Справа № 2-491/2011

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

Іменем України

27.07.2011 р.                                                                                             м. Севастополь  

           Балаклавський районний  суд м. Севастополя  у складі: головуючого судді Сафонова В.В., при секретарі  Ковальової А.Ю.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  стягнення  матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в  наслідок ДТП,-

встановив:

    Позивач звернувся до суду  з позовом  і просить стягнути з відповідача на його  користь, на підставі ст.ст. 11, 16, 20, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1195 ЦК України  збитки  у розмірі 30 188 грн. 49  коп. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., судові витрати покласти на відповідача.

    Вимоги мотивовані тим, що за вироком  Балаклавського районного суду м. Севастополя від  01.03.2010 року відповідач ОСОБА_2 був засуджений за ст. 286 ч.2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки і 6 місяців, але, на підставі ст. 75 КК України був  звільнений від відбування покарання з іспитом. У результаті дорожньої пригоди з  вини відповідача, йому спричинені тяжкі тілесні ушкодження і встановлена  2 група інвалідності.  Довгий час він лікувався і йому  була зроблена повторна операція на ногу. Все  це змінило його життя та життя його  родини?  яка допомагала йому матеріально та  підтримувала морально.  У період з 30.10 по 20 листопада 2009 року він  лікувався стаціонарно, про що  свідчить витяг з медичної карти від 11.11.2009 року. З 20.11.2009 р. по 29.04.2010 р. він лікувався амбулаторно, з 16.03.2010 р. йому також було рекомендовано лікування, що підтверджується витягом №1811. 20.04.2010 р. він  уклав договір медичного страхування №0011559, тому як потрібно було робити операцію. З 29 квітня 2010 року по 06.05.2010 р.  він лікувався  у військово-морському шпиталю. З 30.10.2009 року він втратив всі нормальні стосунки і потребує допомоги у всьому і у звичайному житті. Багато  втрачено особистих стосунків, в наслідок втрати руху, він не  може спілкуватися з друзями.. Витрати на лікування складають 13 208 грн. 49 коп., про що  свідчать перелік чеків на ліки. Але, йому відшкодовано лише 5000 грн.  Крім  витрат на ліки, родина допомагала йому  харчуванням не менш  як 100 грн. на день. Для цього застосовувався автотранспорт на який також були витрати, а також для поїздки на навчання, але, він не може надати  письмових доказів в підтвердження таких  витрат. Усього втрати склали з листопаду по травень – 35 188 грн. 49  коп. Моральна  шкода полягає в  фізичному болю та стражданнях, у зв’язку з каліцтвом, а також   у душевних стражданнях у зв’язку з протиправною поведінкою щодо нього. В нього змінився уклад життя, так, якщо б  подія не трапилася, то  він мав скласти  іспит, відслужити в збройних  силах з  весни 2010 року, він  обмежений в пересуванні  і спілкуванні, страждання родини та її  турбота за ним.

   У судовому засіданні позивач та його представник, який приймав участь  у справі на підставі належним чином оформленої довіреності, уточнили позовні вимоги у частині стягнення матеріальних збитків та у кінцевій редакції вимог  просили стягнути з відповідача у рахунок відшкодування матеріальних  збитків, пов’язаних з   витратами :  на харчування  у сумі –14 880 грн; на використання автотранспорту у сумі –8 100 грн;  на заключення договору страхування  у сумі –4 760 грн. 47 коп.;  на придбання  ліків у сумі –16 984 грн. 46 коп. і, з урахуванням часткового відшкодування витрат у сумі 5000 грн., остаточна сума відшкодування складає –39 724 грн. 93 коп.,   компенсація суми моральної   шкоди  залишається  без змін. Підтримали  розмір уточнених  позовних  вимог  у повному обсязі.

     Представник відповідача позов визнала частково і пояснила, що матеріальні збитки визнаються відповідачем лише на суму, витрачену на придбання  ліків, а саме у сумі –2 799 грн. 57  коп. Що стосується суми компенсації моральної шкоди,  то  відповідач також визнає  частково, а саме у сумі  до 5000 грн., в останній частині позов  не  визнає, пояснивши, що  квитанції та  чеки на придбання ліків не підтверджені призначеннями таких ліків лікарем, деяки квитанції та чеки на придбання ліків не відносяться до  лікування хвороби позивача, суми витрат на придбання імплантату на суму  8 000 грн. також не можна визнати як витрати, тому як немає призначень лікаря, що стосується витрат на харчування то відсутні рекомендації дієтолога про посилене харчування, також  відсутні квитанції на підтвердження придбання бензину на використання автотранспорту. Що стосується провини відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної  пригоди то цей факт встановлений вироком суду, проти чого заперечень немає.

