2-3256/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 липня 2011 року                                         Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді                              Гирич С.В

при секретарі судових засідань                    Мединської Л.С.

з участю позивача                                        ОСОБА_2

представника позивача                              ОСОБА_3

та представника відповідача                    Проданчук В.М.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»про стягнення страхового відшкодування та неустойки, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про стягнення несплаченого страхового відшкодування за договором ДКТ3/21/44/48 добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу та супутніх ризиків від 22.06.2010р. в сумі 5866,39 грн., пені в розмірі 40,48 грн. та судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що 22.06.2010р. між ним та ПАТ «Страхова група «ТАС»було укладено договір ДКТ3/21/44/48 добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу та супутніх ризиків №А0163962 належного йому автомобіля марки «Chevrolet-Aveo»н.з. НОМЕР_1. На виконання даного договору ним було сплачено 6101 грн. 32 коп. страхової премії. 04.01.2011р. ним було виявлено пошкодження застрахованого транспортного засобу, що стояв по вул. Крушельницької, 7 в м. Львові. Після цього він одразу викликав працівників ДАІ для реєстрації ДТП, а також по телефону гарячої лінії повідомив відповідача про страховий випадок. Наступного дня 05.01.2011р. він звернувся до відповідача з повідомленням про настання страхового випадку. Оскільки внаслідок зазначеного ДТП його автомобілю було завдано технічних пошкоджень, 11.01.2011р. він подав відповідачу розрахунок вартості (калькуляцію) усунення несправностей його пошкодженого транспортного засобу, який було здійснено станцією технічного обслуговування ТзОВ «Радар-Сервіс», на гарантійному обслуговуванні в якої перебував пошкоджений автомобіль. Після цього, 24.01.2011р. ним було подано відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування від 21.01.2011р., якою він просив перерахувати суму страхового відшкодування на станцію технічного обслуговування.

Таким чином вважає, що ним було подано страховій компанії вичерпний перелік документів для отримання страхового відшкодування передбачений договором страхування, та Програмою добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу та супутніх ризиків «ТАС-Мотор», що є додатком до договору страхування. Розмір страхового відшкодування не перевищував розміру страхової суми визначеної п.9 договору страхування, і відповідачем жодних претензій з приводу цього заявлено не було. На думку позивача відповідач зобов’язаний був скласти страховий акт та здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору не пізніше ніж через 25 робочих днів після подання ним заяви про виплату страхового відшкодування з відповідною калькуляцією, тобто не пізніше 09.03.2011р. Однак відповідачем по даний час страхове відшкодування йому виплачене не було, на його повторне звернення від 28.02.2011р. він не відреагував та в супереч умовам договору страхування, Програми добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу та супутніх ризиків «ТАС-Мотор»та Закону України «Про страхування»його виплату не здійснив по даний час.

Крім цього вважає, що у зв’язку із тим, що відповідач прострочив виплату йому страхового відшкодування в розмірі 5866 грн. 39 коп., а тому відповідно до п.16.3 Програми з відповідача слід стягнути пеню в розмірі 0,01% суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, за період прострочення з 10.03.2011р. по 17.05.2011р. в сумі 40.48 грн. Також просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн., що підтверджується відповідним договором та квитанцією.

В судовому засіданні позивач, його представник позовні вимоги підтримали, дали пояснення аналогічні вище наведеним, доповнили що представлений відповідачем висновок експертного транспортно-трасологічного дослідження авто техніка №72/2011р. від 09.03.2011р. виготовлений з грубим порушенням встановленого порядку проведення такого виду досліджень та не може вважатися допустимим доказом, оскільки експертне дослідження проводилося лише на підставі поданих відповідачем документів, фотографій автомобіля. Сам автомобіль спеціалістові для огляду не представлявся та ним не оглядався, про проведення вказаного дослідження позивач повідомлений не був, дослідження проводилося без його участі.

