.901.1991 року він перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в місті Ровеньки та одержує пенсію за віком. 14.01.2011 року він звернувся до Управління пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області із заявою про перерахунок пенсії у зв’язку з додаванням страхового стажу та заробітної плати. На своє звернення позивач 14.07.2011 року отримав відповідь, згідно якої йому повідомлено, що перерахунок його пенсії проведений з додаванням страхового стажу. Відповідач  зазначив, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік.  Позивач вважає, що дії Управління пенсійного фонду України в м. Ровеньки суперечать чинному законодавству, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»при обчисленні заробітної плати для обчислення пенсії визначається за відповідною формулою, в якій застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Позивач зазначає, що відповідач не застосував при перерахунку його пенсії показник заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2010 рік.

У зв’язку з викладеним позивач просить суд  поновити строк для звернення із позовом до суду у зв’язку із пропуском за поважних причин, так як відмову УПФ в м. Ровеньки в перерахунку, він отримав тільки 14.07.2011 року. Визнати відмову УПФ в м. Ровеньки незаконною, як таку, що не відповідає профільному діючому законодавству, яке регулює правовідносини у сфері призначення пенсії в Україні. Постановити рішення, в якому зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Ровеньки перерахувати його пенсію з урахуванням стажу та заробітної плати після призначення пенсії із застосуванням середньої плати працівників, зайнятих у галузях економіки України у відповідний період 2010 року, з моменту звернення до УПФ за перерахунком пенсії з 01.01.2011 року.

Представник відповідача –Управління пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області не надала  до суду письмові заперечення

          Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги не підлягають   задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,   отримує пенсію за віком з 01.02.2006 року (а.с. 6).

Згідно трудової книжки, виданої на ім'я  ОСОБА_1,  останній з 03.06.2011 року по 17.06.2011 року працював сторожем в ТОВ «Фірма Фавор-12»(а.с. 7-8).

          Згідно листа Управління пенсійного фонду України в м. Ровеньки №2850/0205 від 14.07.2011 р., ОСОБА_1  проведено перерахунок пенсії тільки з додаванням стажу з 01.01.2011 року, підстав для  перерахунку пенсії із середньої заробітної плати за 2010 р. немає (а.с. 3).

          Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України №4-4 від 01.12.2008 року, затверджено Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується до обчислення пенсії, що додається.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у  разі  якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала   працювати,   провадиться   перерахунок   пенсії   з урахуванням  не  менше  ніж  24  місяців  страхового  стажу  після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.  Перерахунок пенсії  здійснюється  із  заробітної  плати (доходу),  з  якої  була обчислена пенсія.  За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться  із  заробітної  плати  за  періоди страхового  стажу,  зазначені  в  частині  першій  статті 40 цього Закону,  із застосуванням  показника  середньої  заробітної  плати працівників  в  середньому  на одну застраховану особу в цілому по Україні,  з якої сплачено страхові внески  та  яка  відповідно  до цього  Закону  враховується для обчислення пенсії,  за календарний рік,  що передує року перерахунку пенсії.  При цьому з періоду, за який  враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню  згідно  із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше, к через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом “б” підпункту 10 пункту 35 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року №107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за період страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в с. 1 ст. 40 цього закону.

Частина 1 ст. 40 цього закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому, працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страховані  внески та яка відповідно до закону враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, оскільки приписами Закону №1058 в редакції чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачено.

Тобто, правилами ч. 1 ст. 40 при  перерахунку пенсії, застосовується з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Окрім того, правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плат и працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії»є різними правовими категоріями. В основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці поняття не передбачається можливим.

Тобто застосовувати показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік неможливо при наголошенні на показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

               Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальних захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу(акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради АРК чи рішення Ради Міністрів АРК, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

              Тобто, при вирішення спірних правовідносин по цій справі, суд повинен керуватися і застосовувати не Закони України «Про Державний бюджет»на відповідні роки та Постанови КМУ, а Конституцію України та закон, який регулює спірні правовідносини, тобто Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

           З огляду на положення статей 21,105,162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

           Згідно п. 2 ч. 1 ст. 183-2  КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів  владних  повноважень  щодо   обчислення,   призначення, перерахунку,  здійснення,  надання,  одержання  пенсійних  виплат, соціальних   виплат   непрацездатним   громадянам,    виплат    за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням,  виплат та пільг дітям війни,  інших соціальних  виплат,  доплат,  соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

           Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку  скороченого  провадження одноособово,  без  проведення  судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  За  результатами  розгляду  справи  у скороченому  провадженні  суддя,  оцінивши  повідомлені позивачем, відповідачем обставини,  за наявності  достатніх  підстав  приймає законне  та  обґрунтоване  судове  рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам справи та наданим сторонами доказам, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований і не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 22,24,46 Конституції України, ст.ст. 40,  42  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  Постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ст.ст. 9, 44, 99, 105,  158-167, 183-2, 185, 186 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про  відмову в перерахунку пенсії –відмовити за необґрунтованістю.

Копію постанови не пізніше наступного дня надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням.

       Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ровеньківський міський суд Луганської області стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано.

      Суддя                                                                                                  О.П. Жадан