Справа № 2-а-110/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2011

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська у складі головуючого судді Погребняк Т.Ю., при секретареві Шостак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та автотехнічної інспекції підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області Краснова Єгора Сергійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії                         АЕ 1 № 036847 від 15 листопада 2010 року,

          В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та автотехнічної інспекції підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області Краснова Є.С., в якому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення                            серії АЕ 1 № 036847 від 15 листопада 2010 року, винесену відповідачем, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.  1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 255 гривень за те, що він 15 листопада 2010 року, о 12 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем марки “ГАЗ”, державний номер               НОМЕР_1, по Мостовому переході в м. Дніпродзержинську, рухався зі швидкістю 89 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 29 км/год.; швидкість вимірювалася приладом Іскра 9976. Позивач зазначив, що його вина у правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 122 КУпАП не доведена, відсутні будь –які докази в її підтвердження.  ОСОБА_1 стверджує, що рухався по мостовому переході в потоці транспортних засобів зі швидкістю 78 км/год., що відповідно ч.  1 ст. 122 КУпАП не є адміністративним правопорушенням, при цьому докази належності швидкості, продемонстрованої позивачу на приладі Іскра 9976, саме автомобілю ОСОБА_1 - відсутні. Інспектором ДАІ позивачу не було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також йому було відмовлено в праві при розгляді справи про адміністративне правопорушення користуватися допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права.

В наданій суду письмовій заяві позивач ОСОБА_1 просить суд розглянути справу без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, не повідомив про причину неявки до суду, тому суд вважає можливим розглянути справу без його участі на підставі наявних у ній доказів.    

          Суд, взявши до уваги позицію позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов необхідно частково задовольнити з наступних підстав.

             Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як встановлено в судовому засіданні, постановою відповідача - інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та автотехнічної інспекції підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області Краснова Є.С. від 15 листопада 2010 року на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 255 гривень за те, що 15 листопада 2010 року, о 12 годині 50 хвилин, позивач керуючи автомобілем марки “ГАЗ”, державний номер НОМЕР_1, по Мостовому переході в м. Дніпродзержинську, рухався зі швидкістю 89 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 29 км/год.; швидкість вимірювалася приладом Іскра 9976. Суд вважає, що в постанові в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ 1 № 036847 від 15 листопада 2010 року відсутні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Доводи позивача про те, що він рухався по мостовому переході в потоці транспортних засобів зі швидкістю 78 км/год., що відповідно ч.  1 ст. 122           КУпАП не є адміністративним правопорушенням, суд вважає такими, що відповідають дійсності, тому що в протоколі про адміністративне правопорушення позивачем зазначено щодо невизнання вини з підстав наведених у позові, але в оскаржуваній постанові в справі про адміністративне правопорушення посадовою особою ДАІ не зазначені об'єктивні  докази (посилання на покази свідків, докази фіксації правопорушення технічними засобами тощо), які б свідчили про наявність у його діях складу зазначеного правопорушення. Таким чином при складанні постанови не виконано вимог ст. 251 КУпАП щодо обов`язкової наявності  в справі про адміністративне правопорушення доказів, якими підтверджується факт правопорушення: в оскаржуваній постанові відсутнє будь-яке посилання посадової особи, якою розглянуто справу та накладено на позивача штраф у розмірі 255 грн., на наявність доказів, що підтверджують факт правопорушення. Крім того, суд вважає таким, що відповідає дійсності твердження позивача, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення працівником ДАІ йому не було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також він був позбавлений можливості при розгляді справи про адміністративне правопорушення користуватися допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права, оскільки в судове засідання відповідачем теж не надано доказів наявності у діях позивача складу правопорушення і не спростовано доводів позивача, викладених у позові.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним постанову визнати протиправною та скасувати, а в задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

                    Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 70 –72, 128, 159, 160 –163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 8, 9, 222, 251, 255, 258, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

          П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та автотехнічної інспекції підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області Краснова Єгора Сергійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ 1 № 036847 від 15 листопада 2010 року –задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії АЕ 1 № 036847 інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та автотехнічної інспекції підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області Краснова Єгора Сергійовича від 15 листопада 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122  КУпАП, у виді штрафу в сумі 255 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                  Погребняк Т.Ю.