Крім цього, вважають безпідставним заперечення відповідача в частині стягнення витрат на правову допомогу, оскільки згідно укладеного договору адвокатське об’єднання надало йому юридичні послуги з підготовки позовної заяви та юридичного супроводу при розгляді справи затративши на це 5 годин, за що позивачем оплачено юридичні послуги в розмірі 500 грн. Вказаний розмір витрат на правову допомогу не перевищує затвердженого граничного розміру компенсації витрат Постановою Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006р.  А тому просять позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, пояснив, що дійсно позивач до них звернувся із заявою від 05.01.2011р. про настання події, якою повідомив страховика про те, що 04.01.2011р. о 10.00 год. він залишив застрахований транспортний засіб автомобіль марки «Chevrolet-Aveo»н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Львів, вул. Крушельницької, 7 та коли повернувся о 21.00 год., виявив його пошкодження. З метою перевірки вказаних позивачем відомостей, ними було замовлено незалежне транспортно-трасологічне дослідження, в результаті якого було встановлено, що механічні пошкодження автомобіля марки «Chevrolet-Aveo»н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, з технічної точки зору, не могли утворитися за умов розвитку обставин ДТП, які наведені в поясненнях водія ТЗ у заяві про страхову подію. Механічні пошкодження кузова автомобіля марки «Chevrolet-Aveo»н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 утворилися в момент коли автомобіль знаходився в стадії руху.

Таким чином відповідач вважає, що позивачем у заяві від 05.01.2011р. була надано недостовірні відомості про факт настання страхового випадку, а саме щодо отримання пошкоджень, які наявні на застрахованому автомобілі, крім цього не представив доказів, що ці ушкодження отримані у спосіб зазначений ним у заяві, а тому вважає, що ці обставини є підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат. Оскільки вважає необґрунтованими позовні вимоги про страхове відшкодування, а тому на його думку не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення пені.

Крім цього вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки граничний розмір компенсації витрат пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ врегульовано Постановою  Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006р., згідно якої не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи. А відповідно до розпорядження КМ України від 08.12.2006р. №607-р загальний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 5% від задоволеної суми позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд задовільняє позовні вимоги з таких підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2010р. між страховиком ПАТ «Страхова група «ТАС»та страхувальником ОСОБА_2 укладено договір ДКТ3/21/44/48 добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу та супутніх ризиків №А0163962 – автомобіля марки «Chevrolet-Aveo»чорного кольору, 2009р. випуску, д.н.з. НОМЕР_1, терміном дії до 24.00 год. 22.06.2011р. (а.с.44)

Згідно п.7 договору передбачено, що позивач обрав страхову опцію із умовами «Престиж»з додатковими опціями «без зносу», «без франшизи за пошкодженням», «без франшизи за незаконним заволодінням», «нещасний випадок на транспорті». Відповідно до п.12 договору страхування, страхувальником ОСОБА_2 було сплачено страховику страхову премію в розмірі 6101,32 грн. та відповідно до п.9 сторонами договору узгоджено страхову суму в розмірі 95 989, 00 грн.

Крім цього сторонами договору визнано типовими умовами укладеного договору страхування положення Програми добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу та супутніх ризиків «ТАС-Мотор», розробленої відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту, зареєстрованих Міністерством фінансів України 07.10.2002р., Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, зареєстрованих міністерством фінансів України 18.11.2002р., Правил добровільного страхування від нещасного випадку на наземному транспорті та протиправних дій, зареєстрованих Міністерством фінансів України 01.07.2002р.(а.с.46-59).

Відповідно ч.1 ст. 6 Закону України «Про страхування»визначено, що загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно Розділу 4 додатку №1 до зазначеної Програми визначено умови страхування за страховою опцією «Престиж», згідно яких страховим випадком визнається настання збитків страхувальника, спричинених пошкодженням, знищенням та/або втратою застрахованого транспортного засобу. Відповідно п.4.3. додатку №1 до Програми визнано страховим ризиком дорожньо-транспортну пригоду.

Як вбачається із довідки відділу ДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ при ГУМВСУ у Львівській області про обставини дорожньо-транспортної пригоди №8754066 від 11.01.2011р. (а.с.23), 04.01.2011р. о 22.00 год. по вул. Крушельницької, 7 в м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода наїзд на транспортний засіб, що стоїть –автомобіль марки rolet-Aveo», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 Зовнішнім оглядом встановлено, що автомобіль отримав наступні технічні пошкодження: передня права частина, бокова права частина, задня права частина. Учасник дорожнього руху, з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода зник з місця.

Відповідно до ч.1 ст. 990 ЦК України визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Як ствердив в судовому засіданні позивач одразу після виявлення ним факту заподіяння ушкоджень його автомобілю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ним було повідомлено страховика 04.01.2011р. по телефону, а наступного дня 05.01.2011р. повторно повідомлено у письмовій формі, що підтверджується заявою про настання події від 05.01.2011р. (а.с.42).

