АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1697/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19, 20 Орендарчук М.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бородійчук В. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБородійчука В.Г.
суддівВасиленко Л.І., Демченка В.А.
при секретаріМойсіченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 06 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7, третя особа на стороні позивача: орган опіки та піклування Христинівської РДА до ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Христинівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
02 березня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом в інтересах малолітньої дитини до відповідачів, третьої особи про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що згідно з договором купівлі-продажу від 26 березня 2002 року відповідачка ОСОБА_9 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В даній квартирі, як члени сім’ї власника ОСОБА_9 проживала позивачка, її чоловік та їх малолітній син.
19 жовтня 2005 року між відповідачкою ОСОБА_9 та відповідачем – ОСОБА_8 укладений договір купівлі-продажу відповідно до якого ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_8 купив квартиру АДРЕСА_1. Даний договір того ж дня 19 жовтня 2005 року був посвідчений приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі № 3998.
Наявність договору купівлі-продажу дозволило ОСОБА_8 звернутися до суду з вимогою про усунення перешкоди в користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2006 року позивачку зобов’язано звільнити квартиру АДРЕСА_1 разом з її малолітнім сином до 01 листопада 2006 року, виписавши з квартири.
Керуючись зазначеним рішенням суду ДВС Христинівського РУЮ в березні місяці примусово виселила позивачку та її сина. А тому, вважає договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 19 жовтня 2005 року посвідчений приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі № 3998, незаконним, а отже недійсним (нікчемним) за таких підстав:
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло і ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї та інших осіб.
Ч. 1 ст. 405 ЦК України встановлено, що члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Ч. 4 ст. 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства» діти – члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Позивачка та її малолітній син на момент укладення договору купівлі-продажу квартири, були членами сім’ї власника квартири і проживали в цій квартирі з її згоди з червня 2002 року.
Ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» встановлено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
При відчуженні відповідачкою ОСОБА_9 квартири в якій проживала позивачка із малолітнім сином орган опіки та піклування Христинівської РДА своєї згоди на здійснення цього правочину не давав, а нотаріус таку згоду не вимагав.
За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 06 травня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 06 травня 2011 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити її позовні вимоги.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 19 жовтня 2005 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8 був укладений договір купівлі-продажу (а.с. 10), відповідно до якого ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_8 купив квартиру АДРЕСА_1. В той же день, 19 жовтня 2005 року вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі № 3998.
Даний договір є чинним на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції і його недійсність не досліджувалася ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді під час розгляду даної справи, оскільки рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про визнання купівлі-продажу 19 жовтня 2005 року в задоволенні позову відмовлено. Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 16 січня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_11 до ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, треті особи: приватний нотаріус Христинівського районного нотаріального округу, Христинівський виробничий підрозділ ЧООБТІ, ОСОБА_15, заінтересовані особи: прокурор Христинівського району, ОСОБА_7, орган опіки та піклування Христинівської РДА про зміну умов договору купівлі-продажу в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вступили в законну силу, були проаналізовані судами вищої інстанції та були залишені без змін.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ч. 3 ст. 61 ЦК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом також встановлено, що ОСОБА_6 на момент укладення договору купівлі-продажу не являлася власником квартири АДРЕСА_1, дії ОСОБА_9 щодо укладення договору купівлі-продажу не суперечили діючому законодавству, позивачка ОСОБА_6 не надала суду належних доказів в обґрунтування позовних вимог, тому висновок районного суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 є законним та ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 06 травня 2011 року відхилити.
Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 06 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7, третя особа на стороні позивача: орган опіки та піклування Христинівської РДА до ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Христинівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :