Судове рішення #1724109218

Справа № 139/728/24


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


06 грудня 2024 року с-ще Муровані Курилівці


Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в особі судді Коломійцевої В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -


ВСТАНОВИВ:


ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, мотивуючи його тим, що 22 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Інкасо Фінанс»» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №2775923914-111030. Відповідно до умов вказаного договору банк перерахував позичальнику грошові кошти у розмірі 4500 грн., а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом в строк до 11 вересня 2021 року та виконати інші зобов`язання у повному обсязі в умовах та строки/терміни, що визначені договором. Договір позики укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики, що акцептована відповідачем 22 серпня 2021 року, шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором).

13 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 618168 відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Відповідно до п. 2.1 вищевказаного Договору сума позики становить 2000 гривень, строк позики 30 днів, процентна ставка (базова, фіксована) становить 2,00 % яка нараховується за кожен день користування позикою.

25 січня 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №25/01/2022/1, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики № 618168 від 13.09.2021, що укладений із ОСОБА_1

15.02.2022 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 15-02/22, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 2775923914-111030.

10.03.2023 року та 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договори №10-03/2023/01 та № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача.

ОСОБА_1 не у повному обсязі виконав умови вищевказаних кредитних договорів, що призвело до виникнення заборгованості яка становить 33 821 гривню 93 копійки з яких: 6500 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 27 285 гривень - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 32,00 грн - інфляційні збитки, 3% річних - 4,93 грн.

Заборгованість відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість, яку позивач просить стягнути на його користь а також витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.

Ухвалою від 07 жовтня 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд проводиться в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Відповідач копію ухвали та доданих до неї матеріалів отримав 09 жовтня 2024 року (а.с.94). 23 жовтня 2024 року, через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. У даному відзиві відповідач категорично не погоджується із позовними вимогами, стверджує, що із долучених до матеріалів справи копій електронних документів неможливо встановити наявність підписів сторін та дати їх укладення. Крім того, у матеріалах справи відсутня інформація щодо ідентифікації особи яка уклала договори. Ці обставини повинні бути доведені належними та допустимими доказами, такими як підтвердження направлення смс-повідомлення на номер відповідача, докази, що саме відповідач реєструвався в ІТС «Кредиторів». Не повідомлено також, як саме проводилась ідентифікація особи та чи проводилась вона взагалі. Неможливо перевірити і підписання договорів кредитодавцем. А тому позикодавцем не доведено підписання договору позики № 618168 від 13 вересня 2021 року, як і не доведено укладення договору № 2775923914-111030, оскільки він не мітить письмової згоди на використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Стверджує, що жодного доказу видачі кредитів на рахунок відповідача та доказів існування заборгованості позивачем не подано. В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони. У матеріалах справи відсутні також належні та допустимі документи, які передбачені ст.ст. 22, 25 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 13 ЗУ «Про електронну комерцію», які підтверджують ініціювання переказів Позикодавцями кредитних коштів на рахунок відповідача, як і не доведено переказу грошових коштів саме від позикодавців на рахунок відповідача. З цих підстав відповідач не може бути зобов`язаний виконувати умови, з якими він реально не був ознайомлений. Більше того, ознайомлення із паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не свідчить про укладення споживчого договору та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту, а тому паспорт не є невід`ємною складовою договору. Вищенаведене стосується і нарахованих позивачем відсотків, оскільки після настання строку виконання зобов`язання позикодавець не мав права продовжувати нараховувати проценти та неустойку, а мав право лише на стягнення сум передбачених ст. 625 ЦК України. Розрахунки показують, що відповідачеві було надано неповну та недостовірну інформацію про ціну фінансової послуги, суму абсолютного значення подорожчання кредитів до та під час подання заявки. У зв`язку з недоведеністю та безпідставністю позовних вимог просив відмовити у позові повністю.

