Справа 2а-1448/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2011 року . Личаківський районний суд міста Львова
у складі: головуючого судді - Мармаша В.Я.
при секретарі - Магеровській Ю.Я.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5
представника третьої особи - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12 про визнання незаконним і скасування розпорядження, зобов’язання до вчинення дій, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду із позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 1230 від 17.12.2008р. "Про надання дозволу на проведення реконструкції горища під мансардні приміщення квартири АДРЕСА_1 в зв’язку з аварійним станом даху". Позов мотивують тим, що є співвласниками квартири АДРЕСА_3. Власниками квартири АДРЕСА_1 у вказаному будинку є треті особи у справі, безпосередньо будинок належить до комунальної власності та перебуває на балансі ЛКП «№ 504». Згідно з ч.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та офіційним тлумаченням вказаного законодавчого положення у рішенні КСУ № 1-4рп/2004 від 02.03.2004р. допоміжні приміщення (підвали, сараї, горища, колясочні і т.ін.) передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, що визначають правовий режим власності. Згідно зі ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згоди на проведення реконструкції горища під мансардні приміщення квартири АДРЕСА_1 позивачі третім особам не надавали. Однак всупереч наведеним вище нормативним положенням відповідач оспорюваним розпорядженням порушив їх право на збільшення площі квартири за рахунок спільної власності у будинку та участі в реконструкції горища. Крім того, прийняттям оспорюваного розпорядження порушено їх право на участь в майбутньому у приватизації земельної ділянки для обслуговування будинку, оскільки таким чином буде збільшена частка третіх осіб у праві власності на будинок. Стосовно аварійності стану дахових конструкцій та дерев’яних балок горищного перекриття, які були визнані підставою надання дозволу на проведення реконструкції горища під мансардні приміщення квартири АДРЕСА_1, вважають, що їх аварійність не була доведена. В 1984 році дах будинку був реконструйований, та з того часу він не міг стати аварійним. Висновки щодо задовільного технічного стану фундаменту будинку, наведені у заключенні ПП ОСОБА_13 від 2008 року, не відповідають дійсності, та спростовуються матеріалами обстеження будинку, проведеного НПФ «Реконстрпроект»на його замовлення у 2009 році. При цьому положення п.1.15 рішення Львівської міської ради № 442 «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду», що дозволяє не одержувати згоди мешканців будинку на переобладнання горищ у випадку аварійного стану даху, вважають незаконними, оскільки такі суперечать вимогам цивільного законодавства щодо правового режиму спільної сумісної власності.
Позивач та одночасно представник інших позивачів ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали із аналогічних викладеним у позовній заяві підстав, додатково пояснивши, що всупереч чинній ухвалі Личаківського районного суду м. Львова від 13.02.2009р., яка призупиняла дію оспорюваного розпорядження та проведення будівельних робіт із реконструкції даху будинку АДРЕСА_2, будівельні роботи продовжуються, в результаті чого у будинку не працює димовий канал.
Представники відповідача Личаківської районної адміністрація Львівської міської ради Сачала І.Л. у судовому засіданні 05.05.2011р. та ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечили, пояснивши, що відповідно до п. 1.15 Положення «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду», затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2007р. № 442, у випадку аварійного стану даху, а також при здійсненні надбудов у житлових будинках з плоскими покрівлями згода мешканців будинку не вимагається. Згідно з висновком міжвідомчої комісії при Личаківській районній адміністрації ЛМР технічно можливо здійснити реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок горища та підтверджено заключення ПП ОСОБА_13 про аварійний стан дахових конструкцій та дерев’яних балок горищного перекриття. На підставі наведеного з врахуванням аварійності стану даху було прийнято оспорюване розпорядження Личаківській районній адміністрації ЛМР № 1230 від 17.12.2008р., яким власникам квартири АДРЕСА_1 надано дозвіл на проведення реконструкції горища під мансардні приміщення. При цьому відповідачем було враховано рішення КСУ № 1-4рп/2004 від 02.03.2004р. та, крім іншого, третіх осіб зобов’язано у п. 3.1 розпорядження впродовж трьох місяців з дня прийняття розпорядження погодити реконструкцію із співвласниками будинку, в тому числі з позивачами, а в п. 3.4 визначено обов’язок ознайомити мешканців будинку з проектом організації робіт. Вказані пункти розпорядження були оскаржені третіми особами в судовому порядку, та постановою Личаківського районного суду м. Львова віл 09.03.2010р. були визнані незаконними та скасовані. На вказану постанову суду Личаківською районною адміністрацією ЛМР була подана апеляційна скарга, а тому така не набрала законної сили, і відповідні пункти розпорядження на даний час є чинними. При цьому оспорюване розпорядження не є підставою для початку будівельних робіт, а лише підставою для виготовлення технічної документації щодо реконструкції горища. Підставою для початку будівельних робіт є дозвіл Інспекції ДАБК, яка й перевіряла додержання третіми особами вимог розпорядження. Виходячи із вищенаведеного, підстав для визнання зазначеного розпорядження незаконним немає.
