ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 48/420 |
|
19.02.08 |
За позовом |
ОСОБА_1 |
До |
ОСОБА_2 |
Третя особа |
Товариство з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Інвест» |
Про |
виключення із складу учасників товариства |
Суддя Сулім В.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Судові засідання 20.11.07р., 04.12.07р. та 25.12.07р. відкладались відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні 22.01.08р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про виключення ОСОБА_2із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Інвест»та просив судові витрати покласти на Відповідача.
24.10.07р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі № 48/420 та призначено її до розгляду.
Ухвалою від 20.11.07р. Господарського суду міста Києва до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Інвест».
Третя особа надала відзив, у якому зазначає, що Відповідач не виконує своїх обов'язків як учасник товариства; Відповідач не вніс повністю свого вкладу до статутного капіталу товариства; Відповідач не приймає участі в управлінні товариством.
04.12.07р. до Дарницького районного управління Міністерства внутрішніх справ України було направлено судовий запит, в якому суд просив надати документи, що підтверджують реєстрацію ОСОБА_2за адресою: АДРЕСА_1 або АДРЕСА_2Суд не отримав відповіді на запит.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.07р. Позивача було зобов'язано опублікувати в загальноукраїнській та місцевій газеті оголошення про виклик Відповідача до суду. Вказане оголошення було Позивачем розміщено у газеті «Урядовий кур'єр»від 12 січня 2008 року № 6 (3666), а також газеті «РІО у Дарницькому районі»від 19 січня 2008 року № 2 (196).
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їхніми правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 ГПК України.
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.
Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
06.05.01р. Московська районна державна адміністрація м. Києва зареєструвала Товариство з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Інвест»(надалі -«Товариство»), реєстраційний № 18081.
Згідно із преамбулою Установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Інвест» (надалі -«Товариство») учасниками Товариства є громадяни України ОСОБА_1та ОСОБА_2.
Учасники Товариства домовилися створити статутний фонд у розмірі 50000,00 грн. (п. 2.1 установчого договору). Відповідно до п. 2.2. частки учасників у статутному фонді Товариства були розподілені між Учасниками наступним чином:
- ОСОБА_1-25000,00 грн. або 50% статутного фонду Товариства;
- ОСОБА_2 -25000,00 грн. або 50% статутного фонду Товариства.
До дати реєстрації Учасники Товариства взяли на себе зобов'язання внести 30 відсотків свого вкладу до статутного фонду Товариства.
Позивач надав акт прийому-передачі майна від засновника до статутного фонду ТОВ «Абсолют-Інвест»від 03.05.01р., відповідно до якого ОСОБА_2 передав до статутного фонду Товариства належні йому праві власності 2 комп'ютери загальною вартістю 18000,00 грн. Доказів сплати Відповідачем свого вкладу у повному обсязі сторони не надали.
Відповідач не скористався своїм правом участі у судовому розгляді справи та надання докази, що б підтвердити внесення ним вкладу до статутного фонду Товариства у повному обсязі.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що Відповідач з моменту створення Товариства і до часу судового розгляду справи не вніс повністю свій вклад до статутного фонду Товариства; невнесена Відповідачем частина частки у статутному фонді Товариства становить 7000,00 грн.
Пунктом 2.8. установчого договору Товариства встановлено, що кожний учасник зобов'язаний активно сприяти діяльності Товариства, брати особисту участь у керуванні його діяльністю, утримуватися від дій, що можуть завдати шкоди інтересам Товариства, виконувати інші обов'язки, передбачені статутом Товариства і цим договором.
Позивач надав суду листи, якими Відповідача повідомляли про проведення загальних зборів учасників Товариства, а саме:
- лист № 2612/02 від 26.12.02р., яким Відповідача повідомили про те, що 25.01.03р. о 10 годині відбудуться збори учасників Товариства. В листі також містився порядок денний: 1. Про затвердження змін та доповнень до установчих документів ТОВ «Абсолют-Інвест»; 2. Про заходи, пов'язані з внесенням змін та доповнень до установчих документів ТОВ «Абсолют-Інвест». До листа додані докази направлення Відповідачу листа 26.12.02р.;
- лист вих. № 29/05 від 03.05.07р., яким Відповідача повідомили про проведення зборів учасників Товариства 05.06.07р. о 10 годині. Лист містив також порядок денний зборів: 1. Про сплату Відповідачем недонесеної суми до статутного фонду ТОВ «Абсолют-Інвест»; 2. Про сплату Відповідачем 3490,41 грн. (10 відсотків річних з недонесеної суми); 3. Про виключення Відповідача із числа Учасників ТОВ «Абсолют-Інвест»у зв'язку з невиконанням вимог Статуту та Установчого договору. До листа додано докази направлення листа Відповідачу 04.05.07р.
Не зважаючи на належне повідомлення про проведення зборів Учасників Товариства, Відповідач не з'явився на збори учасників, що підтверджується:
- протоколом засідання мандатної комісії зборів учасників ТОВ «Абсолют-Інвест»від 25.01.03р., в якому зазначено, що на зборах учасників Товариства був присутній один учасник -ОСОБА_1, якому належить 50% голосів. На збори учасник ОСОБА_2 або його представники не з'явилися, а тому збори були неправомочними;
- протокол зборів учасників ТОВ «Абсолют-Інвест»від 05.06.07р., в якому зазначено, що на зборах учасників Товариства був присутній один учасник Товариства ОСОБА_1, якому належить 50% голосів. На збори учасник ОСОБА_2 або його представники не з'явилися, а тому збори були неправомочними.
