Справа № 2-а-5197/11

Постанова  

іменем України

 26.07.2011

суддя Деснянського районного суду  м. Києва Сенюта В.О. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчини дії. Позовні вимоги мотивує тим, що позивач одержує державну пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Крім того зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», разом з тим, відповідний перерахунок був проведений з порушення норм ст.ст. 40,42 вказаного Закону.

Стороною відповідача надано суду заперечення, в яких вказувалось на те, що дії Управління відповідають чинному законодавству.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС  суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

          Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва.

Після призначення позивачеві пенсії за віком він продовжував трудову діяльність.

15.02.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Перерахунок пенсії було здійснено із застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

За змістом частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» викладено в новій редакції. За цією редакцією, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення підпункту «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України (№25к/96-ВР) Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в їх первинній редакції.

Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Підпунктом 3 пункту 11 цієї постанови визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, яка визнана неконституційною.

Отже, починаючи з 28 травня 2008 року діють два нормативно-правові акти (Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини.

При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в частині 1 статті 40, частині 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує року звернення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 90, 94, 97, 158-163, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова  може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня отримання її копії.