Судове рішення #17208048

Шевченківський районний суд м.Львова

                    

            

Справа  № 2а-812/11


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                     

    20 червня 2011 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді                              ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

при секретарі                                        ТИМКОВИЧ С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

20.04.2011р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому з 01.05.2011 року щомісячну додаткову пенсію у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.ст. 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позов мотивує тим, що відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91р. № 796-Х11 він відноситься до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі ст.ст. 51, 54 вказаного Закону йому призначена щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю. Проте відповідачем невірно та не в повному обсязі проводяться нарахування пенсії, без врахування вимог Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю, покликаючись на зазначені в позові мотиви. Просив задовольнити його позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав, покликаючись на обставини, вказані у письмових запереченнях на позов. Просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і відноситься до другої категорії таких осіб, що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон України № 796-ХІІ).

Відповідно до цього Закону України, держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто таким громадянам, відповідно до ст.ст. 50,51 цього Закону призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Статтею 49 Закону України №796 передбачено, що пенсії особам віднесено до категорії 1- 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після визнання права на державну пенсію.

Згідно  зі статтею 51 Закону України № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 цього Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється  повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Статтею 71 Закону України № 796-ХІІ (яка доповнена Законом України № 231-V від 05.10.2006року) передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Однак, Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було змінено та встановлено, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2, в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії, та додаткової пенсії, згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 51,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Таким чином, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, положення ст.ст.51,54 цього Закону, є чинними та підлягають застосуванню в попередній редакції цього Закону, тобто до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч.1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Чинним законодавством не передбачено іншого, крім передбаченого ст.28 цього Закону, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-ХІУ, прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розміру мінімальної пенсії за віком.

Статтею 67 ч.3 Закону України № 796-ХІІ врегульовано, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1-4. Перерахунок пенсій здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Тобто встановлено, що відповідачем не в повному обсязі проведено виплати пенсії позивачу, передбачені ст.ст.51,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеній до категорії 2, з 01 травня 2011 року, оскільки дані виплати позивачу у вказаний період щомісячно проводилася у розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян».

Вказаними постановами звужуються та обмежуються державні соціальні гарантії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що є неприпустимим відповідно до ст.22 Конституції України, якою передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, і при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При вирішенні спору щодо розміру виплат позивачу як громадянину України, що постраждав від Чорнобильської катастрофи, слід керуватися Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки він, як Закон постійної дії, має прерогативу над Законами про Державний бюджет України на відповідний рік і над постановами КМУ від 28.05.2008 року за №530 та №654 від 16.07.2008 року.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їх посадові та службові особи повинні діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до задоволення, відповідно, слід зобов’язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату додаткової пенсії до рівня 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.ст.51, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.05.2011р., з урахуванням проведених виплат.

Позивач підлягає до звільнення від сплати державного мита на підставі Декрету КМ України «Про державне мито».

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.46 Конституції України, ст.ст.49,51, 54,67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 2, 3, 6-9, 11, 17, 18, 69-71, 159, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

          Позов задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії до рівня 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.ст.51, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.05.2011р., з урахуванням проведених виплат.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 





Суддя           Н. Л. Луців-Шумська


          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація