РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2011 року                                                      Справа № 2-825/11

                                                                           Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:  головуючого судді                                   Якименко Л.Г.

               при секретарі                                          Чабан Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім‘єю, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом та визнання права власності на спадщину в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про встановлення факту проживання однією сім‘єю, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом та визнання права власності на спадщину в порядку спадкування.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на те, що з вересня 1991 року вона постійно проживала однією сім‘єю зі своєю тіткою ОСОБА_2 у домоволодінні АДРЕСА_1 та разом вели домашнє господарство, мали спільний бюджет.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла, актовий запис № 237. Позивачка здійснювала її поховання.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1.

Оскільки позивачка проживала разом з ОСОБА_2 однією сім‘єю з вересня 1991 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто більше п‘яти років, інші спадкоємці після померлої ОСОБА_2 відсутні, позивачка до теперішнього часу постійно проживає у домоволодінні АДРЕСА_1, здійснює оплату комунальних послуг, земельного податку, підтримує житловий будинок та господарські будівлі і споруди у належному стані, тому просила суд встановити факт проживання однією сім‘єю, визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом та визнати за нею право власності у порядку спадкування на домоволодіння АДРЕСА_1.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача - Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради в судовому засіданні просив справу вирішити відповідно до чинного законодавства.

Представник третьої особи - Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори, просив справу слухати без його участі, про що надав суду письмову заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідка, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.1979 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої державної нотаріальної контори Стрілковською З.Д. за реєстром №2-1801, ОСОБА_2 належить домоволодіння АДРЕСА_1, що розташоване на земельній ділянці площею 1566 кв.м.

З вересня 1991 року позивачка стала проживати однією сім‘єю зі своєю тіткою ОСОБА_2 у домоволодінні АДРЕСА_1, оскільки остання була одинокою і за станом здоров‘я потребувала допомоги по догляду, разом вели домашнє господарство та мали спільний бюджет.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла, актовий запис № 237. Позивачка здійснювала її поховання, що підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається з домоволодіння АДРЕСА_1.

Відповідно до ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємці за законом відсутні.

Згідно з п.5 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України: «Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом».

В силу ст.1264 ЦК України, в четверту чергу право на спадщину за законом мають особи, які мешкали зі спадкодавцем одною сім‘єю не менше п‘яти років до часу відкриття спадщини.

Оскільки позивачка проживала зі спадкодавицею однією сім‘єю більше п‘яти років до дня відкриття спадщини, тому відповідно до ст.1264 ЦК України є спадкоємцем четвертої черги за законом.

Відповідно до ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Позивачка до теперішнього часу постійно проживає у домоволодінні АДРЕСА_1, здійснює оплату комунальних послуг, сплачує земельний податок, підтримує житловий будинок та господарські будівлі і споруди у належному стані.

Факт проживання позивачки з ОСОБА_2 однією сім‘єю більше п‘яти років підтверджується документами, які знаходяться в матеріалах справи та поясненнями свідка ОСОБА_4, тому суд вважає за можливе встановити факт проживання однією сім‘єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 більше п‘яти років до відкриття спадщини - з вересня 1991 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнати позивачку спадкоємцем четвертої черги за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2.

Відповідно до даних технічного паспорту від 25.02.2011 року, у домоволодінні наявне самочинне будівництво сараю літ.«Е»- 1990 року побудови.

У відповідності до п.3 Постанови КМУ №1035 від 09.09.2009 року «Про затвердження тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт»передбачено, що підставою для оформлення права власності на приватні житлові будинки є висновок про технічний стан будинку (будівлі), складений бюро технічної інвентаризації за формою, встановленою Міністерством з питань житлово-комунального господарства за погодженням з Міністерством регіонального розвитку та будівництва.

25.02.2011 року позивачці був виданий Висновок про технічний стан приватного житлового будинку садибного типу, дачного будинку, садового будинку з господарськими будівлями і спорудами №6/274, складений Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, яким встановлено, що сарай літ.«Е»- 1990 року побудови знаходиться в задовільному стані.

Згідно зі ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

В силу ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника або користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.

Ст.377 ч.2 ЦК України встановлено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розташовані на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчудження до покупця (спадкоємця), переходить право користування тою частиною земельної ділянки, на якій вони розташовані та частиною ділянки, необхідною для їх обслуговування.

Оскільки питання про визнання права власності на самовільні будівлі вирішується в судовому порядку, враховуючи, що самовільно збудований сарай літ.«Е»був збудований єдиним власником домоволодіння ОСОБА_2, не порушуючи інтересів інших осіб, тому суд вважає визнати за позивачкою право власності у порядку спадкування на домоволодіння АДРЕСА_1 в цілому, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 74, 114, 208, 213, 215, 256 ЦПК України, п.5 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 316, 328, 331, 376, 377, 1222, 1223, 1264, 1268, 1296 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Установити факт проживання однією сім‘єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 більше п‘яти років до відкриття спадщини - з вересня 1991 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з: житлового будинку літ.«А-1»загальною площею 31,6 кв.м., житловою площею 13,6 кв.м., що складається з: коридору 1-1 площею 7,5 кв.м.; кладової 1-2 площею 1,6 кв.м.; кухні 1-3 площею 8,9 кв.м.; житлової 1-4 площею 13,6 кв.м.; а також сараю літ.«В», погрібу літ.«під В», убиральні літ.«Д», сараю літ.«Е», та споруд №1-10, I, що розташоване на земельній ділянці площею 1566 кв.м., в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя: