СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
14 лютого 2008 року | Справа № 2-24/13195-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Голика В.С.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівельний завод "Фірма СЕЛМА";
відповідача: не з'явився, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;
відповідача: не з'явився, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим;
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-24/13195-2007А
за позовом відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА"
(вул. Ген. Васильєва, 32-а, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
до
1) Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
(вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
2) Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим
(вул. Севастопольська, 19, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)
про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 118472,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2007 року відкрите акціонерне товариство Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 118472,00 грн. (а.с.3-5).
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-24/13195-2007 А (суддя Г.Г. Колосова) позов відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 118472,00 грн., задоволено (а.с.70-73).
Суд стягнув з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" 118472,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та 1184,72 грн. судових витрат.
Не погодившись з цим судовим актом, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з заявами про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, в яких просять постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-24/13195-2007 А скасувати (а.с.78-81; 108-113).
Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим мотивована тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, посилаючись на Приказ Державної податкової адміністрації України № 466 від 30 березня 2003 року "Про затвердження змін до податкової звітності по податку на додану вартість", згідно якому підприємствами технологічних парків надається податкова декларація по скороченої формі, яка ознаки відшкодування немає.
Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим в апеляційній скарзі вважає, що постанова прийнята з порушенням норм бюджетного законодавства, оскільки бюджетним законодавством не передбачено відшкодування судових витрат (судового збору, витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи) з бюджетних рахунків для зарахування податків, зборів та інших платежів.
Відкрите акціонерне товариство Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" проти апеляційних скарг заперечує та вказує, що встановлено наявність права у позивача на бюджетне відшкодування суми продажу на додану вартість за березень 2005 рік у розмірі 118472,00 грн. у справі № 2-24/12037-2006 А (а.с. 140-142).
Відповідно до вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, право позивача на отримання бюджетного відшкодування у вказаній сумі не вимагає доведення в силу наявності чинного судового рішення між тими ж сторонами.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 січня 2008 року у зв'язку з відпусткою судді Сотула В.В., було здійснено її заміну на суддю Голика В.С.
У судове засідання, яке було призначено на 14 лютого 2008 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
Пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, судова колегія не вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, 04 липня 2005 року Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим була проведена документальна перевірка податкової декларації відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" (технопарк) щодо оплати товариством податку на додану вартість за березень 2005 рік.
В результаті перевірки, 04 липня 2005 року складений акт № 165\23-4\20732066, у зв'язку з чим, 06 липня 2005 року Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим було винесено податкове повідомлення-рішення № 0009722301/0, відповідно до якого суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2005 рік були зменшені в картці особового рахунку платника податків у сумі 118472 грн. (а.с. 44-51; 43).
Судова колегія вважає правомірними висновки господарського суду першої інстанції, керуючись статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, яка вказує, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Матеріали справи свідчать про звернення відкритого акціонерного товариства «Електромашинобудівний завод «Фірма Селма»до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами до Державної податкової інспекції в місті Сімферополь про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000972301/0 від 06 липня 2005 року.
21 вересня 2006 року постановою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-24/12037-2006А позов задоволено.
Дана постанова Державною податковою інспекцією в місті Сімферополь була оскаржена.
В результаті перегляду в апеляційному порядку, апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим - без змін.
Тобто, постановою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-24/12037-2006А встановлено право позивача на бюджетне відшкодування за березень 2005 року на суму 118472 грн.
Відповідно до умов Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Податковий орган шляхом проведення перевірок підтвердив достовірність нарахування бюджетного відшкодування та був зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу Держказначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з Державного бюджету на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Податковий орган, після закінчення процедури судового оскарження зобов'язаний протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання рішення суду, надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а орган державного казначейства, у свою чергу відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону протягом 5 операційних днів після отримання висновку податкового органу надає платнику податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок.
Враховуючи на те, що до наступного часу Державною податковою інспекцією в місті Сімферополь бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 118472грн. на користь позивача не здійснила, то судова колегія вважає правомірними дії господарського суду щодо задоволення позовних вимог.
Однак, Державна податкова інспекція в місті Сімферополь проти позову заперечує, посилаючись на Наказ Державної податкової адміністрації України № 65 від 07 лютого 2005 року, відповідно якого, облік сум податку на додану вартість по підприємствах технологічних парків і їх учасників ведеться в картках особових рахунків, відкритих за кодом бюджетної класифікації, - 14010140 «сум ПДВ від підприємств технопарків, його учасників і спільних підприємств».
Таким чином, на думку відповідача, по підприємствах технологічних парків надається податкова декларація по скороченій формі, яка ознаки відшкодування не має.
Суми податку на додану вартість залишаються у розпорядженні платника для цільового використання і перераховуються на спеціальний рахунок, а у разі виникнення негативного значення (рядок 24 податкової декларації) сума переноситься в рядок 22 наступного звітного періоду і зменшує суму податкових зобов'язань подальших податкових періодів.
Згідно листа ДПА України від 14.04.2006р. № 7109/7/16-1317 «Про виконання доручення КМУ від 15.03.2006р. №9074/1/1-06 і від 26.03.2006р. № 11392/1/1-06»«платники податків, які були учасниками технологічних парків, результати діяльності від використання інноваційних і інвестиційних проектів відповідно до законодавства, що діє в період їх діяльності, необхідно було відображати в податковій декларації по податку на додану вартість (скороченою).
При цьому, суми податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню, залишаються у розпорядженні таких платників, а суми податку на додану вартість, які підлягали зменшенню - не підлягають відшкодуванню з бюджету, а зменшують нарахування подальших звітних періодів.
Отже, ці докази не можуть бути прийняті до уваги, оскільки пунктом 1.2. статті 1 Порядку заповнення та надання податкової декларації по податку на додану вартість передбачена необхідність заповнення податкової декларації по податку на додану вартість в скороченій формі учасниками технопарків, до яких відноситься позивач, лише у разі виникнення позитивної різниці суми податку на додану вартість з метою їх зарахування на спеціальні рахунки.
Оскільки чинним законодавством не врегульовано питання відносно форми (повної або скороченої) надання податкової декларації у випадку виникнення в учасника технологічного парку від'ємного значення податку на додану вартість.
Таким чином, сама форма декларації (повна чи скорочена) у разі правильного зображення в ній сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню, не є підставою для відмови у такому бюджетному відшкодуванні.
Слід звернути увагу, що накази та листи Державної податкової адміністрації України не можуть вносити зміни до закону, яким передбачено право позивача на відшкодування з бюджету вказаної суми.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування немає.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
3. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-24/13195-2007А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз’яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.П. Горошко
Судді В.С. Голик
І.В. Черткова