АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Заводян К. І.
Суддів: Винту Ю.М., Лисака І.Н.
Секретаря: Сторожук У.Є.
З участю: ОСОБА_1- представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства ”УкрСиббанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами ОСОБА_3, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, та ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 1 червня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2011 року публічне акціонерне товариство ”УкрСиббанк” подало позов до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який доповнило у березні 2011 року.
Посилалося на такі обставини.
Публічне акціонерне товариство ”УкрСиббанк” уклало з ОСОБА_2 кредитні договори: № 11271714000 від 18 лютого 2007 року на суму 44800 доларів США під 13,9% річних на строк до 15 лютого 2017 року та № 11160325000 від 25 травня 2007 року на суму 120000 доларів США під 13% річних терміном до 24 травня 2018 року.
Поручителем виступив ОСОБА_3, з яким у зазначені вище дні були укладені договори поруки відповідно № 166175 та №1168852.
Позичальник неналежно виконував взяті зобов’язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом та відсотках за обома договорами. На борг також нараховано пеню.
Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3:
заборгованість за кредитним договором №11271714000 від 18 лютого 2007 року:
- по кредиту - 39860,87 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 316 284,53 гривням;
- за простроченими відсотками - 8 715,28 доларів США, що еквівалентно 69 153,13 гривням;
- пеню за порушення термінів повернення кредиту 1 515,59 доларів США, що еквівалентно 12 027,35 гривням;
заборгованість за кредитним договором № 11160325000 від 25 травня 2007 року:
- по кредиту - 101 815,55 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 807 875,84 гривням;
_________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 22ц-1233/ 2011 р. Головуючий у першій інстанції Стоцька Л.А.
Категорія: 19/27 Доповідач: Заводян К.І.
- за простроченими відсотками - 29 002,85 доларів США, що еквівалентно 230 128,91 гривням;
- пеню за порушення термінів повернення кредиту в сумі 5 131,01 доларів США, що еквівалентно 40 713, 04 гривням.
Всього на загальну суму 186 041,35 доларів США, що еквівалентно 1 476 182,32 гривням.
Вирішити питання про відшкодування за рахунок відповідачів судових витрат.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 1 червня 2011 року позов задоволено.
Із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ ”УкрСиббанк” солідарно стягнуто заборгованість за кредитними договорами № 11271714000 від 18 лютого 2007 року та №11160325000 від 25 травня 2007 року (кредит, відсотки, пеня) на загальну суму 186 041,35 доларів США, що еквівалентно 1 476 182,32 гривням, та 1820 гривень судових витрат.
ОСОБА_3, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, та ОСОБА_2 подали на рішення суду апеляційні скарги.
ОСОБА_1 вважає, що суд неповно з’ясував обставини, як мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Договори поруки укладені із ОСОБА_4, а він ОСОБА_3. Посилаючись на номер паспорта та ідентифікаційний номер, які збігаються із зазначеними в договорах, суд дійшов висновку, що договори поруки були укладені саме з ним, тобто, суд вийшов за межі позовних вимог.
ОСОБА_2 також вважає, що суд неповно з’ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Суд не дослідив оригінали документів про отримання нею кредитів у банку, оскільки позивач надав суду лише ксерокопії документів. Вважає, що докази по справі були подані суду з порушенням ст..ст.57,58,59 ЦПК України.
ПАТ ”УкрСиббанк” апеляційну скаргу заперечує, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
В суді першої інстанції позивачка клопотань про подання оригіналів документів не заявляла.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що поручителем кредитних зобов’язань виступав ОСОБА_3
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Судом вірно встановлено, що 18 лютого 2007 року і 25 травня 2007 року публічне акціонерне товариство ”УкрСиббанк” уклало з ОСОБА_2 кредитні договори: № 11271714000 - на суму 44800 доларів США під 13,9% річних на строк до 15 лютого 2017 року та № 11160325000 на суму 120000 доларів США під 13,00% річних терміном до 24 травня 2018 року.
Згідно виданої Національним банком України банківської (генеральної) ліцензії №75 від 24.12.2001 року на право здійснювати банківські операції, визначені ч.І та п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», та письмових дозволів №75-2 від 19.11.2002 року та №75-3 від 21.09.2009 року на право здійснення операцій, визначених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»згідно з додатком до цього дозволу (а.с.120-124) позивач мав право видавати кредит в іноземній валюті.
В забезпечення виконання ОСОБА_2 кредитних зобов’язань, ПАТ ”УкрСиббанк” уклало із ОСОБА_3 договори поруки: № 166175 від 18 лютого 2007 року та №1168852 від 25 травня 2007 року.
Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановив, що в договорах поруки по батькові ОСОБА_3, замість ”ОСОБА_3” вказано ”ОСОБА_4”. Перевіривши серію та номер паспорту, належного відповідачу ОСОБА_3, (НОМЕР_2, виданий йому Ленінським РВУ МВС України в Чернівецькій області 17 травня 1996 року), та ідентифікаційний номер НОМЕР_1 із серією та номером паспорта і ідентифікаційним номером, зазначеними в договорах поруки №166175 від 18.12.2007 року та №116852 від 25.07.2007 року (а.с.14,24), встановив, що вони є ідентичними і прийшов до вірного висновку, що вказані договори поруки були укладені саме з ОСОБА_3.
Посилання ОСОБА_1 на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, є безпідставними. Суд перевіряв доводи сторін поданими ними доказами по справі. В резолютивній частині рішення суду відсутні висновки про встановлення особи ОСОБА_3 Сам ОСОБА_3 позову про визнання недійсними договорів поруки не заявляв, доказів, як б спростовували висновок суду, не подавав.
Відповідно до п. 1.1., 1.3 договорів поруки ОСОБА_3 зобов’язався відповідати перед банком за не виконання ОСОБА_2 зобов’язань, за укладеними нею кредитними договорами.
Як вбачається з п.6.1.2 договорів № 11271714000 від 18 лютого 2007 року та № 11160325000 від 25 травня 2007 року, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п.1.2.2 договорів, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.
В даному випадку банк повідомляє позичальника про встановлення нового дострокового терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за користування кредитом шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою на адресу позичальника.
25, 26 червня, 28 липня 2009 року банк надсилав на адресу позичальника та поручителя письмові вимоги щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та відсотків за користування кредитом ( а.с. 29 - 32).
Статтею 1054 п.1 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із п.1 .ст. 1048 ЦК України, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
З положень кредитних договорів та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимоги цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.
Безпідставними є доводи ОСОБА_2, викладені в апеляційній скарзі, про те, що вона нібито кредити за зазначеними вище договорами не отримала. Вони спростовуються підписаними нею ксерокопіями заяв про видачу готівки (а.с 213- 220), які нею в суді першої і апеляційної інстанцій не спростовані.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_3, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 1 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: