Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа №  2-1701/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2011смт. Комінтернівське

                    Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

       Головуючого судді - Барвенка В. К.,

       при секретарі – Мельниковій В. М.,  -

    розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, позовну заяву Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області  до ОСОБА_1, відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області, ОРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних  ресурсах», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації,    -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів,  та просив  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку належну ОСОБА_1, загальною площею 0,1865 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, договорів оренди землі за № 011052404031 та скасувати його державну реєстрацію.

    У судовому засіданні позивач подав уточнення до позову в частині складу осіб, які мають брати участь у справі, виключивши зі складу  відповідачів ОРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних  ресурсах».

    В мотивування своїх вимог позивач зазначає, що 29 жовтня 2010 року ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1865 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1,  зазначений державний акт було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011052404031.

    Вказаний державний акт, на думку позивача, виданий ОСОБА_1 з порушенням встановленої процедури, у зв’язку із чим підлягає скасуванню.

    У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

    Відповідач – ОСОБА_1 позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.

    Представник  відділу держкомзему  у Комінтернівському районі Одеської області  позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.  

    Розглянувши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо,  а також достатність та взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні правовідносини:

    Рішенням Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 331-у від 08 серпня 2008 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною  площею – 0,29 га в АДРЕСА_2  на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

    На підставі договору № 186 від 28.08.2008 року ТОВ «Регіональне агенство оцінки» виготовило проект землеустрою щодо  відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,2946 га гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, що розташована  за адресою: АДРЕСА_2  на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

    Зазначений проект, було погоджено:

    висновком № 11534/03-06-12 від 25.09.09 року Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області;

    висновком № 0117/6540 від 31.08.2009 року  управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації;

    висновком № 245 від 24.10.2008 року  відділу містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області;

    висновком № 2-10-15/1756 від 21.04.2009 року  Головного управління Держкомзему в Одеській області.

     Після погодження проекту із землеустрою у встановленому порядку ОСОБА_1 звернувся до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області із заявою про затвердження вищевказаного проекту та передачі йому у приватну власнсітсь земельної ділянки загальною площею 0,2946 га.

      Разом із тим, на адресу Фонтанської сілсьької ради Комінтернівського району Одеської області надійшли колективні  звернення від мешканців багатоквартирних будинків  №№ 38, 39 по вул. Центральній, щодо облаштування дитячого майданчику поблизу зазначених будинків.

      Рішенням сесії Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області  № 539-У від 30.12.2009 року було  постановлено провести всі необхідні та передбачені законодавством заходи  щодо облаштування дитячого майданчика на частині земельної ділянки, яку передбачалось  передати ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,1081 га.

      Згідно із пунктом 2 цього рішення було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки  відведення земельної ділянки на якій знаходиться виділене майно по майновому паю ОСОБА_1 для ведення особистого селянського  господарства на території Фонтанської сльської ради Комінтернівського району Одеської області в с. Фонтанка, по вул. Центральній, 52 в частині площі 0,1865 га у зв’язку із організацією дитячого майданчика на іншій частині земельної ділянки.

      29 жовтня 2010 року ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1865 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1,  зазначений державний акт було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011052404031.

     Встановивши виниклі правовідносини, суд звертається до положень діючого законодавства, яким ці правовідносини врегульовані.

     Згідно  із ч. 2. ст. 14 Конституції України право власності на землю абувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

     Відповідно до  а. 2. ч. 2. ст. 373 ЦК України  право власності на землю  (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

     У відповідності до  п. а), б)  ч. 1 ст. 12 Земельного Кодексу України  до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями  територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

      У відповідності до п. 2.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комутету України по земельних ресурсах № 43 від 04 травня 1999 року, роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного  користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності:

       -  підготовчі роботи;

       - встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки;

       -  складання кадастрового плану земельної ділянки;

       -  заповнення бланка державного акта.

        Згідно з п. 2.2 цієї Інструкції підготовчі роботи включають  зокрема і – підбір планово – картографічних матеріалів та збирання інформації про опорно геодезичну  мережу, а також проведення рекогносцирування по зовнішній межі земельної ділянки.

        Судом встановлено, що в порушення п. 2.2  Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комутету України по земельних ресурсах № 43 від 04 травня 1999 року роботи по підбору планово – картографічних матеріалів та збирання інформації про опорно геодезичну  мережу, а також проведення рекогносцирування по зовнішній межі земельної ділянки проведені не були, внаслідок чого межові знаки, про які йдеться в акті встановлення меж в натурі від 02 липня 2010 року були встановлено невірно,  і, як результат, конфігурація земельної ділянки, яку було передано ОСОБА_1 у приватну власність, була невірно визначена.   

          У своєму рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед  юридичними  і  фізичними особами (стаття 74 Закону).

          Таким чином, органи місцевого  самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією  певних  суб’єктивних  прав  та  охоронюваних  законом інтересів,  і  суб’єкти  цих  правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є „гарантією стабільності суспільних відносин“ між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

           Таким чином, суд приходить до висновку, що державний акт, виданий ОСОБА_1 29.10.2010 року на підтвердження права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1865 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, був виданий з порушенням п. 2.2  Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комутету України по земельних ресурсах № 43 від 04 травня 1999 року роботи.

      На підставі наведеного, керуючись ч. 2. ст. 14 Конституції України, Рішенням № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року Конституційного Суду України, а. 2. ч. 2. ст. 373 ЦК України, п. а), б)  ч. 1 ст. 12 Земельного Кодексу України, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04 травня 1999 року,  ст. ст.  ст. ст. 10, 11, 15, 57-61, 64,  88, 208, 212, 215, 218, 223, 293, 294, 296 ЦПК України,  суд,   -

ВИРІШИВ:

      Позовні вимоги Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, - задовольнити.

      Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку належну ОСОБА_1, загальною площею 0,1865 га, кадастровий номер ділянки 5122786400020012731, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, договорів оренди землі за № 011052404031, та скасувати його державну реєстрацію.

       Рішення  набирає законної сили після  закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

        У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення, якщо його   не   скасовано,  набирає  законної  сили  після  повернення апеляційної скарги,  відмови у відкритті апеляційного  провадження або  набрання  законної  сили  рішенням за наслідками апеляційного провадження.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом  десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.        

Суддя   В. К. Барвенко