    Вислухавши пояснення учасників процесу,  дослідив матеріали справи й оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності суд вважає, що позов  повинен бути задоволений частково, виходячи з наступного.

   Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, на підставі вироку суду від  01.03.2010 року, який набрав  законної сили,  був засуджений за ст. 286 ч.2 КК України за скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача ОСОБА_1,  до 4 років 6 місяців позбавлення волі, з іспитом строком на 2 роки (а.с.6-7).  В результаті даної пригоди позивачу ОСОБА_1  були спричинені ТЯЖКИ тілесні ушкодження і встановлена друга  група інвалідності (а.с.8-9).

   Таким  чином, вказаний вирок суду має преюдиціальне значення відносно вини відповідача з приводу  спричинення тілесних  ушкоджень позивачу ОСОБА_1

    Що стосується  доведеності  позовних  вимог про розмір матеріальних  збитків, які понесені позивачем у результаті  придбання ліків на лікування то на думку суду позивач надав суду  докази, а саме відповідні  квитанції та товарні чеки на загальну суму –11 999 грн. 56 коп.,  з вартістю імплантатів, які  вказані у рахунку-фактурі як вироби медичного призначення та  за період лікування у шпиталі  у  2010 році на загальну суму - 8 519 грн. 84 коп. (а.с.68-96),  а усього витрати складають  суму –20 519 грн. 31  коп., але, враховуючи, що частково витрати  на ліки були відшкодовані  у сумі 5000 грн., проти  чого сторони не заперечують і, таким  чином  витрати на ліки та лікування складають остаточну  суму –15 519 грн. 31 коп.  Однак, суд не може погодитися  з доводами  позивача про матеріальні витрати, пов’язані з витратами на харчування та на автотранспорт, тому як доказів в  підтвердження вказаних  витрат суду надано не було, тому, в цій частині вимог суд погоджується  з доводами представника відповідача про  відсутність заключення лікаря дієтолога про необхідність посиленого харчування, у зв’язку з чим  в цій частині  матеріальних витрат  повинно бути відмовлено. Однак, доводи представника відповідача про недоведеність обставин про витрачання ліків без рецептів лікаря, судом не можуть бути прийняті до  уваги, тому як  всі призначення ліків вказані як в амбулаторної карті  позивача ІІ-1204, так і таблиці медичних препаратів, які застосовані  до  ОСОБА_1, за підписом лікаря Анісімова.

    Згідно ст. 1187 ч. 2 ЦК України  шкода яка заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою на відповідної правової підставі, який володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використування, чи збереження утримання якого створює підвищену небезпеку.

     Що стосується компенсації моральної шкоди, то на думку суду позивач надав суду  достатні докази в підтвердження спричинення йому моральної  шкоди, але в меншому розмірі,  виходячи з принципу розумності та справедливості.  Так, винними  діями відповідача позивачу  були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, пов’язані з настанням наслідків інвалідності другої групи. Позивач  переніс  фізичні та душевні страждання під час заподіяння йому тілесних  ушкоджень,  на  його лікування та реабілітацію стану здоров’я був потрачений значний  і тривалий час, в його житті сталися вимушені зміни, пов’язані з перенавчанням і виробничими стосунками, тобто практично змінився уклад його життя.

    Згідно ст. 1167 ч. 1 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній  особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіями, відшкодовується особою, яка заподіяла його, при наявності його провини.

     Таким  чином, при вказаних обставинах, суд приходить до  висновку, що розмір моральної шкоди повинен  складати суму -  10 000 грн.

    Судові  витрати, відповідно до  вимог ст. 88 ЦПК України  покладаються на відповідача. Пропорційно  до  розміру задоволених  позовних  вимог.

     На підставі ст. ст. 1167 ч.1, 1187 ч.2, 1195 ч.1 ЦК України, керуючись вимогами ст.ст. 88, 212-215,  217, 218,  294-296 ЦПК України, суд,-                                                                        

В И Р І Ш И В :

     Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  стягнення  матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в  наслідок ДТП  задовольнити - частково.

     Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі –15 519 грн. 31 коп., а також  у рахунок відшкодування моральної  шкоди у сумі –10 000 грн., а усього стягнути –25 519 грн. 31 коп.

     В останній частині позову  - відмовити.

     Стягнути з  ОСОБА_2 на користь   місцевого бюджету Балаклавського району м. Севастополя  судові витрати за оплату судового збору у сумі –155 грн. 20  коп. по  матеріальній вимозі та  8 грн.  50  коп.  по нематеріальній вимозі,  а також  витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у Балаклавському суді у сумі  на користь Державного бюджету Балаклавського району м. Севастополя у сумі  - 120 грн..

       Рішення суду набуває законної сили  протягом  10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.

       Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

       Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий  суддя:                                                                                                 В.В.  Сафонов