Комінтернівський районний суд м.Харкова

Справа  № 2-а-3888/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 квітня 2011 року                       

Комінтернівський районний суд міста Харкова    під головуванням   судді Чайка І.В..,  розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова   про  визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити  певні дії, -

                                                         ВСТАНОВИВ : 

          05 квітня  2011  року позивач звернулась  до суду з адміністративним позовом, в якому просить:  визнати бездіяльність відповідача незаконною, зобов’язати здійснити ій  перерахунок та виплату  недоплаченого  щомісячного  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 по  01.01.2011 року  та  у подальшому, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Ухвалою судді від   06 квітня  2011 року адміністративний позов в частині позовних вимог   за період з  01.01.2008  року по 04.10.2010 року  залишено без розгляду , щодо решти позовних вимог відкрито скорочене провадження .

           Ухвала суду про відкриття скороченого провадження по справі надіслана сторонам по справі та запропоновано  в 10-ти денний строк з дня її одержання   надати заперечення проти позову та додаткові докази в обґрунтування позовних вимог.  

Ухвала  одержана відповідачем   19 квітня 2011  року, але Управління не скористалось своїм правом на надання заперечень проти позову.

            Вивчівши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що   позовні вимоги   підлягають задоволенню частково  з огляду на наступне.

           Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

             Позивач   народилась  в  1934 році , тобто має статус «дитини війни», перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м Харкова , отримує пенсію за віком.   

           Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.    

           Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року  дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

 За твердженням позивача, яке на спростовано відповідачем,   вона отримує підвищення до пенсії як особа, що має статус «дитина війни»в сумі 49,80 грн. щомісячно  на підставі Постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28.05.2008 року.   

 Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.    

           Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції.: «Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної соціальної допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. »

           Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  за №10-рп2008 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

            Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Отже з  22.05.2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.    

           Статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірі: з 01 квітня 2010 року - 706 гривень, з 01 липня - 709 грн.; з 01 жовтня - 723 грн.; з 01 грудня - 734 грн.

           Статтею 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірі: з 01 січня 2011 року - 750 грн..

 Таким чином, нарахування та виплата позивачу підвищення до пенсії як дитині війни здійснювалось відповідачем в розмірі нижчому, ніж передбачено діючим законодавством.          

           Відповідно до ч.  2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.    

Відповідач не надав суду будь-яких доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.    

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про незаконність дій Управління пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова    щодо нарахування і виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі нижчому, ніж це передбачено діючим законодавством і вважає за необхідне поновити право  позивачу  на отримання підвищення до пенсії в належному період з 05.10.2010 року по день прийняття  постанови, тобто по 29.04.2011 року.

Позовні вимоги про зобов’язання відповідача проводити позивачу відповідні нарахування та виплати доплати до пенсії, як особі, яка має статус «дитина війни» в подальшому, задоволенню не підлягають, оскільки компетенція суду поширюється тільки на захист порушених прав, свобод та інтересів відповідних осіб і суд не може вирішувати питання на майбутнє, тобто здійснювати захист права, яке ще не порушено.     

Керуючись статтями 9, 69-71, 90,  ч.4 ст.122, 158-163, 256 КАС України, суд ,-    

                                                         ПОСТАНОВИВ:  

Позов задовольнити  частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова  по не виконанню приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав ОСОБА_1   на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії  в належному розмірі за період з 05.10.2010 року  по  29.04.2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова    здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 05.10.2010 року по 29.04.2011 року , з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позивних вимог – відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна  скарга  на  постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд  м. Харкова     протягом  десяти  днів з  дня отримання  копії постанови.    

Суддя           І. В. Чайка