ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  6/637

30.10.07

За позовом                              Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

До відповідача                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-Плюс»

Про                                  стягнення 449523,21 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача           Патюк Т.Й. (за дов. № 106 від 26.06.2007)

Від відповідача           Макаровій М.Ю. (за дов. 701 від 23.10.2007)

          

Обставини справи:

          До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»до товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-Плюс»про стягнення заборгованості в сумі 449523,21 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує вимоги мирової угоди, яка була затверджена ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2006 у справі № 42/20.

          Ухвалою суду від 01.10.2007 було порушено провадження у справі № 6/637 та призначено розгляд останньої на 30.10.2007.

          Відповідач у судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив повністю.

          Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

          Рішенням господарського суду міста Києва від 14.02.2006 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-Плюс»на користь відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»3626253,96 грн. боргу, 25500 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У жовтні 2006 року сторони звернулися до суду з заявою про затвердження мирової угоди від 26.10.2006.

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2006 у справі № 42/20 затверджено мирову угоду від 26.10.2006 між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»та товариством з обмеженою відповідальністю «Житловик-плюс»(далі –Мирова угода).

          Відповідно до п. 1.2 Мирової угоди відповідач зобов’язаний був погашати заборгованість частинами до 25 числа кожного місяця, а саме: до 25.11.2006 відповідач мав сплатити 42786,84 грн. і в подальшому щомісячно до 25 числа по 42762 грн.

          Згідно зі ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Відповідно ч. 2 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

          Отже, на підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, суд вважає за необхідне в частині стягнення основного боргу в розмірі 427626,84 грн. припинити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

          У той же час, оскільки факт порушення взятих на себе зобов’язань було встановлено судом, вимоги, пред’явлені в порядку статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у випадку прострочення грошового зобов’язання, кредитор вправі вимагати сплати боржником суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, підлягають задоволенню.

Суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних та інфляційних втрат, наданим позивачем, відповідно до якого інфляційні втрати становлять 17150,31 грн.,  а три проценти річних - 4746,06 грн.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача проти стягнення інфляційних та трьох процентів річних як необґрунтовані.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 218,96 грн. державного мита та 5,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Державне мито в розмірі 4276,27 грн. з вимог, провадження за якими припинено, покладається на позивача. Зайво сплаче державне мито в розмірі 21004,77 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-Плюс»(м. Київ, вул. Мало-Китаївська, 7а, рахунок 2600800390200 в АКБ «Правекс Банк»МФО 321983, код 32374917) на користь відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, рахунок 260020099434 у КБ «Хрещатик»у м. Києві, МФО 300670, код 03327664) 17150,31 грн. інфляційних, три проценти річних в розмірі 4746,06 грн., 218,96 грн. державного мита та 5,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Провадження в частині стягнення 427626,84 грн. основного боргу припинити.

          Повернути відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал»(м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, рахунок 260020099434 у КБ «Хрещатик»у м. Києві, МФО 300670, код 03327664) зайво сплаче державне мито в розмірі 21004,77 грн., перераховане платіжним дорученням № 3912 від 20.09.2007, з Державного бюджету України.

Суддя

С.А. Ковтун

Рішення підписано 21 лютого 2008 року.