Справа №22-3398/2006р.                              Голов-чии  1-

ої інстанції - Андреєв Е.О.

Категорія № 42 Доповідач -

Троїцька  Л.Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 07 » вересня 2006р.    м.Одеса

Колегія суддів судової палати з  цивільних  справ апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді - Троїцької  Л.Л., суддів - Каранфілової  В.М., Яковлева Ю.В. при секретарі -  Басовій  Н.М. розглянувши  у   відкритому   судовому   засіданні  апеляційні скарги  ОСОБА_1,    ОСОБА_2,   ОСОБА_3,  ОСОБА_4  на   рішення Біляївського   районного   суду Одеської області  від 14  грудня 2005р, по  справі  за  позовом  ОСОБА_3,   ОСОБА_4  до  ОСОБА_1,   ОСОБА_2   про усунення  перешкод в  користуванні і розпорядженні  майном, зносі самочинно збудованої будівлі, стягнення моральної  шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 14 грудня 2005р. позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4  задоволенні  частково.

Суд зобов'язав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні належним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майном, розташованим в АДРЕСА_1, а також зобов'язав відповідачів знести за власний рахунок самовільно збудований  ними кам'яний паркан за вказаною адресою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням  норм матеріального  та  процесуального  права.

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_3 та  ОСОБА_4  відмовити.

При цьому посилаються на те, що рішення суду постановлено з  порушенням  норм  матеріального  та  процесуального  права.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційних скарг, зміст рішення, пояснення сторін та інших учасників процесу, вважає, що апеляційні скарги підлягають з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулись з позовом до відповідачів, в якому зазначили, що вони є власниками квартири  АДРЕСА_1.  Відповідачі  -  сусіди  та

проживають в квартирі НОМЕР_2  цього ж будинку. Навесні 2005р, останні без будь-яких дозволів та погоджень почали незаконне будівництво кухні і кам'яного забору, який в притул примикає до кухні позивачів, що позбавляє їх можливості доступу й обслуговування зовнішньої стіни кухні. Крім того, при зведені вказаного забору відповідачами був пошкоджений шифер на їх кухні, в результаті чого постійно притікає її дах, була перекрита можливість стоку дощових вод, що призводить до руйнування належного позивачам майна.

В результаті незаконних дій відповідачів вони також позбавлені можливості газифікувати належну їм квартиру. З приводе незаконного будівництва вони неодноразово звертались до місцевої ради та органів державної влади. За їх заявами була створена комісія, яка склала відповідний акт про незаконність будівництва, а В.Дальницька сільська рада винесла відповідне розпорядження на адресу відповідачів про припинення будівельних робіт.

Однак, не зважаючи на вказані вимоги, відповідачі продовжують будівництво, ігноруючи розпорядження  органів  влади.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з вимогами до відповідачів про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні належним їм майном шляхом зносу самочинно збудованих будівель та стягнення моральної  шкоди у  розмірі  5000грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині зносу кам'яного паркану, висотою 2м, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі відповідних дозволів та погоджень на його будівництво не мали. Зазначений паркан примикає до стіни кухні позивачів і вони не мають доступу для обслуговування та ремонту північної стіни приміщення (а.с.10).

Відмовляючи в іншій частині вимог, суд прийшов до висновку про те, що побудована ОСОБА_1 кухня ніяким чином не перешкоджає сім'ї ОСОБА_3 користуватись належним їм майном, а вимоги про відшкодування матеріальної шкоди ними не  доведені.

Колегія вважає, що суд правильно захистив порушені права позивачів, як власників майна, що їм належить, шляхом зносу самовільно побудованого паркану. В іншій частині відмовив у задоволенні  вимог як необґрунтованих.

Рішення відповідає вимогам ч.ч.2,3 ст.ст.376,386; 391, ч.І ст.1167 ЦК України.

Доводи скарги ОСОБА_3 про те, що суд необґрунтовано відмовив їм у задоволенні вимог про знос кухні відповідачів, яка знаходиться на їх земельній ділянці, являються необґрунтованими, оскільки порядок користування прибудинковою територією між сторонами раніше у встановленому законом порядку не встановлювався. На сьогоднішній день вони вирішують в компетентних органах питання про виділення земельних ділянок на праві  власності (а.с.183-185).

Посилання в їх скарзі на те, що суд не проводив по справі судово-будівельну експертизу про встановлення меж земельних ділянок, які находяться в користуванні сторін, є безпідставні по вище викладеним мотивам, а крім того, позов про встановлення меж не заявлявся.

Твердження ОСОБА_3  про те, що кухня ОСОБА_1 ті до уваги також по вище  викладеним мотивам.

Посилання в скарзі на рішення сесії В.Далинської сільської ради від 27.01.200бр., на якій було розглянуто питання про визнання за ОСОБА_3 права власності на прибудинкову територію, не відповідають дійсності, так як зазначеної сесією по суті питання про виділ земельної ділянки не вирішений, а дана лише попередня згода (а.с.184).

Доводи скарги ОСОБА_1 про те, що будівництво паркану здійснювалось ними на початку 2005р., у період коли позивачі не були власниками квартири, і що кухня, до якої примикає їх паркан, побудована самочинно і не є правовим об'єктом власності, на який поширюється режим правового захисту - необґрунтовані і протиріччать ч.5 ст.48 Закону України „Про  власність".

Згідно зазначеної норми права, положення про захист права власності поширюється також на особу, хоча і не власника, але яка володіє майном на праві повного господарського ведення та оперативного управління. Крім того, в апеляційну інстанцію ОСОБА_3 надали копію свідоцтва про право власності на квартиру, загальною площею 41,10кв.м. Згідно технічної характеристики квартири, в загальну площу увійшла кухня, площею 11,2м. Зазначене свідоцтво було отримано ОСОБА_3  09.08.2005р. на підставі рішення  виконкому В.Дальницької сільської ради.

Твердження ОСОБА_1 про те, що з їх боку не створюються перешкоди у користуванні, володінні позивачами їхнього об'єкту власності, спростовуються наданими  позивачами доказами.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.303, п.1 ч.І ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4  відхилити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 14 грудня 2005р, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: Копія  вірна: Суддя  апеляційного Одеської області:

Л.Л.Троїцька