Яготинський районний суд Київської області

       Справа  2-а-2526/11

ПОСТАНОВА

Іменем        України

24 червня 2011 року  року                                               Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді  Бугіль В. В.

при секретарі Кудінова І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з даним позовом, в якому, посилаючись на порушення відповідачем положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як ліквідатору наслідків аварії першої категорії та інваліду ІІ групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’я, відповідно до ст. 50 вказаного Закону в розмірі 75 відсотків від мінімальної пенсії за віком за той самий період.

Просив визнати відмову відповідача у перерахунку та виплаті основної та додаткової пенсії відповідно до ст. 50,54 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірною та зобов’язати відповідача провести перерахунок та здійснити нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії, яка повинна становити у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.12.2010 року та державної пенсії, яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з встановленого законодавством на відповідний період прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, з 01.12.2010 року та в подальшому виплачувати пенсії у встановлених Законом розмірах і допустити негайне виконання постанови.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлений про день та час розгляду справи належним, надав суду письмові заперечення в яких проти позову заперечив та просив розглядати справу у його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач є особою, яка є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та є інвалідом ІІ групи, відповідно посвідчення серії № НОМЕР_1

Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ Групи, щодо яких встановлено Зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того, позивачу згідно зі ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Проте, ці виплати здійснювались відповідачем виходячи з розрахункової величини відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 та Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання пенсії як інвалід ІІ групи, щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, які мають бути виплачені відповідачем відповідно мінімальної пенсії за віком, розмір якої передбачений ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, а не постановою КМУ, на явність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України). Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 19 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають стаття 50 та частина 4 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що під час визначення розміру пенсій, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не приймає до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та пенсії, як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов’язане з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В силу статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В Зв’язку з чим позов підлягає до задоволення частково та до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає недоплачена частина основної пенсії за віком за період з 02.06.2011 року та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 01.12.2010 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 86, 99, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55 Конституції України, ст.ст. 1, 14, 50, 53, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області про визнання незаконної діяльності органів державної влади, та про зобов’язання проведення перерахунку пенсії і стягнення боргу, задовольнити.

Визнати діяння (бездіяльність) управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області, щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати мені державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком починаючи з 02.06.2011 року та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого розміру мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.12.2010 року, протиправними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок, з урахуванням фактично виплачених сум, та виплачувати щомісячно основну державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, яка передбачена ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням кожної зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та відповідно мінімальної пенсії за віком згідно чинного законодавства з 02 червня 2011 року;

- здійснити ОСОБА_1 перерахунок, з урахуванням фактично виплачених сум, та виплачувати щомісячно щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка передбачена ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням кожної зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та відповідно мінімальної пенсії за віком згідно чинного законодавства з 15 грудня 2010 року.

Допустити негайне виконання даної постанови.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд Київської області апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя                                                                                            БугільВ.В.