Справа № 2-4977/11

УХВАЛА  

іменем України

25 липня 2011 року Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до територіальної громади в особі Амур-Нижньодніпровської у місті Дніпропетровську ради де третя особа четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення ідеальних часток співвласників квартири,-                        

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивачі звернулася до суду із зазначеним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, після чого ОСОБА_2 звернулася до Четвертої державної нотаріальної контори із заявою та відмовилася від спадщини на користь своєї матері ОСОБА_1, яка також звернулася до Четвертої державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право власності на спадщину за законом після смерті чоловіка, однак у видачі такого свідоцтва, як вказують позивачі, усно, їм було відмовлено з огляду на те, що не визначені ідеальні частки всіх співвласників квартири АДРЕСА_1. У зв’язку з наведеним просили суд визначити ідеальні частки за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_4, та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Суддя розглянувши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.

Згідно зі змістом ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом; суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, у тому числі,  якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

                     Згідно зі змістом ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, та як вбачається зі змісту позову, після смерті чоловіка відкрилася спадщина,  утім, оформлення права на спадщину у встановленому законом порядку та отримання у зв’язку з цим свідоцтва унеможливлюється через відмову нотаріуса у здійсненні цієї нотаріальної дії через необхідність, на переконання нотаріуса, у визначенні частки померлого у майні, на яке відкрилася спадщина.   

                     Згідно зі змістом  ч. 1 та ч. 3 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, та майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

                     За життя померлого  договором не були встановлені частки у спільній сумісній власності, тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про виділення часток судовому розгляду не підлягають, оскільки свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством та законом не вимагається для оформлення права на спадщину рішення суду про визначення частки спадкодавця та іншого співвласника у спільній сумісній власності, тому в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, тобто винесення нотаріусом у встановленому, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. та затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. за N 20/5, порядку обґрунтованої постанови, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.  Водночас, відповідні роз’яснення й надані у Постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування»від 30.05.2008 р. №7, та згідно яких, за загальними правилами ч.2 ст. 372 ЦК при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (ч.2 ст. 370, ч.2 ст.372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Також необхідно зазначити, що при винесенні даної ухвали враховується те, що за умови вирішення питання щодо частки померлих у майні, вирішуватиметься питання щодо права  власності особи (померлого), який не є учасником цивільних відносин та цивільна правоздатність якої припинилася  у момент  смерті цієї особи.

                    За таких обставин заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, що унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження у справі,  та тому, керуючись п. 1 ч. 2  ст. 122 та ст. 210 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

                    У відкритті провадження у цивільній справі за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до територіальної громади в особі Амур-Нижньодніпровської у місті Дніпропетровську ради де третя особа четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення ідеальних часток співвласників квартири –відмовити.

Роз’яснити позивачеві, що відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному звернення до суду з таким самим позовом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.        

                  Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена у апеляційному порядку шляхом подання до апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.       

                    Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.  У разі подання апеляційної скарги ухвала,  якщо її не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

   суддя