Як вбачається із заяви на виплату страхового відшкодування від 21.01.2011р. (а.с.25) позивач звернувся до страховика ПАТ «Страхова група «ТАС»про відшкодування належної йому до виплати суму страхового відшкодування шляхом перерахунку на станцію технічного обслуговування ТзОВ «Радар-Сревіс». Крім цього, представив калькуляцію ТзОВ «Радар-Сервіс»від 12.01.2011р.  (а.с.24), згідно якої вартість ремонтних робіт автомобіля становила 5866 грн. 39 коп.

Таким чином суд приходить до висновку, що станом на 21.01.2011р. страхувальником ОСОБА_2 було подано відповідачу ПАТ «СГ «ТАС»повний перелік документів, передбачених розділом 13 Програми для підтвердження настання страхового випадку та розмірів збитків, а також повідомлено страховика про настання страхової події у відповідності до вимог п.12.1 вказаної Програми.

Крім цього, позивачем у відповідності до вимог п.4.11.1 та п.п. 2.8.3 Програми було належним чином підтверджено розмір страхового збитку на підставі калькуляції СТО ТозОВ «Радар-Сервіс», що підтримує гарантійні зобов’язання виробника/імпортера/дилера марки застрахованого транспортного засобу. Ці обставини відповідачем в судовому засіданні не заперечувалися, розмір страхового відшкодування не оспорюється.

Відповідно до умов п.14.1 Правил передбачено, що протягом 20 робочих днів після отримання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання страхового випадку та визначення розміру збитку страхувальника, третьої та/або застрахованої особи страховик складає страховий акт з визначенням розміру страхового відшкодування / страхової виплати за формою, що встановлюється страховиком, або приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування/страховій виплаті. Відповідно до умов п.14.3 Правил визначено, що виплата страхового відшкодування/страхова виплата здійснюється страховиком протягом 10 робочих днів з дати підписання страхового акту.

Як вбачається із складеного відповідачем ПАТ «СГ «ТАС»страхового акту від 22.03.2011р. (а.с.40), позивачу було відмовлено у страховому відшкодуванні пошкодженого транспортного засобу - автомобіля марки olet-Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що мала місце 04.01.2011р. по вул. Крушельницької, 7 в м. Львові.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що на підставі вимог п.3 ч.1 ст. 991 ЦК України та п.15.1.3. Програми було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв’язку із подання ним неправдивих відомостей щодо отримання пошкоджень на правій частині застрахованого автомобіля. На думку відповідача ці обставини встановлено експертним транспортно-трасологічним дослідженням автотехніка ДП «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково-дослідного експертно-криміналістичного центру»№72/2011р. від 09.03.2011р. (а.с.36-39), згідно якого встановлено пошкодження автомобіля марки Aveo», д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, з технічної точки зору, не могли утворитися за умов розвитку обставин дорожньо-транспортної пригоди які наведені в поясненнях водія транспортного засобу у заяві про страхову подію, і що механічні пошкодження кузова вказаного автомобіля, утворилися в момент, коли автомобіль знаходився в стадії руху.  

Однак відповідно до вимог ч.1 ст. 59 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Як вбачається із змісту зазначеного експертного дослідження (а.с.36-39) таке дослідження проведено спеціалістом автотехніком ДП «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково-дослідного експертно-криміналістичного центру»щодо обставин заподіяння пошкоджень застрахованого транспортного засобу 04.01.2011р. по вул. Крушельницької, 7 в м. Львові. Таким чином дане дослідження було проведено з порушенням п.1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України№53/5 від 08.10.1998р., яким визначено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. А згідно Додатку до Інструкції Переліку регіональних зон обслуговування науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції України, регіональна зона Львівської області обслуговується Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Отже відповідачем безпідставно було вибрано експертну установу ДП «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково-дослідного експертно-криміналістичного центру»для проведення експертного дослідження стосовно обставин заподіяння пошкоджень транспортного засобу, що мали місце у Львівській області.

Крім цього у відповідно до вимог п.53 зазначеної Інструкції передбачено, що для вирішення ідентифікаційних завдань експертові необхідно надати: предмети зі слідами, а якщо вилучити їх неможливо, то копії слідів (зліпки, фотознімки). Згідно вимог п.3.4 Інструкції передбачено, що вилучення об’єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколами згідно з вимогами процесуального законодавств. Протокол мають підписати всі особи, які брали участь у вилученні об’єктів, відібрання зразків. Згідно п.3.5 Інструкції визначено, що у виняткових випадках, коли об’єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитися за фотознімками та іншими копіями об’єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законом порядку.

Як вбачається  із представленого відповідачем експертного дослідження (а.с.36-39), таке було проведено на підставі фотознімків застрахованого автомобіля та письмових пояснень позивача, викладених у заяві про настання події від 05.01.2011р.

В судовому засіданні позивач пояснив, що відповідач був одразу повідомлений про настання страхового випадку, однак на місце події жоден представник страховика не прибув. Також його не було повідомлено про проведення експертного дослідження обставин заподіяння пошкоджень його транспортному засобу, не було запропоновано представити експертові для огляду транспортний засіб та взяти участь в проведенні експертного дослідження, автомобіль у встановленому законом порядку для проведення експертного дослідження у нього не вилучався.  

Таким чином суд приходить до висновку про те, що представлене відповідачем експертне дослідження від 09.03.2011р. не являється допустимим доказом по справі і не може братися судом до уваги, оскільки проведене з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема без детального дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди та огляду самого об’єкту дослідження, повідомлення позивача про здійснення такого дослідження. Крім цього, проведене з порушенням визначеного порядку проведення експертних досліджень експертними установами за зонами регіонального обслуговування.

При цьому суд враховує те, що у судовому засіданні сторонам у відповідності до вимог ст.31 ЦПК України роз’яснено їх права та обов’язки, в тому числі передбачені ст. 60 ч.1 ЦПК України, але представник  відповідача відмовився   заявляти клопотання про призначення по справі експертизи, її оплати, щоб скористатися правом довести обставини на які він посилається, як на заперечення позову.    

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Оскільки відповідачем не представлено інших доказів в підтвердження своєї позиції про надання страхувальником ОСОБА_2 страховику неправдивих відомостей щодо отримання пошкоджень застрахованим транспортним засобом, і від проведення судової авто-технічної експертизи представник відповідача відмовився, суд вважає, що відмова відповідача у здійсненні страхового відшкодування позивачу є безпідставною та необґрунтованою.

А тому в цій частині слід позовні вимоги задоволити та стягнути із відповідача в користь позивача страхове відшкодування за договором страхування в сумі 5866 грн. 39 коп.

Крім цього, відповідно до ст. 992 ЦК України визначено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до п.16.3 Правил передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України, в тому числі шляхом сплати пені в розмірі 0,01% суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

 Оскільки відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, і зобов’язаний був виплатити його до 09.03.2011р., а тому в цій частині слід позов задоволити та стягнути з відповідача пеню за період з 10.03.2011р. по 17.05.2011р. в розмірі 40 грн.48 коп.

Також суд вважає, що слід стягнути з відповідача в користь позивача судові витрати, в тому числі і витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн. з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 84 ЦПК України визначено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Відповідно до п.2 розділу 11 Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України визначено, що ч.2 ст. 84 ЦПК України набирає чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 розділу 1 Граничних розмірів компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006р. визначено, що граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення, за рахунок іншої сторони, не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Як вбачається з представленого позивачем акту прийняття наданих послуг від 11.04.2011р. (а.с.80) адвокатським об’єднанням «Західноукраїнська юридична колегії»для надання позивачу правової допомоги по даній справі затрачено часу в загальній кількості 5 годин. Вартість наданих юридичних послуг становить 500 грн.

Оскільки розмір витрат на правову допомогу, який просить позивач стягнути із відповідача, не перевищує 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи адвокатського об’єднання «Західноукраїнська юридична колегії», а тому в цій частині позов також підлягає до задоволення.

Керуючись, ст.ст. 15, 16, 59, 60, 84, 209, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 990, 992 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про страхування», п.п. 3.4, 3.5, 53 Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України№53/5 від 08.10.1998р, суд, -  

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»в користь ОСОБА_2 страхове відшкодування за договором ДКТ3/21/44/48 добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу та супутніх ризиків від 22.06.2010р. в сумі 5866,39 грн. та пеню в розмірі 40,48 грн., а всього в розмірі 5906,87 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»в користь ОСОБА_2 судові витрати: судовий збір в розмірі 64 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн., а всього в розмірі 684 грн.

          На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст.  294  ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

          Суддя:                                                                                Гирич С.В