РІШЕННЯ

Іменем України

13.07.2011 року                                                      Справа № 2-3943/11

                        Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді  - Щербини-Почтовик І.В.,

при секретарі -  Штонді О.О.,

за відсутності представника позивача –ОСОБА_1

за відсутності представника відповідача Дніпропетровську міської ради –Корольова Н.О.

за участі представника третьої особи ОК «ЖБК –145»«Незабудка» - Махінько Г.Л.

за відсутності представника третьої особи Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради

за відсутності представника Четвертої Дніпропетровську державної нотаріальної контори

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Територіальної громади в особі Дніпропетровську міської ради, де треті особи: Четверта Дніпропетровську державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №145» «Незабудка», Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпропетровську рада  - про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Територіальної громади в особі Дніпропетровську міської ради, де треті особи: Четверта Дніпропетровську державна нотаріальна контора, та судом долучені до участі у справі в якості третіх осіб Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №145»«Незабудка», Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпропетровську рада - про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовної заяви. Позивач посилався на те, що він, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у місті Дніпропетровську та був Хрещений в Свято-Трьохсвятительському храмі м. Дніпропетровська, хрещеним батьком у довідці про хрещення був зазначений ОСОБА_6. У 1970 році ОСОБА_6, був прийнятий в члени обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив –145 «Незабудка»та 11.08.1970 року йому виконавчим комітетом Дніпропетровську міської ради депутатів трудящих було видано ордер №68 на право зайняття 2-кімнатної квартири АДРЕСА_2 м. Дніпропетровська, ордер було видано на склад сімї з двох осіб: ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_7.  ОСОБА_6 повністю сплатив пайовий внесок та став власником вищезазначеної квартири, відповідно ОСОБА_7 стала власником ? частини вказаної квартири. Як зазначив позивач, ОСОБА_6 був йому як рідний батько, піклувався про нього, приймав участь у його вихованні, з 1979-1981, оскільки позивач проходив військову службу в лавах Радянської Армії, надсилав посилки, писав листи, надавав іншу необхідну допомогу. Крім вказаного, позивач вказав про те, що він у 2002 році розірвав шлюб з дружиною, та оскільки квартира була приватизованою і йому  належала 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, а дружині  та доньці 2/3 частини, колишня дружина продала свою частки квартири сторонній людині, з якою у позивача не склалися стосунки, сумісне проживання стало неможливим, ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_7, знаючи про його тяжкий життєвий стан запропонували оселитися разом з ними та проживати однією сім’єю. Оскільки, як зазначив, позивач, родину ОСОБА_7 він знав з дитинства, його мати дружила з ними, тому за сукупністю обставин погодився на їхню пропозицію та почав проживати з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 однією сім’єю з лютого 2004 року у квартирі АДРЕСА_2. На протязі 6 років, як стверджував позивач, проживаючи із ОСОБА_7 однією сімєю, він готував їжу, прав білизну для всіх членів сім*ї, купував харчування та ліки, викликав «Швидку допомогу», прибирав у квартирі. Таким чином, на думку позивача, він спільно з ОСОБА_7 проживав, був пов'язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов’язки. Після смерті ОСОБА_7 та згодом і смерті ОСОБА_6 він займався організацією похорон, у зв’язку з чим поніс витрати. Оскільки, як вважає позивач, він проживав із спадкодавцем однією сім*єю близько 6 років, він є спадкоємцем четвертої черги за законом і за ним повинно бути визначено право власності в порядку спадкування за законом, у зв’язку з чим він і звернувся до четвертої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та прийняв спадщину, оскільки у встановлений законом строк проживає у квартирі  та сплачує за неї квартирну плату та комунальні послуги.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги позивача та просила їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача Дніпропетровську міської ради Корольова Н.О. категорично заперечувала проти задоволення позову, оскільки позивач зареєстрованим у спірній квартирі не був, а в судовому засіданні не було доведено проживання позивача на протязі п’яти років на час відкриття спадщини.

В судовому засіданні представник третьої особи Махінько Г.Л. також категорично заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки вважала,що квартира АДРЕСА_2 повинна належати кооперативу, оскільки саме він на протязі 40 років являється балансоутримувачем  вказаної квартири, також представник пояснила, що можливо позивач і допомагав ОСОБА_6 та ОСОБА_7, однак у спірній кварті не проживав та зареєстрованим не був.

До судового засідання Амур-Нижньодніпровська у м. Дніпропетровську рада свого представника не направила. Про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

До судового засідання третя особа четверта Дніпропетровську державна нотаріальна контора свого представника не направила. Про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, вказали про те, що позивач ОСОБА_5, дійсно на протязі останніх 6 років проживав у квартирі АДРЕСА_2 м. Дніпропетровська разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, купував продукти харчування та ліки, готував їжу, прибирав, прав білизну, доглядав за ними, та пізніше і організував за власний кошт поховання останніх. Крім вказаного, свідки зазначили про те, що позивач мав окрему кімнату у вищезазначеній квартирі, де і знаходилися його особисті речі.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, свідків, інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: в тому числі і,  захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, передбачено ч.1 ст. 1264 ЦК України.

Згідно роз’яснень наданих Пленумом Верховного Суду України у п. п.21, 23 Постанови "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року N 7 роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Зазначений п’ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю до набрання чинності цим Кодексом. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв’язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.  У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 11.08.1970 на ім’я ОСОБА_6 було видано виконавчим комітетом Дніпропетровську міської ради ордер №68 на квартиру  АДРЕСА_2 (а.с.16), відповідно до Довідки виданої ОК «ЖБК №145»(без зазначення дати та не підписано головою) вартість квартири сплачено та заборгованості не має, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 (згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 –а.с.19), ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 (згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 –а.с.22). Відповідно до матеріалів справи (а.с.26), Хрещеним батьком позивача вказано –ОСОБА_6.

Відповідно до інформації наданої четвертою Дніпропетровську  державною нотаріальною конторою (вихідний №1154/01-16 від 19.05.2011) після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року гр. ОСОБА_6 на підставі заяви про відкриття спадщини №1679 від імені гр. ОСОБА_5 було відкрито спадкову справу №1053/2010, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.55), а як пояснила в судовому засіданні представник позивача, нотаріус письмово не відмовляв у видачі свідоцтва.

Посилання представника позивача на те, що її довіритель не реєструвався у спірній квартирі в зв’язку з тим, аби не втратити житла у квартирі АДРЕСА_1 спростовується (а.с.15) копією паспорта позивача, а саме те, що він значиться зареєстрованим 08.07.10 (вже після смерті ОСОБА_6.) за адресою АДРЕСА_3

Як встановлено в судовому засіданні постійне проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, а лише засвідчено поясненнями свідків, однак  нотаріус не  відмовив особі в оформленні спадщини, а спадкоємець хоча і має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини своїм правом не скористувався та звернувся до суду із позовом про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Судом відхилено клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи копій квитанцій про сплату комунальних послуг ОСОБА_5 –оскільки вказані розрахування по зазначеним квитанціям було проведено вже після смерті ОСОБА_6, також судом відхилено клопотання про долучення до матеріалів справи амбулаторної картки на і*мя ОСОБА_5, оскільки записів вказана картка не містила, а малися лише вклеєні аркуші з переліком хвороб позивача за різні дати без вказівки на те, що позивач проживав саме за адресою квартири АДРЕСА_2.

За змістом ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, про що сторонам у судовому засіданні було роз’яснено.

Таким чином, з огляду на наведене підстав для задоволення позову –не вбачається, оскільки, відсутній спір про право.

Керуючись ст.ст. 10, 60,ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, ч.1 ст. 1264 ЦК України, суд                                        

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до Територіальної громади в особі Дніпропетровську міської ради, де треті особи: Четверта Дніпропетровську державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №145»«Незабудка», Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпропетровську рада  - про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом –відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частину рішення проголошено 13 липня 2011 року, у повному обсязі буде складено 18 липня 2011 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровську. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя