РІШЕННЯ

Іменем України

21.06.2011 року                                                                                                            Справа № 2-3004/11

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Коломієць Я.В.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія  «Інгосстрах» до ОСОБА_1, де третя особа ОСОБА_2  про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування,  

ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернувся  до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.11.2009 р., було пошкоджено належний ОСОБА_2 транспортний засіб BYD FLYER (д/н НОМЕР_1): пригода сталася за участі водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2  Зазначаючи у позові про те, що  об’єктом страхування за договором страхування, укладеним 11.09.2009 р. між страховиком та ОСОБА_2, є майнові інтереси, пов’язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом    BYD FLYER (д/н НОМЕР_1), постановою судді  була встановлена вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, та за договором  страхування  наземного транспорту страховиком  було виплачено страхове відшкодування в розмірі 13 426 грн. 87 коп., зазначене й стало приводом для цього звернення до суду та заявлення у позові вимоги  на підставі ст. 27 ЗУ «Про страхування», а також приписів чинного ЦК України про стягнення з відповідача  на користь позивача суми виплаченого страхового відшкодування у зазначеному вище розмірі.  

      У судовому  засіданні представник позивача за довіреністю посилався на обставини, зазначені в позовній заяві, надав пояснення, аналогічні викладеному, та просив суд повністю задовольнити поданий  позов.          

      Відповідач визнав позов повністю, посилався на те, що протягом двох тижнів відшкодує страховику понесені ним витрати у зв’язку з виплатою страхового відшкодування.

      Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

      Таким чином, беручи до уваги той факт, що визнання відповідачем пред’явленого позову  не  суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вражавши заяву представника третьої особи, яка просила суд розглядати справу у її відсутності,  дійшов  до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного.  

      23.11.2009 р. водій ОСОБА_1, керуючи а/м Мазда –3 у м. Дніпропетровську по вул. Коцюбинського, 10-А,  допустив зіткнення із а/м BYD FLYER (д/н НОМЕР_1) д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2; в результаті пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська  ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні пригоди.   Як було встановлено судом, на виконання умов договору страхування наземного транспорту від 11.00.2009 р., укладеного між ЗАТ ««Страхова компанія  «Інгосстрах» та  ОСОБА_2, страхувальникові було виплачено страхове  відшкодування в розмірі 13 426 грн. 87 коп. на підставі страхового акту.        

       Згідно з ч. 3 ст. 62 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; відповідно до ч. 4 зазначеної вище статті вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

       Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

       За ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК  доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Виконуючи даний обов’язок доказування, з боку позивача було доведено здійснення підстав та факту самої виплати страхового відшкодування, утім, відповідач не скористався правом надання заперечень проти позову, не з’явився до суду тощо, та, як було встановлено судом, страховиком було виплачено страхове відшкодування на користь страхувальника,   що підтверджується матеріалами цивільної справи, через що, на переконання суду, доводи позивача щодо наявності  в нього права  (на  виконання ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України, відповідно до якої  до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки) зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування є слушними, та через що для суду вбачаються підстави для ухвалення рішення про присудження зазначеної вище суми виплаченого страхового відшкодування з відповідача на користь позивача.     

      Вирішуючи в обов’язкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України  питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у зв’язку з чим, зважаючи на те, що на виконання ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача на користь позивача підлягають присудженню сплачені позивачем при подачі позову судові витрати,  пов’язані зі сплатою судового збору та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

       Керуючись  ст.ст. 10, 11, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України,  суд                                

ВИРІШИВ:

       Позов Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»до ОСОБА_1, де третя особа ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування   задовольнити  повністю.      

       Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі  13 426 грн. 87 коп.          

       Стягнути з ОСОБА_1   на користь  Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 134,26 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі  120  грн.

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти  днів з дня проголошення рішення   апеляційної скарги.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя