ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року                                         Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:        головуючого судді – ОСОБА_1

з секретарем:         ОСОБА_2

за участю:        прокурора – ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

захисника – адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/12902/24 (пр. № 1-кп/201/1041/2024), відомості про яке 28 вересня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041650001631, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у смт. Чернігівка, Чернігівського району, Запорізької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця ЗСУ, раніше судимого: 25 листопада 2023 року вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу із № 54 від 13 березня 2022 року, солдата ОСОБА_5 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 "13" березня 2022 - на посаду гранатометника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу З стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

28 липня 2022 року наказом командира військовій частині НОМЕР_1 по особовому складу № НОМЕР_2 солдат ОСОБА_5 був увільнений з займаної посади та виведений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 .

20 жовтня 2022 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині №212-СТ, призупинено військову службу, у зв`язку із самовільним залишенням військової частини.

Будучи військовослужбовцем Збройних сил України солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців. Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

На підставі Указу Президента у країни «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-1Х, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжено до 09 листопада 2024 року.

Проте, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_5 , будучи обізнаний про введений воєнний стан на території України, 27 вересня 2024 року, о 12 годині 28 хвилин перебуваючи за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, буд. 3, побачив відчинені двері та зайшов до приміщення, яке на підставі договору оренди нежитлового приміщення використовується ТОВ «Нова Пошта», де на стелажі побачив термінал TCS7, Premwwan, nfc, 5.0, 4 GBram, 32 GBflash, 2dse4710, frontfacingcamera, rearfacingcamera, 3,5mmaudiogack, manbattery, android 8 "0"(tc57ho-1 pazu4p-aб), в цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи повторно з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи у приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, буд. 3, 27 вересня 2024 року о 12 годині 32 хвилин взяв термінал TC57, Premwwan, nfc, 5.0, 4 GBram, 32 GBflash, 2dse4710, frontfacingcamera, rearfacingcamera, 3,5mmaudiogack, 4150 manbattery, android 8 "O" (tc57ho-1pazu4p-aб), після чого залишив зазначене приміщення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальний збиток на загальну суму 44499 гривень 74 копійки.

Дії солдата ОСОБА_5 , кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчинених ним діянь та викладених у обвинувальному акті.

       Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_5 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, його конкретним обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який характеризується негативно, незважаючи на те, що свою вину визнав у повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, вже притягувався до кримінальної відповідальності раніше, при цьому вчинив інкримінований йому злочин до повного відбуття покарання за попереднім вироком суду, що вказує про небажання останнього стати на шлях виправлення, а також обставинам, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, сукупність яких з вищенаведеними даними, які враховувались при призначенні покарання, свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, непов`язаного із триманням під вартою, при цьому, призначення такого покарання є необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України, та принципам справедливості, достатності і співрозмірності.

Крім того, судом також встановлено, що ОСОБА_5  25 листопада 2023 року вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя був визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та останньому було призначено покарання у виді 200 годин громадських робіт, при цьому, останній після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим, суд вважає за потрібне визначити ОСОБА_5 остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України, застосувавши в даному випадку принцип часткового приєднання покарання за попереднім вироком суду, яке підлягає переведенню в більш суворий вид покарання у виді позбавлення волі за правилами, встановленими п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України.

       Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

       Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

        ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України, призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю вироків, шляхом приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2023 року у виді 200 годин громадських робіт, що згідно вимог п.п. г) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України відповідає 25 (двадцяти п`яти) дням позбавлення волі, остаточно визначивши ОСОБА_5 покарання у виді п`яти років двадцяти п`яти днів позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 06 вересня 2024 року, залишивши до набрання вироком суду законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 в рахунок призначеного цим вироком суду покарання, строк його попереднього ув`язнення з 06 вересня 2024 року по день набрання вироком суду законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Речові докази – два сліди папілярних візерунків на двох ліпких стрічках, пакування з логотипом «Нова Пошта» - знищити; термінал ТС57 Prem wwan, переданий на відповідальне зберігання представнику потерпілої сторони – залишити за належністю власнику; два диски білого кольору марки «MyMedia» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судово-товарознавчої та судової трасологічної експертизи у розмірі 1970 грн. (одна тисяча дев`ятсот сімдесят) грн. 44 коп.

       Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя:                                         ОСОБА_1