01 листопада 2024 року судом було отримано відповідь на відзив, де позивач зазначив, що ідентифікація відповідача здійснювалася в ІТС, яке належить первісному кредитору і він гарантував дійсність вимоги при відступлені прав вимоги по даному кредиту. Будь-яких доказів того, що персональні дані відповідача були використані для укладення договору від його імені, відповідачем не надані. Так, підписуючи договори із ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Інкасо Фінанс» відповідач підтвердив, що повністю ознайомлений із договором, вивчив їх умови та правила надання грошових коштів у позику. До того ж відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договорів, шляхом заповнення заявки про надання кредиту на сайті з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки на яку в подальшому було перераховано гроші. Таким чином, укладені кредитні договори між первісним кредитором та відповідачем, повністю відповідають формі, передбаченій ст.ст. 207,208, 1047,1055 ЦК України. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладених кредитних договорів, доказів того, що наведені умови кредитного договору його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню сторін, також не надано. При укладенні електронного кредитного договору, без отримання відповідачем листа на електронну пошту та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладеним. Більше того, звернув увагу, що відповідачем тривалий час частково погашалась заборгованість, що свідчить про визнання ним договору. Що стосується видачі коштів, оскільки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» на підставі укладеного між сторонами договору, про що свідчить відповідний лист № 09/05-2023-12. Тому, твердження ОСОБА_1 про не отримання коштів не заслуговують на увагу. Вбачається, що відповідач отримавши кредитні кошти та уклавши кредитні договори в електронній формі намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів. У розрахунку заборгованості, як первісного кредитора і фактора чітко вказується з чого складається заборгованість, відповідно до яких умов договору та за який період вона нарахована. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договору та контр-розрахунок здійснений відповідачем. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору, договір та його умови у судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.

Щодо непогодження відповідача із витратами на правову допомогу. Обов`язок доведення неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат. Відповідач же не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду доказів на підтвердження такої позиції. Заперечення відповідача не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а отже є припущеннями. Просив задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Разом із відповіддю на відзив, 01 листопада 2024 року, представником позивача було подано клопотання про витребування доказів (а.с.119-121). Ухвалою від 05 листопада 2024 року клопотання представника позивача задоволено (а.с.123-124). Поновлено строк для подачі клопотання про витребування доказів та витребувано із АТ КБ «Приват Банк» та АТ «Акцент Банк» інформацію, що становить банківську таємницю щодо видачі кредитної картки ОСОБА_1 , проведених зарахувань на картку та ідентифікаційних даних власника.

11 листопада 2024 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло заперечення (на відповідь на відзив). Відповідач стверджує, що позивач цитує лише норми права проте не надає суду оригіналів електронних доказів, підписання сторонами договорів. Наполягає, що позивач має можливість проте не бажає надати суду примірники оригіналів договорів на диску, щоб у судовому засіданні можна було дослідити наявність оригіналів підписів сторін у дати їх підписання. У вказаному запереченні відповідач заявив клопотання про витребування доказів на підставі ст. 84 ЦПК України. Дане клопотання було залишено судом без задоволення, через пропущення строків встановлених для його подання (а.с.132).

20 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» від представника заявника надійшли письмові пояснення (а.с.133-137). У них ще раз звернуто увагу суду на практику Верховного Суду у даній категорії справ, зокрема вказано на справу № 524/5556/19, постанову у справі № 404/502/18 від 23 березня 2020 року та постанову № 132/1006/19 від 07 жовтня 2020 року. За таких обставин, стверджують, що позичальник був ознайомлений з умовами договорів, висловив своє волевиявлення шляхом підписання договорів і тривалий час частково виконував умови цих Договорів, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків. Просив задоволити позов у повному обсязі.

25 листопада 2024 та 02 грудня 2024 до суду надійшли витребувані докази.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.

13 вересня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №618168 (на умовах повернення позики в кінці строку позики). Сума позики 2000 гривень, строк позики 30 днів, процентна ставка (базова) 2,00 % день, дата повернення позики 13 жовтня 2021 року. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70%, пеня 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2333,94 %, орієнтовна загальна вартість позики 2600 гривень (а.с.7).

Відповідно до договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщенні на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору (п. 5.2 Договору позики).

Відповідно до положень договору, його укладено дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Згідно листа № 09/05-2023-12 від 09 травня 2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС», яке діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, відповідно до умов Договору №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», було здійснено успішний переказ 13 вересня 2021 року на суму 2000 гривень на карту № НОМЕР_5. Номер платежу 637671671320350849618168.

Оскільки Товариство не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складалися (а.с.19).

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики № 618168 станом на 10 березня 2023 року (на дату відступлення права вимоги) загальна заборгованість складає 6 516 гривень 93 копійки, з яких: тіло кредиту - 2000 гривень; проценти 4480 гривень; ін. нарахування 32 гривні, 3 % річних - 4,93 гривень (а.с.32).

25.01.2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №25/01/2022/1, відповідно умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 (а.с. 35-37).

ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.01.2023 року відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики № 618168 від 13.09.2021 року, що укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 (а.с.39).