Третя особа та одночасно представник інших третіх осіб ОСОБА_4, представник третьої особи ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні проти позову заперечили та пояснили, що оспорюване розпорядження Личаківській районній адміністрації ЛМР № 1230 від 17.12.2008р. жодним чином не порушує прав та інтересів позивача. Таке прийнято у відповідності до п.1.15 рішення Львівської міської ради № 442 «Про порядок підготовки, погодження документів для оформлення дозволів на проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках з метою ремонту дахів та збільшення житлової площі будинків на території м. Львова»у зв’язку з аварійним станом даху будинку. на АДРЕСА_2. При цьому оспорюване розпорядження не суперечить рішенню КСУ № 1-4рп/2004 від 02.03.2004р., оскільки не будь-яке горище відноситься до «допоміжних приміщень»у розумінні КСУ. Зокрема про це вказується в Ухвалі КСУ № 46-у/2004 від 12.05.2004р. про відмову у задоволенні клопотання народного депутата України Семенюк Валентини Петрівни про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року. Позивачі ніколи не користувалися спірним горищем, не мають до нього вільного доступу, оскільки приміщення їх квартири АДРЕСА_3 розташовано на першому поверсі будинку, а вихід на горище є лише із їх квартири АДРЕСА_1 на другому поверсі будинку, доступ до димоканалів та вентиляційних каналів забезпечено поза приміщенням горища будинку. Сумніви позивачів у аварійності горища не підкріплені жодними доказами. Відповідно до заключення про технічний стан конструкцій горища з видачею висновків на АДРЕСА_1 від 2008р. спеціалізованої проектної організації ПП ОСОБА_13 покриття даху з глиняної черепиці в аварійному стані та потребує повної заміни, стан дахових конструкцій та дерев’яних балок горищного перекриття в цілому згідно з «Нормативними документами з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації будівель і споруд»3 (аварійний, непридатний до нормальної експлуатації). Третіми особами також був отриманий позитивний висновок щодо стану несучих конструкцій будинку (заключення про технічний стан конструкцій приміщення квартири АДРЕСА_1 з видачею висновків про можливість реалізації проектних пропозицій на АДРЕСА_2 від 2008р. спеціалізованої проектної організації ПП ОСОБА_13). На підставі зазначених висновків та власних обстежень відповідачем було прийнято законне розпорядження № 1230 від 17.12.2008р. Вказане розпорядження вони повністю виконали, крім вимог п. 3.1 щодо необхідності погодження реконструкції із позивачами та п. 3.4 щодо обов’язку ознайомити позивачів з проектом організації робіт, які не змогли виконати із незалежних від них причин, так як позивачі категорично відмовляються погодити їм реконструкцію горища. Так, проектні пропозиції із реконструкції горища ними були погоджені в Управлінні архітектури і містобудування ЛМР, одержано дозвіл на будівництво в Інспекції ДАБК, проведено реконструкцію горища відповідно до погодженої документації та здано закінчений об’єкт в експлуатацію. На кожному з етапів за проектна документація та відповідність будівництва затвердженому проекту перевірялись уповноваженими органами, рішення за результатами яких, в тому числі й дозвіл на проведення будівельних робіт Інспекції ДАБК позивачами не оскаржувались та є чинними.
Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити із наступних підстав.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_2 відноситься до комунальної власності та перебуває на обслуговуванні в ЛКП «№ 504». Позивачі у справі є співвласниками приватизованої квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку, що розташована на першому поверсі, та складається з трьох кімнат загальною площею 84,8 кв.м. Треті особи є співвласниками приватизованої квартири АДРЕСА_1 у вказаному будинку, що розташована на другому поверсі, та складалася до проведеної реконструкції з трьох кімнат загальною площею 84,8 кв.м. Вказані обставини стверджуються поясненнями сторін та довідками ЛКП «№ 504»з місця проживання про склад сім’ї та прописку сім’ї ОСОБА_5 та сім’ї ОСОБА_1, копією свідоцтва про право власності на квартиру сім’ї ОСОБА_5 № 22193 від 24.06.1994р. та технічного паспорту на вказану квартиру, копією свідоцтва про право власності на квартиру сім’ї ОСОБА_1 серії Л0 № 7597 від 29.11.1996р. та технічного паспорту на вказану квартиру.
Відповідно до п. 1.15 чинного Положення «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду», затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2007р. № 442, у випадку аварійного стану даху, а також при здійсненні надбудов у житлових будинках з плоскими покрівлями згода мешканців будинку не вимагається.
Оспорюваним розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 1230 від 17.12.2008р. "Про надання дозволу на проведення реконструкції горища під мансардні приміщення квартири АДРЕСА_1 в зв’язку з аварійним станом даху" співвласникам квартири АДРЕСА_1 надано дозвіл на проведення реконструкції горища у вказаному будинку під мансардні приміщення саме з підстав аварійності даху в будинку.
Підтвердженням аварійності стану даху будинку на момент прийняття оспорюваного розпорядження були висновки заключення про технічний стан конструкцій горища з видачею висновків на АДРЕСА_1 від 2008р. спеціалізованої проектної організації ПП ОСОБА_13, з яких вбачається, що покриття даху з глиняної черепиці в аварійному стані та потребує повної заміни, стан дахових конструкцій та дерев’яних балок горищного перекриття в цілому згідно з «Нормативними документами з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації будівель і споруд»3 (аварійний, непридатний до нормальної експлуатації), та висновок міжвідомчої комісії при Личаківській районній адміністрації ЛМР (виписка з протоколу засідання № 5-27 19.08.2008р.), з якого вбачається, що технічно можливо здійснити реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок горища та підтверджено заключення ПП ОСОБА_13 про аварійний стан дахових конструкцій та дерев’яних балок горищного перекриття. Заперечення позивачів щодо аварійності стану даху на момент прийняття оспорюваного розпорядження не підтверджуються жодними доказами, в тому числі не спростовуються матеріалами обстеження будинку, проведеного НПФ «Реконстрпроект»на замовлення позивача ОСОБА_1 у 2009 році, оскільки безпосередньо технічний стан даху не був предметом вказаного обстеження. Будь-яких клопотань про призначення у справі будівельно-технічної експертизи від позивачів для спростування обставини щодо аварійності стану даху на момент прийняття оспорюваного розпорядження до суду не поступало.
Відповідно до ст. 382 КАС України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Згідно зі ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Із рішення КСУ № 4-рп/2004 від 02.03.2004р. в справі у справі за конституційним зверненням ОСОБА_10 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) вбачається, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, горища, колясочні і т.ін.) передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, що визначають правовий режим власності.
При цьому в ухвалі КСУ № 46-у/2004 від 12.05.2004р. про відмову у задоволенні клопотання народного депутата України Семенюк Валентини Петрівни про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року зазначено, що предметом розгляду Конституційного Суду України були питання, що стосуються набуття громадянами права спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків при приватизації квартир (кімнат у квартирах). Саме в цьому аспекті Конституційним Судом України дано офіційне тлумачення відповідних положень Закону. Питання про тлумачення терміна "допоміжні приміщення" Конституційний Суд України не вирішував, оскільки в конституційних поданні і зверненні воно не порушувалося. Тому наведений у підпункті 1.1 резолютивної частини Рішення перелік допоміжних приміщень "(підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.)" не є офіційним тлумаченням терміна "допоміжні приміщення" та інших термінів, що вживаються у законах, які згадані у клопотанні народного депутата України Семенюк В.П.
Виходячи із вищенаведеного, з врахуванням вимог ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", яка передбачає, що допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, в кожному конкретному випадку слід оцінювати, чи призначено приміщення для експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Як встановлено судом, що стверджується поясненнями сторін, позивачі до прийняття оспорюваного розпорядження не користувалися спірним горищем та не мали до нього вільного доступу, оскільки вихід на горище є лише із квартири третіх осіб.
При цьому, як вбачається із оспорюваного розпорядження, при винесенні його відповідач виходив саме із того, що спірне горище відноситься до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, а тому у п. 3.1 розпорядження зобов’язав третіх осіб впродовж трьох місяців з дня прийняття розпорядження погодити реконструкцію із співвласниками будинку, в тому числі з позивачами, а в п. 3.4 визначив їх обов’язок ознайомити мешканців будинку з проектом організації робіт. З підстав незаконності пунктів 3.1, 3.4 розпорядження до адміністративного суду зверталися треті особи, та постановою Личаківського районного суду м. Львова віл 09.03.2010р. вказані пункти розпорядження були визнані незаконними та скасовані. На зазначену постанову суду Личаківською районною адміністрацією ЛМР була подана апеляційна скарга, а тому така не набрала законної сили, і відповідні пункти розпорядження на час розгляду справи судом є чинними.
Однак, як вбачається із первісної позовної заяви та доповнень до неї, позивачі оскаржують розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 1230 від 17.12.2008р. саме з підстав невідповідності його рішенню КСУ № 4-рп/2004 від 02.03.2004р. Підстав для такого висновку суд не вбачає, оскільки пунктами 3.1, 3.4 розпорядження були дотримані законодавчі положення, офіційне тлумачення яким дав КСУ у рішенні № 4-рп/2004 від 02.03.2004р.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність»комплекс робіт, пов'язаних із створенням об'єкта архітектури, включає: підготовку вихідних даних на проектування; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.
Оспорюваним розпорядженням Личаківської районної адміністрації ЛМР третім особам надано лише дозвіл одержати в Управлінні архітектури і містобудування ЛМР вихідні дані на проектування. При цьому обставини щодо належного (чи неналежного) виконання третіми особами у подальшому (після його прийняття) вимог розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 1230 від 17.12.2008р., в тому числі щодо одержання згоди інших співвласників квартир у будинку на проведення реконструкції горища, питання розробки та погодження проектної документації, законності проведення третіми особами будівельних робіт (зокрема дозволу Інспекції ДАБК № 1/591-09 від 10.07.2009р. на виконання будівельних робіт), законності прийняття об’єкту в експлуатацію тощо, не оскаржувалися позивачами, не є предметом даного судового розгляду, та жодним чином не впливають на законність оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування, що перевіряється судом станом на момент його прийняття.
А тому, приймаючи до уваги, що при прийнятті розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 1230 від 17.12.2008р. не були порушені права позивачів, дотримано вимоги чинного законодавства, а тому в позові щодо визнання незаконним та скасування вказаного розпорядження слід відмовити. Так само немає підстав для зобов’язання Личаківської районної адміністрації ЛМР утриматися від надання згоди на надбудову будинку АДРЕСА_1 до з’ясування часток у праві власності на будинок АДРЕСА_2 між власниками квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 та приватизації ними земельної ділянки, оскільки оспорюваним розпорядженням такий дозвіл було вже надано, а питання з’ясування часток у праві власності на будинок АДРЕСА_2 між власниками квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 та приватизації ними земельної ділянки не є предметом судового розгляду, будинок АДРЕСА_2 знаходиться у комунальній власності, земельна ділянка, що є прибудинковою територією, також перебуває у власності територіальної громади м. Львова.
З огляду на вищенаведене, та керуючись ст. ст. 2, 17-19, 71, 105, 128, 160-163 КАС України, ст. ст. 15, 16, 369, 382 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.ст. 10-12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», рішенням Конституційного суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004р., ухвалою Конституційного суду України № 46-у/2004 від 12.05.2004р., Положенням «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду», затвердженим рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2007р. № 442, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12 про визнання незаконним і скасування розпорядження, зобов’язання до вчинення дій –відмовити за безпідставністю вимог.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.
Суддя Мармаш В.Я.
- Номер: А/875/10108/15
- Опис: про зобов"язання проведення перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 2а-1448/11
- Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Мармаш В.Я.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.05.2015
- Дата етапу: 04.06.2015