АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1367/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19, 20 Фетісова Т.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бородійчук В. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБородійчука В.Г.
суддівВасиленко Л.І., Демченка В.А.
при секретаріКонстантин В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ВАТ АБ «Бізнес Стандарт», ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
14 червня 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду до ОСОБА_7, ВАТ АБ «Бізнес Стандарт», ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що між ОСОБА_7 та ВАТ АБ «Бізнес Стандарт» було укладено кредитний договір КФ 223-08, згідно якого ОСОБА_7 отримав кредит у сумі 154 000 доларів США. В забезпечення вказаного зобов’язання 20 березня 2008 року було укладено договір застави автомобіля за № ЗФ 223/2-08 та в заставу передано автомобіль «Лексус». Вказаний автомобіль, в подальшому, через невиконання ОСОБА_7 кредитних зобов’язань було продано ОСОБА_9 та торговій біржі ТОВ «Укрресурс» за 10 грн. згідно до угоди від 29 вересня 2009 року за № 49168, ОСОБА_8, який діяв на підставі доручення, виданого йому ОСОБА_7, що не відповідає тій сумі коштів у сумі 60 000 доларів США, отриманих ВАТ АБ «Бізнес Стандарт». Вважає, що довіреність від 05 червня 2009 року, яку видав ОСОБА_7 на ім’я ОСОБА_8 на користування та розпорядження автомобілем марки «Лексус», 2008 року та договір купівлі-продажу цього автомобілю від 29 вересня 2009 року за № 49168 укладений на товарній біржі ТОВ «Укрресурс» між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 такими, що порушують її право власності на вказаний автомобіль «Лексус», так як вона не згідна з ціною продажу автомобілю, як співвласника цього майна та публічний порядок, а тому мають бути визнані недійсними.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, судові витрати залишено за сторонами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2011 року як незаконне та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_7 та ВАТ АБ «Бізнес Стандарт» було укладено кредитний договір КФ223-08 від 13 лютого 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_7 отримав кредит в сумі 154 000 доларів США.
В забезпечення вказаного зобов’язання, 20 березня 2008 року було укладено договір застави автомобіля за № ЗФ 223/2-08 та в заставу передано автомобіль марки «Лексус».
Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії договору застави за № ЗФ 223/2-08 від 20 березня 2008 року ОСОБА_7 зобов’язався у випадку будь-яких порушень взятих на себе зобов’язань, на вимогу заставодержателя і у визначені ним строки реалізувати предмет застави протягом 15 днів та одержані кошти передати на виконання зобов’язань по кредитному договору.
Згідно копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_6 від 20 березня 2008 року (а.с. 54) вбачається, що вона дала свою згоду, як дружина на передачу в заставу своїм чоловіком ОСОБА_7 будь-якого майна за ціною та на умовах на його розсуд, в тому числі і автомобіля Лексус, 2008 року, також засвідчила, що не заперечує проти укладення ОСОБА_7 будь-яких договорів, в тому числі і кредитного договору.
Судом встановлено, що ОСОБА_7, в якості виконання взятих на себе зобов’язань по договору застави автомобіля щодо обов’язку реалізувати заставне майно, уповноважив дорученням ОСОБА_8 на вчинення цих дій з усім обсягом правомочностей. ОСОБА_6 дала свою нотаріально засвідчену згоду на це.
Відповідно до угоди від 29 вересня 2009 року за № 49168, ОСОБА_8, який діяв на підставі доручення, виданого йому ОСОБА_7, вказаний автомобіль марки «Лексус», в подальшому, через невиконання ОСОБА_7 кредитних зобов’язань, було продано ОСОБА_9 на товарній біржі ТОВ «Укрресурс».
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи ОСОБА_6 про те, що договір купівлі-продажу автомобіля марки «Лексус», 2008 року від 29 вересня 2009 року за № 49 168 укладений на товарній біржі між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, таким, що порушує публічний порядок та доводи про визнання недійсною довіреності від 05 червня 2009 року, яку видав ОСОБА_7 на ім’я ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки сторони діяли відповідно до вимог діючого законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що позивачка не надала суду належних доказів в обґрунтування позовних вимог, а тому вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства.
Позивачка не являється стороною в оспорюваних договорах і як співвласник спільного сумісного майна подружжя дала нотаріально завірену згоду на розпорядження своїм чоловіком на власний розсуд належного їм майна.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ВАТ АБ «Бізнес Стандарт», ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий :
Судді :