Окрім того 22 серпня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2775923914-111030 «Проста позика» (а.с.9-14).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 відповідач мав право отримати та зобов`язаний повернути кредит і сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом у загальному розмірі 4500 грн.

Строк користування кредитом становить 20 діб, який починається 22 серпня 2021 року та закінчується 11 вересня 2021 року (п. 2.3).

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток N 1 до цього Договору) (п. 2.5).

Кредит надається протягом одного банківського дня одноразово шляхом перерахування коштів виключно на Рахунок позичальника, що зазначений ним при подачі заяви про надання кредиту вказаний у розділі 10 (Реквізити сторін) цього договору (п.п. 3.1, 3.2).

Пунктом 3.20 Договору визначено, що підставою для визначення розміру заборгованості, що виникла у зв`язку із цим Договором, є: цей Договір, виписка з ІТС по Особовому рахунку Позичальника та виписка з Рахунку Товариства в розрізі як переданих Позичальнику сум так і сум, що надійшли від Позичальника в рахунок погашення заборгованості за цим Договором.

Підписанням цього договору Позичальник, підтвердив, що у відповідності до ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до моменту укладання цього Договору йому надано повну та вичерпну інформацію та документи, що забезпечує правильне розуміння суті наданої фінансової послуги (п. 5.6).

У розділі 10 договору «Реквізити сторін» зазначені паспортні дані відповідача, банківський рахунок, а також одноразовий ідентифікатор V22V9A2A, відправлений 22 серпня 2021 року о 12 год. 12 хв. 04 сек. Сума кредиту 4500 грн, строк користування 20 діб.

Відповідно до графіку розрахунку сукупна вартість кредиту становить 6260 грн., реальна річна процентна ставку 41238,36%.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2873_240425124812 від 25 квітня 2024 року на виконання договору, укладеного між ним та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», на переказ коштів ФК-П-20/08-08 від 20 серпня 2020 року, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 22 серпня 2021 року 12:14:37 на суму 4500,00 грн, маска картки НОМЕР_6, номер транзакції в системі іРау.ua - 104309048, призначення платежу: Зарахування 4500 грн на карту НОМЕР_6 (а.с.20).

Вказане підтверджується квитанцією № 104309048 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с.21).

15 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №15-02/22, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами позики, які зазначені у Реєстрах боржників в тому числі і щодо ОСОБА_1 (а.с.42-43).

10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі Договору №10-01/2023 відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №2775923914-111030 від 22 серпня 2021 року, що укладений між ТОВ «ФК«Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 .

Пункт 5.4. вказаного договору зазначав, що з моменту відступлення кредитором новому кредитору прав вимоги, Новий кредитор є таким, що замінив Кредитора у правовідносинах з Боржниками, що існують на дату відступлення прав вимоги та мають відношення до прав вимоги, зокрема, Новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (відповідно до статті 625 ЦК України) за Договорами позики (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені Кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором №2775923914-111030 станом на 10.01.2023 року становить 27 305 гривень, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 4500 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 1746 грн., нараховані відсотки згідно кредитного договору - 21 059 грн. (а.с.31).

Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронну комерцію»(далі Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

З урахуванням особливостей Договорів щодо виконання яких виник спір між сторонами, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

Тобто підписання договору позики відбувається шляхом входу в особистий кабінет позичальника, заповненням інформації про позичальника та акцептування пропозиції укласти договір шляхом підписання заяви електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Встановлено, що для отримання позики відповідач здійснив реєстрацію на Сайті позивача, за наслідком чого отримав облікові дані (логін та пароль) до особистого кабінету клієнта, де подав електронну заявку на отримання кредиту. Відповідач надав згоду на укладення Договору шляхом реєстрації на Сайті позивача за наслідком чого отримав логін та направив заявку про отримання позики.

Таким чином, між сторонами було укладено договори на умовах споживчого кредиту, які були укладені в електронному вигляді і виконання відповідачем певних дій по отриманню грошових коштів та їх використанню свідчать про укладення Договору.

Крім того, договір є укладеним, оскільки відповідач ввів у відповідне поле на сайті позивача отриманий ним одноразовий ідентифікатор. Дані договори відповідачем підписано електронним підписом 22 серпня 2021 та 13 вересня 2021 року відповідно.

Заперечення відповідача щодо неотримання коштів та не підписання договорів, не заслуговують на увагу, оскільки не підтвердженні будь-якими належними доказами.