Згідно із ст. 50 Закону України «Про господарські товариства»товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
На момент створення Товариства обов'язки учасника господарського товариства визначалися ст. 11 Закону, а саме: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.
Права учасника Товариства визначаються ст. 10 Закону, а саме: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначає, що Відповідач не приймає участі в управлінні Товариством, тобто не виконує своїх обов'язків. Разом з тим, законодавство України відносить управління товариством до права учасника, а тому твердження Позивача про те, що неприйняття Відповідачем участі в управлінні є невиконанням обов'язку учасника суперечить чинному законодавству України, а отже не може бути прийняте судом до уваги.
Статтею 52 Закону у редакції, яка діяла на момент створення Товариства, було встановлено, що до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.
Статтею 144 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.
Формування статутного фонду товариства є обов'язком учасника, який встановлений як законодавством України, так і установчими документами Товариства. Невнесення Відповідачем вкладу до статутного фонду Товариства у повному обсязі є порушенням його обов'язків як учасника Товариства. Виходячи із положень ст. 144 ЦК України, суд погоджується із твердженням Позивача, що невнесення Відповідачем свого вкладу до статутного фонду Товариства погіршує фінансовий стан Товариства та обмежує його можливості у здійсненні господарської діяльності та отриманні прибутку, тобто перешкоджає досягненню цілей Товариства.
Разом з тим, ст. 144 Цивільного кодексу України не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.
За таких обставин, у зв'язку із тим, що Відповідач не вніс повністю свій вклад до статутного фонду (капіталу) Товариства останнє має внести зміни до статуту Товариства. Разом з тим внести зміни до статуту Товариства, пов'язані із зменшенням розміру статутного фонду (капіталу) Товариства, можуть бути виключно зборами учасників Товариства.
Згідно із ст. 145 Цивільного кодексу України та п/п «в»п. 9 ст. 7 Статуту Товариства до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.
Згідно із ст. 58 Закону України «Про господарські товариства»вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (ст. 60 Закону та п. 11 ст. 7 Статуту Товариства).
Зважаючи, що обидва учасники Товариства мають рівну кількість голосів на зборах учасників Товариства - по 50%, відсутність хоча б одного із учасників на загальних зборах тягне за собою правовий наслідок у вигляді визнання таких загальних зборів учасників Товариства неповноважними. За таких обставин, неучасть Відповідача у загальних зборах учасників, не зважаючи на належне повідомлення про проведення таких зборів, унеможливлюють прийняття Товариством будь-яких рішень, що стосуються діяльності Товариства, а отже й порушують права Позивача на здійснення управління Товариством, оскільки відсутній кворум на зборах учасників. За таких обставин, Товариство внаслідок невиконання Відповідачем своїх обов'язків учасника не тільки позбавляє можливості прийняття рішення щодо управління Товариством, а й виконання приписів законодавства щодо зменшення розміру статутного фонду (капіталу) Товариства.
Таким чином, судом встановлено, що Відповідач систематично не виконує свої обов'язки учасника Товариства, які призводять не тільки до недосягнення цілей Товариства, але й невиконання вимог чинного законодавства України.
Статтею 59 Закону встановлено порядок прийняття рішення про виключення учасника Товариства, а саме: при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
Порядок виключення учасника встановлений ст. 64 Закону. Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства України право приймати рішення про виключення учасника із товариства за наявності підстав, встановлених у ст. 64 Закону України «Про господарські товариства», належить виключно загальним зборам учасників товариства з обмеженою відповідальністю, а суд не вправі приймати рішення про виключення учасника з товариства у зв'язку із його невиконанням статутних обов'язків, оскільки це тягне за собою припинення корпоративних прав учасника.
Відповідно до ст. 10 Закону, ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України учасник має право брати участь в управлінні справами товариства, в тому числі й Позивач, як носій корпоративних прав. Проте, систематична неявка Відповідача на загальні збори Товариства призвела до неможливості здійснення Позивачем його права на управлінням Товариства через відсутність кворуму. Неможливість виконання зборами учасників Товариством своїх функцій перешкоджає нормальному здійсненню господарської діяльності товариства та досягненню ним статутних цілей. Законодавством встановлене право на захист прав учасників господарського товариства від недобросовісного учасника, який систематично не виконує обов'язки та перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, - виключення такого учасника із товариства. Учасниками Товариства є лише Позивач та Відповідач, що володіють рівними частками у статутному фонді (по 50%). Таким чином, Позивач позбавлений можливості вирішити питання про виключення Відповідача зі складу учасників Товариства шляхом проведення зборів учасників Товариства.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Таким чином, корпоративні права позивача підлягають судовому захисту.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Прийняття судом рішення про виключення Відповідача із Товариства потягне за собою порушення його корпоративних прав, внаслідок порушення приписів ст. 64 Закону.
Статтею 13 Цивільного кодексу України встановлені межі здійснення цивільних прав. Зокрема, відповідно до ч. 2 статті, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України). Ці обмеження стосуються й порушень корпоративних прав учасників товариства у зв'язку з перешкоджанням проведення загальних зборів товариства.
У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6 ст. 13 Цивільного кодексу України). Статтею 16 Цивільного кодексу України серед способів захисту цивільних прав та інтересів зазначено припинення дії, яка порушує право. За таких обставин Позивач має звернутися із вимогою про припинення зловживання правом шляхом зобов'язання учасника -Відповідача, взяти участь у загальних зборах Товариства буде відповідати конституційним принципам непорушності права власності.
Всебічно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволені позову відмовити повністю.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В.Сулім