У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2006 року |
|
м. Київ |
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого |
Сеніна Ю.Л., |
||
суддів: |
Левченка Є.Ф., |
Охрімчук Л.І., |
|
|
Лихути Л.М., |
Романюка Я.М., |
|
|
|
|
|
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2005 року,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2004 року провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від позову. Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2005 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку оскаржила ОСОБА_2 Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, касатор просить ухвалу апеляційного суду скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає до задоволення.
Так, відповідно до ст. 103 ЦПК України 1963 року, який був чинним на час розгляду справи, позивач вправі протягом усього часу розгляду справи по суті відмовитися від позову. Суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження в справі з направленням справи для розгляду по суті, апеляційний суд не взяв до уваги відсутність у позивача іншого, крім спірного, житла, до того ж позивач погоджувався на укладення мирової угоди, а не відмовлявся від позову.
Однак, з таким висновком погодитися не можна, оскільки на адресу Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1, в якій він знову повідомляє про свою відмову від позову і просить закрити провадження в справі.
Таким чином, позивач скористався своїм правом та відмовився від позову.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв відмову позивача від позову та постановив ухвалу про закриття провадження в справі з додержанням вимог закону, а апеляційний суд скасував її помилково.
Керуючись ст.ст. 342, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2005 року скасувати і залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2004 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Л.Сенін
Судді: Є.Ф.Левченко
Л.М.Лихута
Л.І.Охрімчук
Я.М.Романюк