Більше того, як вбачається із отриманих відповідей із акціонерного товариства КБ «ПРИВАТБАНК» від 14 листопада 2024 року №20.1.0.0.0/7-241108/26515-БТ (а.с.139) та акціонерного товариства «Акцент Банк» від 21 листопада 2024 року №20.1.0.0/7-2024113/1010 (а.с.142) картки № НОМЕР_7 та № НОМЕР_4 емітовані на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), паспорт серії НОМЕР_2 , фактична адреса: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_3 .

Даний факт, ще раз доводить, що кредити із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» були оформлені особисто відповідачем про що свідчать і виписки із інформації по картках: № НОМЕР_4 за період з 21.08.2021 року по 30.08.2021 року де наявне надходження коштів у сумі 4500 гривень 22 серпня 2021 року о 12:14 від АТ «А-Банк» (а.с.142) та НОМЕР_8 за період з 12.09.2021 по 20.09.2021 де наявне надходження коштів у сумі 2000 гривень 13 вересня 2021 року (а.с.139).

Більш того, з наданого позивачем розрахунку заборгованості по Договору №2775923914-111030 (а.с.28-30) вбачається, що ОСОБА_1 тривалий час здійснював погашення заборгованості, що знову ж таки доводить факт отримання ним грошових коштів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Встановлено, що 22 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №2775923914-111030, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у сумі 4500 грн, строком користування на 20 днів, з 22 серпня 2021 по 11 вересня 2021 року.

Однак позивач пред`являє вимогу про стягнення процентів на дату відступлення права вимоги 10 січня 2023 року у сумі - 22 805 грн.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд вважає необхідним, окрім неповернутого тіла кредиту (4500 грн) стягнути з відповідача на користь позивача проценти за правомірне користування кредитом в межах строку кредитування (20 днів) за ставкою 3.9 % в день, тобто 3510 грн (4500 грн х 3.9% : 100% х 20 днів).

Щодо відсотків за укладеним кредитним договором від 13 вересня 2021 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ( №618168 ), суд зазначає наступне:

Відповідачем було отримано кошти в сумі 2000 гривень. Строк позики встановлено на протязі 30 днів з кінцевим терміном повернення 13 жовтня 2021 року.

З наданих ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунків слідує, що за період поза межами строку кредитування, позикодавець продовжував нараховувати саме проценти за «користування кредитом». З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем було нараховано 32 гривні - інфляційних втрат та 4,93 копійки - 3 % річних.

Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ОСОБА_1 процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України та, як наслідок - унеможливлює задоволення позовних вимог в частині стягнення заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, а саме 30 днів за договором позики.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору № 618168 від 13 вересня 2021 року становить - 1200 грн. (2000/100х2,00 х30).

При цьому, суд погоджується з розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, які здійснені позивачем до 24 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначається, що «У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повністю погасив позику, отриману ним на підставі вказаних договорів, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати тіла кредиту у розмірі - 6500,00 грн., процентів у розмірі 4710 грн., інфляційних збитків 32,00 грн., та 3% річних 4,93 грн., а всього 11 246 гривень 93 копійки.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн (а.с.6).

У зв`язку з тим, що позов задоволено частково з відповідача на користь позивача слід стягнути 805 грн 53 коп. судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 33,25%).

Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Виходячи із приписів ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката включають в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, суми компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлених умовами договору про надання правничої допомоги.

Наданими позивачем документами, зокрема, копіями договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року; прайс-листом АО «Лігал Ассістанс»; заявкою на надання юридичної допомоги № 33 від 05 липня 2024 року; витягом з акту №1 про надання юридичної допомоги від 05 вересня 2024 року; платіжною інструкцією №0459830000 від 12 вересня 2024 року доведено, що ТОВ «Коллект Центр» у цій справі на правничу допомогу адвоката витратило 9 000 гривень (а.с.69-74).

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (33,25%) в розмірі 2992,50 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509,526, 530, 611, 626, 628, 638, 1048,1949, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 2, 12, 13, 19, 141, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -


В И Р І Ш И В:


Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926 заборгованість за договором №618168 від 13 вересня 2021 року та №2775923914-111030 від 22 серпня 2021 року у розмірі 11 246 (одинадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 93 копійки, а також судові витрати в сумі 805 гривень 53 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 2992 гривні 50 копійок, а всього 15044 (п`ятнадцять тисяч сорок чотири) гривні 96 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Коллект Центр», ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 06.12.2024 року.

Суддя: ____________








Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація