ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/2102/24 Справа № 202/11758/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді - доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2024 року про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 25.10.2024 року, за місцем проживання ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №4202304000000553 від 24.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7

В С Т А Н О В И Л А:

За ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2024 року частково задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 25.10.2024 року, за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою за адресою: АДРЕСА_1 , саме: штамп з надписом « ІНФОРМАЦІЯ_1 код НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 », штамп з написом «ІНФОРМАЦІЯ_2»: НОМЕР_3 », кругла печатка з гербом України та написом «Міністерство оборони України Військова частина НОМЕР_4 код НОМЕР_5 , кругла печатка з гербом України та написом: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які поміщено до спец. пакету № WAR 1088958; відтиски печатки на окремому аркуші «додаток № 1», відтиски штампу на окремому аркуші «додаток № 2», відтиск печатки на окремому аркуші «додаток № 3, відтиск печатки на окремому аркуші «додаток № 4».

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.

Слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що транспортний засіб відноситься до предметів, які зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, чи придбаний за кошти отримані в результаті протиправної діяльності, а тому з огляду на те, що автомобіль належить на праві власності БО "Холодний Яр93", в накладанні арешту на автомобіль відмовлено. Вказано про невідповідності вилучених грошових коштів вимогам ст.98 КПК України, за відсутності даних про те, що саме ці кошти здобуті в результаті протиправної діяльності.

В апеляції:

- прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити ухвалу, якою клопотання прокурора про арешт майна задовольнити у повному обсязі та накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 25.10.2024 року, за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою за адресою: АДРЕСА_1 , саме:

- грошові кошти у сумі 6500 гривень, грошові кошти у сумі 400 євро, а саме одна купюра номіналом 50 євро: SC 8384228643, SC 7721239746, RE 6237708563, UD 3546511425, PB 3966071371, дві купюри номіналом 20 євро: US 6021334956, EC 1263514904, одна купюра номіналом 10 євро: VB 2027856169, які поміщені до спец. пакету № ICR 0138636;

- автомобіль марки : «VOLVO V70», д/н « НОМЕР_6 », VIN: НОМЕР_7 , власником якого є - БО «БФ «ХОЛОДНИЙ ЯР», та ключ від автомобілю.

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №42023040000000553 від 24.10.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст.27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження встановлено осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , діяльність яких спрямована на незаконне виготовлення, збут тютюнових виробів в порушення порядку обігу підакцизних товарів, та як наслідок отримання від такої діяльності незаконного прибутку. Зазначає, що виявлене та вилучене в ході обшуку майно отримано в результаті протиправної діяльності, а вказаний транспортний засіб відповідає критеріям речового доказу та має доказове значення на даній стадії досудового розслідування.

Зазначає, що метою арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення потреб досудового розслідування та конфіскації, у тому числі і спеціальної, а також забезпечення цивільного позову. Вказує на те, що органом досудового розслідування проведені негласні слідчі дії, які підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих злочинів, а тому підстав для відмови у накладанні арешту на майно, яке перебувало у користуванні підозрюваного відсутні.

Судовий розгляд проводиться відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК без участі сторін.

Перевіривши надані, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх не прийнятними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При розгляді апеляційної скарги прокурора колегія суддів зважає на положення статей 170-173 КПК України, якими передбачено, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Частиною 1 ст. 98 КПК України, передбачено речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вказаних вимог закону дотримався та з огляду на встановлені ним фактичні обставини інкримінованого злочину, та через недоведеність стороною обвинувачування, факту того, що вилучені кошти отримані в результаті протиправної діяльності ОСОБА_6 , а транспортний засіб, зберіг на собі будь-які сліди злочину, обґрунтовано в цій частині вимог відмовив в їх в задоволенні.

Так, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023040000000553 від 24 жовтня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 204 КК України.

