Справа № 22-3791/2006р. Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції - суддя Малиновський О.М.

Доповідач - суддя Яковлев Ю.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«07» вересня 2006 року                                                                                                           м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого -   Яковлева Ю.В.

суддів - Троїцької Л.Л., Каранфілової В.М. при секретарі - Нікітіні Д.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду Одеської області від 03 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1  до Відкритого акціонерного товариства «Ексімнафтопродукт» про відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації та приниженням честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИЛА:

20 жовтня 2004 року ОСОБА_1  звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вищевказаним позовом. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2004 року позивачу було відмовлено в прийнятті вказаної позовної заяви на підставі непідсудності справи Київському районному суду м. Одеси з направленням позову по підсудності до Суворовського районного суду м. Одеси. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 липня 2005 року вказана ухвала Київського районного суду була залишена без змін.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 5 квітня 2006 року вказаний позов  ОСОБА_1  був залишений без руху, оскільки він був поданий з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України. А саме: позовна заява не сплачена державним митом, не сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, позивачем не обґрунтовані вимоги в частині стягнення моральної шкоди та інше, також до позовної заяви не додано копії позовної заяви та копії всіх документів відповідно до кількості відповідачів. У зв'язку з чим позивачеві був наданий строк до 21 квітня 2006 року для виправлення вказаних документів.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 травня 2006 року вказана позовна заява  ОСОБА_1  в порядку ст. 121 ЦПК України була визнана неподаною та повернута позивачу, оскільки недоліки, вказані в ухвалі суду 1-ї інстанції від 05 квітня 2006 року, позивачем були усунуті не в повному обсязі, а саме: не сплачені державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 03.05.2006 року та постановити нову ухвалу про відкриття провадження, посилаючись на незаконність і необґрунтованість судової ухвали та на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачу суд 1-ї інстанції виходив з того, що недоліки зазначені в ухвалі суду від 05.04.2006 року усунені не були. Між тим з висновком суду відносно необхідності сплати позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ - погодитись неможливо. Згідно з п. 6 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» діючого Цивільного процесуального кодексу України, розглядаються у порядку встановленому цим Кодексом. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху чи повернуті у порядку, встановленому статтями 121,297, 327, 355 цього Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог Цивільного процесуального кодексу України 1963 року. Між тим нормами ЦПК України (в редакції 1963 року) сплата позивачами витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ не передбачувалось.

З висновком суду 1-ї інстанції про необхідність сплати позивачем держаного мита судова колегія погоджується та не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що його позовні вимоги випливають з трудових правовідносин (а тому він повинен бути звільнений від сплати державного мита) не приймаються до уваги. Судова колегія вважає, що правовідносини між позивачем   ОСОБА_1  та ВАТ «Ексімнафтопродукт» відносно поширення недостовірної інформації та приниженням честі, гідності та ділової репутації, а також про відшкодування моральної шкоди регулюються нормами Цивільного кодексу України. У зв'язку з чим позовна заява   ОСОБА_1  відповідно до підп. «ж» п. 1 ст. З Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року (з наступними змінами) повинна бути оплачена державним митом.  Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи, правильність загального висновку суду не спростовують.  Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що вказана ухвала суду 1-ї інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. 303, п. З ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, п. 5 ч. 1 ст. 314, ст. 317 та ст. 319 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.  Ухвалу Суворовського районного суду Одеської області від 03 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Ексімнафтопродукт» про відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації та приниженням честі, гідності та ділової репутації - змінити. Виключити з ухвали посилання суду на необхідність сплати позивачем ОСОБА_1 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  В іншій частині ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 03 травня 2006 року по вказаній справі - залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: