СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
05 жовтня 2006 року |
Справа № 2-7/6122-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Голика В.С.,
Градової О.Г.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1,
ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2
відповідача: Аджиєв Ібрагим Рамисович, довіреність № 1564/10/10-0 від 04.10.06,
Костіна Оксана Сергіївна, довіреність № 223/10/10-0 від 21.06.06,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 10.07.2006 у справі №2-7/6122-2006А
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономній Республіці Крим (вул. Фрунзе, 4, Кіровське, Кіровський район, 97300)
про визнання нечинним рішення.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2006 у справі № 2-7/6122-2006А позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції НОМЕР_3 задоволено.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Кіровському районі Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.
В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Кіровському районі просить постанову суду скасувати, к постановлену з неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник вважає, що позивачем не доказано відсутність фактів правопорушень, зафіксованих у акті перевірки. Крім того, відповідач вказує на те, що номер акта перевірки, на підставі якого винесено рішення, що оскаржується, відповідає номеру акту перевірки, який є у позивача. Однак номер акту, який є у позивача, містить номер бланку акта, повний номер документа присвоюється після реєстрації акта у податковому органі, тобто після перевірки.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 було відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі.
У судовому засіданні позивач просить постанову суду залишити без змін, вважає її законною та обґрунтованою.
Представник відповідача просить постанову суду скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономній Республіці Крим в порядку статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Матеріалами справи встановлено, що Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією 16.01.2006 була поведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу господарської одиниці -магазину „Вікторія”, яка належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2.
У ході перевірки виявлені наступні порушення: незбереження фіскального звіту НОМЕР_4 в книзі обліку розрахункових операцій; не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, коштів, яка зазначена у денному звіті РРО (сума невідповідності слала - 623 грн. - 83,75грн = 539,25 грн.); не забезпечення зберігання контрольних стрічок протягом трьох років.
За результатами перевірки складено акт НОМЕР_5, на підставі якого винесено рішення про застосування штрафних санкцій НОМЕР_6.
Відповідно до рішення НОМЕР_6 до позивача застосовані штрафні санкції відповідно до п.4 ст.17, ст..22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в сумі 3122,25 грн.
Згідно пояснень відповідача та змісту апеляційної скарги фінансові санкції були застосовані у зв'язку з виявленням двох порушень: 340 грн. -невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, 2782,25 грн. -невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, коштів, яка зазначена у денному звіті РРО.
Відповідно до п.9 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
За порушення цієї норми Закону передбачена відповідальність у вигляді штрафної санкції в сумі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проти факту відсутності фіскального звіту не заперечує.
Судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість застосування фінансової санкції в сумі 340 грн.
З акту перевірки вбачається, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 623 грн., сума готівкових коштів, яка вказана в звіті РРО -83,75 грн. Таким чином сума невідповідності складає 539,5 грн.
Відповідно до п.13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, коштів, яка зазначена у денному звіті РРО. За порушення цієї норми Закону передбачена відповідальність у вигляді фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлена невідповідність.
Посилання позивача на ту обставину, що готівкові кошти знаходились на момент перевірки не на місці проведення розрахунків, а на відстані від касового апарату, не підтверджуються матеріалами справи. Акт перевірки підписаний продавцем без заперечень, акт опису грошових коштів на місці проведення розрахунків містить пояснення продавця про те, що різниця в касі пояснюється тим, що гроші були передані постачальнику за раніше привезений товар.
Згідно зі статтею 23 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” місце проведення розрахунків -це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо.
Зі змісту приведеної норми закону випливає, що місцем проведення розрахункових операцій є приміщення торгового залу.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій „службове внесення” та „службова видача”, якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.
Таким чином, до позивача правомірно була застосована фінансова санкція відповідно до статті 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у розмірі 2696,25 грн. (623 грн. -83,25 грн.) х 5).
Але зі змісту рішення відповідача випливає, що додатково до вищевказаних фінансових санкцій застосований штраф у розмірі 86 грн.
Якого-небудь порушення, крім викладених в акті перевірки, рішенні, що оскаржується, та апеляційній сказі, відповідач не вказав.
Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності застосування штрафної санкції у сумі 86 грн.
Висновки суду першої інстанції про посилання у рішенні на неіснуючий акт перевірки судова колегія вважає помилковими.
Акт перевірки, який був вручений позивачу безпосередньо після перевірки не містив номеру, на акті був вказаний номер бланку.
Крім того, наданий податковим органом примірник акту перевірки, який був досліджений у судовому засіданні, співпадає з актом, наданим позивачем, та містить підпис продавця, яки знаходився у господарській одиниці на момент перевірки.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим - зміні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2006 у справі № 2-7/6122-2006А змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинним рішення Феодосійської міжрайонної податкової інспекції НОМЕР_3 у частині застосування штрафної санкції у сумі 86 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_7) 0,09 грн. державного мита.
Господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий документ.
Постанова набирає чинності з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови буде виготовлений 10 жовтня 2006 року.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді В.С. Голик
О.Г. Градова