Справа № 2-а-4486/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

28 липня 2011 року Суддя  Павлоградського  міськрайонного  суду  Дніпропетровської області  Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку скороченого  провадження  справу

за  адміністративним  позовом   ОСОБА_1

до  Управління Пенсійного  фонду України  в м. Павлограді  Дніпропетровської  області  

про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,

В С Т А Н О В И В:

 Позивач  звернувся  до  суду  з  зазначеним  позовом, в  якому  просив суд визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати йому державної та додаткової пенсій у розмірах, менших за встановлені ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  неправомірною; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 50 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” починаючи з листопада 1997 року по квітень 2011 року.

Позивач в обґрунтування своїх  позовних  вимог зазначає, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Павлоград Дніпропетровської області та є інвалідом другої групи, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На даний час отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в значно нижчому розмірі, в зв'язку з чим звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку основної та додаткової пенсії. Однак відповідач відмовляє у проведені перерахунку, зазнаючи при цьому, що нарахування проводиться правильно.  Згідно вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна призначатися щомісячна  додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров'ю як інваліду 2-ї групи у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини, викладені у  запереченні проти позову .

Оцінивши повідомлені  позивачем  та  представником  відповідача  обставини, встановлено наявність достатніх підстав  для  прийняття  рішення.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими доказами, що позивач є особою, що постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи, що підтверджено посвідченням серія НОМЕР_1, є інвалідом ІІ групи та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.   

Позивач отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та щорічну допомогу на оздоровлення в значно нижчому розмірі ніж передбачено вказаним законом, в зв'язку з чим звернувся до відповідачів. Однак відповідачі  відмовляють  позивачу у проведені вищевказаних перерахунках.

Згідно зі ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала законної сили з 28.05.2008 року, пенсії для  інвалідів 2 групи  учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 року, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не може бути нижчими –870 грн., а щомісячна додаткова пенсія за шкоду  інвалідам третьої  групи встановлена на рівні  20 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому відповідач виходив з того, що застосування до спірних правовідносин статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІУ суперечить вимогам частини 3 зазначеної статті, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, визначений абзацом 1 частині 1 цієї статті, застосовується виключено для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з конституційних принципів, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, яке не може бути скасоване або звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року № 523, яка є чинною, і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст. 50 Закону України №796.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. 50 Закону України №796-ХІІ підлягає застосуванню прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру  пенсії  за  віком)  для   обрахування   інших  пенсій   чи  доплат,   пов'язаних  з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Таким чином, вимоги позивача про перерахунок призначених йому пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 12.12.2010 року (в межах шестимісячного строку для звернення до суду) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищенаведеного, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  , постанови Кабінету Міністрів України №523 від 30.05.1997 року «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст.11, 94, 99, 100, 160-163, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Павлоград Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи –задовольнити частково.          

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Павлоград Дніпропетровської області щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю  ОСОБА_1 з 12.12.2010 року -   неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в  м.Павлоград  провести перерахунок та виплатити  ОСОБА_1  додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, інваліду 2 групи, у відповідності з вимогами, встановленими ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком 12 грудня 2010 року  з  урахуванням сум,  що йому були виплачені.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

На постанову протягом десяти днів може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя:Н. А. Олефіренко