Згідно фабули відомостей ЄРДР кримінального провадження №4202304000000553, слідує, що не пізніше січня місяця 2024 року, на території Дніпропетровської області група осіб за попередньою змовою, не маючи дозволу на виготовлення і реалізацію підакцизних товарів-ліцензії на роздрібну торгівлю підакцизними товарами, відкрили цех, де з використанням обладнання, що забезпечує виробництво тютюнової продукції, почали здійснювати масове виробництво тютюнових виробів, які в подальшому з використанням поштового зв`язку збували на території Дніпропетровської, Київської областей та у м. Харкові.

Приймається до уваги, що ані в клопотанні ані в апеляційній скарзі не наведено достатніх даних про те, що саме вилучені грошові кошти на які просить накласти арешт прокурор були отримані ОСОБА_6 в результаті протиправної діяльності, чи призначались для придбання тих чи інших знарядь злочину.

З огляду на те, що за вказаною адресою проживають і інші особи та зважаючи на те, що кошти не були вилучені одразу після проведення слідчих розшукових дій у виді контролю за вчиненням злочину чи оперативної закупки у ОСОБА_6 , достеменно стверджувати про те, що саме ці кошти належать йому чи здобуті ним в результаті протиправної діяльності неможливо.

Приймається до уваги, що досудове розслідування в рамках вказаного кримінального провадження здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 204 КК України, при цьому санкція даної статті, як додатковий вид покарання передбачає лише конфіскацію незаконно виготовлених товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.

При цьому, додаткового виду покарання у виді конфіскації особистого майна, санкція даної статті не передбачає, отже накладання арешту на майно, що не було предметом, знаряддям злочину ст. 204 КК України у даному випадку є неприйнятним.

Щодо доводів прокурора про необхідність накладання арешту на транспортний засіб, слід зазначити, що останні не є переконливими, з огляду на те, що стороною обвинувачення дійсно не надано доказів, що автомобіль марки «VOLVO V70», д/н « НОМЕР_6 », у будь-яких спосіб використовувалися саме у протиправній діяльності, та зберіг на собі сліди злочину, чи був безпосереднім знаряддям вчинення злочину.

Звертається увага на те, що власником вказаного траспортного засобу, згідно реєстраційних документів, дійсно є БО «БФ «ХОЛОДНИЙ ЯР», окрім того, згідно даних протоколу обшуку вказаного авто, 25.10.2024 року, за результатами проведеної слідчої дії будь-яких заборонених предметів, знарядь чи засобів для виготовлення тютюнових виробів чи самих підакцизних товарів в авто не виявлено і не вилучено, що в свою чергу свідчить про відсутність слідів злочину на ньому, чим спростовуються ствердження прокурора про зворотне.

Окрім того, приймається до уваги, що стороною обвинувачення не спростовується той факт, що ОСОБА_6 дійсно використовує вказаний транспортний засіб для волонтерської діяльності з представниками БФ «ХОЛОДНИЙ ЯР» та для виконання завдань бойових підрозділів ЗСУ, на підтвердження чого ОСОБА_6 має відповідні подяки та заохочення від благодійних організацій, що містяться в матеріалах справи.

За відсутності об`єктивних даних про те, що вилучені кошти та транспортний засіб здобуті в результаті протиправної діяльності чи зберегли на собі будь-які сліди злочину, а також їх невідповідність критеріям ст. 98 КПК України, застосування заходу забезпечення у виді арешту є неприпустимим, оскільки прокурором відповідно до вимог ст. 173 КПК України не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ст. 170 цього Кодексу.

Зважається на те, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосуванні призведе до приховування, пошкодження, зникнення, втрати, використання, передачі майна.

Звертається увага, що прокурором у клопотанні та апеляційній скарзі не наведено даних про існування дійсних ризиків щодо майна на яке останній просить накласти арешт.

За таких обставин, колегія враховує сталу судову практику ЄСПЛ , а саме правові позиції викладені у справах «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року), в яких зазначено, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Отже, слідчий суддя обґрунтовано, відмовив в частині накладання арешту на грошові кошти та транспортний засіб, забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження.

З огляду на наведене, у задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити, а оскаржувану ухвалу, - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 25.10.2024 року, за місцем проживання ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №4202304000000553 від 24.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4