У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/12411/24

№ 1-кп/183/2157/24

09 грудня 2024 року                                                                м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                 ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання     ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №62024170030004149 від 15 листопада 2024 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ Донецької області, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, який проходить військову службу за мобілізацією на особливий період у в/ч НОМЕР_1 у військовому званні солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -

якому 17 жовтня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю:

прокурора                                         ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

встановив :

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62024170030004149 від 15 листопада 2024, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.

З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин, в Україні строком на 90 діб до 19 лютого 2023 року.

Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 передбачено, що з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року в Україні продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб до 20 травня 2023 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року № 254/2023, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб до 18 серпня 2023 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб до 15 листопада 2023 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 08 листопада 2023 року № 324-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин від 16 листопада 2023 року строком на 90 діб до 13 лютого 2024 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 06 лютого 2024 року № 3564-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, тобто до 13 травня 2024 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 травня 2024 року № 271/2024, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 08 травня 2024 року № 3684-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб до 12 серпня 2024 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб до 09 листопада 2024 року.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 417 від 10.06.2023 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, солдат ОСОБА_4 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб`єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучі військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 – 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, а згідно ст. 14 Статуту – із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити – до наступного прямого начальника.

За ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями , інструкціями тощо.

Стаття 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає відповідальність солдата (матроса) у мирний і воєнний час за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стан, збереження виданого йому майна. А стаття 128 Статуту, зокрема, покладає на солдата обов`язок сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням, додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни, виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

За приписами ст. ст. 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та перебуваючи на посаді гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 25 грудня 2023 року в умовах воєнного стану самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та незаконно був відсутній на військовій службі до 17.10.2024, коли повернувся до військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , тощо.

Під час розгляду клопотання прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 просив клопотання задовольнити, бажає повернутися на службу та виконувати обов`язки військовослужбовця.

Суд, дослідивши подане клопотання та матеріали, додані до клопотання, вислухавши думку прокурора та підозрюваного, дійшов такого висновку.

У відповідності до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Як вбачається з наданих до клопотання прокурором доказів, ОСОБА_4 раніше не судимий.

Крім того, останньому 17 жовтня 2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України – самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану військовослужбовцем.

Також з матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 звернувся до слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР у м. Полтаві з клопотанням про намір повернутися для продовження проходження військової служби в будь-якій військовій частині Збройних Сил України.

Крім того, прокурором до клопотання додана письмова згода командира військової частини НОМЕР_1 на продовження військової служби солдату ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_3 на посаді номера обслуги 2 реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї.

Таким чином суд вважає, що всі умови, визначені ч. 5 ст. 401 КК України виконані, тому ОСОБА_4 може бути звільнений від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Таким чином суд вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 284, 286, 288, 314 КПК України, ч. 5 ст. 401 КК України, суд –

постановив:

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.

Кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР 15 листопада 2024 року за №62024170030004149 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України відносно ОСОБА_4 – закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

На підставі ч. 3 ст. 288 КПК України суд зобов`язує командира військової частини НОМЕР_1 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі.

Зобов`язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

       Суддя                                                                                        ОСОБА_1