05.08.2011

                                                                                                     справа  № 2-1215/11

   З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 липня 2011 року  Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого   -  судді  Штих Т.В.

           секретаря  -                   Падалка І.О., Кондратюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Південспецатоменергомонтаж»про стягнення сум,

В С Т А Н О В И В:

Виходячи з того, що суду необхідно час для складання повного тексту рішення, його складність, суд вважає за можливе проголосити  вступну та резолютивну частини рішення.

   На  підставі  викладеного   та  керуючись  ст.ст.  47, 116, 117, 232, 237-1, 238  КЗпП України,    ст. ст.  10, 11, 15, 57-60, 81, 88, 169, 209, 212, 214, 215, 224-226, 367 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути з  ВАТ «Південспецатоменергомонтаж»( Україна м. Харків  пр.. Московський 131, рр 4467804 у Фрунзенському УАК ПІБ м. Харкова МФО 351179) на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по виплаті заробітної плати в розмірі  тридцять п’ять тисяч сто десять гривен дев’яносто шість копійок та суму моральної шкоди в розмірі однієї тисячі гривен.

Стягнути з до ВАТ «Південспецатоменергомонтаж»в  дохід  держави судовий збір  у  сумі  361,11 гривен  та  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в  сумі  120,00 гривен.

          В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

          Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

     Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Суддя                                                                   Т.В. Штих.

                                                                                                     справа  № 2-1215/11

    З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 липня 2011 року  Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого   -  судді  Штих Т.В.

           секретаря  -                   Падалка І.О., Кондратюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Південспецатоменергомонтаж»про стягнення сум,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Південспецатоменергомонтаж»про стягнення сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач  зазначив, що  працював у відповідача з 19 березня 2008 року. 30.12.2008 року був звільнений, проте заробітна плата йому була виплачена не в повному обсязі, в зв’язку з чим позивач вважає, що його права порушені. В первинних позовних вимогах позивач просить стягнути на його користь 14024 гривен 88 копійок, як заборгованість по заробітній платі і 1500 гривен моральної шкоди.

02.09.2010 року позивач уточним позовні вимоги та просив також стягнути з відповідача на користь держави судовий збір та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду цивільних справ.

В ході розгляду справи  25 січня 2011 року та на підставі наданих відповідачем документів позивач   змінив позовні вимоги та просить суд стягнути 29267 гривен 26 копійок заборгованості по заробітній платі.

01 лютого 2011 року позивач ще раз уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути 42123,40 гривен з розрахунку за час з 30.12.2008 по 31.12.2011 року.

12 травня 2011 року справа надійшла в провадження судді Штих Т.В.

22 червня 2011 року  позивач остаточно уточнив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на його користь 35110 гривен 96 копійок та  3000 моральної шкоди.

В судовому засіданні 15 липня 2011 року   позивач зазначив, що  уточнені вимоги є остаточними, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні не з’явився, про час та дату судових засідань повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. Позивач наполягав на розгляді справи за відсутності представника відповідача та на заочному розгляді справи.

Позивач, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення, зазначив, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення і послався, щодо тривалості розгляду даної справи, яка пов’язана поведінки відповідача, та з урахуванням подання позовної заяви у серпні 2010 року, на справу “ Писатюк проти України ”, в якій Європейський суд з прав людини зазначив, що “ розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета розгляду для заявника.

Враховуючи, що в справі є достатні матеріали про права і правовідносини сторін, відповідача належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання, позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідачів та ухваленні заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, суд розглядає справу у відсутність відповідачів, відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, проаналізувавши письмове заперечення відповідача, дослідивши письмові докази надані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень суд приходить до висновку, що  позовні вимоги  підлягають  частковому  задоволенню, виходячи  з   наступних  підстав.  

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії трудової книжки позивач був прийнятий на роботу до ВАТ «Південспецатоменергомонтаж», слюсарем сантехніком в СМУ-2. На підставі п.1 ст. 36 КЗпП України 30.12.2008 року позивача було звільнено, Наказом № 146к від 30.12.2008р. за угодою сторін.

Відповідно до довідки, виданої позивачу 19.11.2010 року за вих. № 217 сума компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати складає 48 гривен 76 копійок, а середня місячна заробітна плата складає 1681 гривну 35 копійок.

З наданих до суду листа Територіальної державної інспекції праці у Харківській області від 13 березня 2009 року № 0119-1463 при проведенні перевірки відповідача встановлені порушення щодо несвоєчасності виплати заробітної плати та компенсації ОСОБА_1

В запереченнях до позовних вимог представник відповідача зазначив, що невиплата заборгованості виникла в зв’язку з позначенням світової економічної кризи на галузь будівництва. Крім того представник відповідача запевнив суд станом на 21 листопада 2010 року, що дана сума буде невідкладно виплачена позивачу. Проте дана сума станом на час розгляду справи так і залишилась не відшкодованою.

В день звільнення, в порушення вимог ст. 47, 116 КЗпП України, відповідач повного розрахунку  з позивачем  не провів, що  підтверджується  поясненнями позивача  та не наданням відповідачем до суду документів, що підтвердили остаточний розрахунок  при звільненні.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений  ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним  розрахунок  у  строки, зазначені  в  статті  116 КЗпП України.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.  

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові його трудову книжку в день звільнення з внесенням до неї записом про звільнення. У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагородження, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів ( п. 4.1. Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників).

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених  цим  Кодексом.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних при звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при  відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Сума середньої місячної заробітної плати обчислювалася відповідно до п. 2, 3, 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ від  08.02.1995р. № 100.  

Судом встановлено, що як зазначає позивач, відповідач намагається ухилитися від стягнення з нього грошових коштів при  звільненні позивача та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні    по день фактичного розрахунку .

У разі невиплати з вини власника або  уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у зазначені строки підприємство, установа, організація, згідно з ч.1 ст.117 КЗпП України, повинні виплатити працівникові  його середній заробіток  за  весь   час   затримки   по   день  фактичного     розрахунку  включно.

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати»від 08.02.1995р. №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні  2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана   відповідна  виплата.

Сума середнього заробітку, яку відповідач зобов’язаний  сплатити  на  користь  позивача      за  весь  час   затримки   розрахунку  при  звільненні, складає  35110, 96  гривен.

        Відповідно до ст. 367 ЦПК України, в разі присудження працівникові виплати заробітної плати, суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання в частині стягнення заробітної плати, але  не більше  ніж  за  один  місяць.

Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від  нього  додаткових  зусиль  для  організації  свого  життя.

          Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, а саме задовольнити частково вимоги про стягнення моральної шкоди, так як позивач не довів, що діями відповідача йому завдано моральну шкоду саме три тисячі гривен.  

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

          Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

          При цьому суд зазначає, що факт порушення прав позивача має місце, тому  саме це є підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди. Виходячи з правил розумності та справедливості суд вважає, що необхідно з відповідача  стягнути  моральну шкоду в розмірі однієї тисячі гривен.

             З відповідача необхідно стягнути судові витрати.

   На  підставі  викладеного   та  керуючись  ст.ст.  47, 116, 117, 232, 237-1, 238  КЗпП України,    ст. ст.  10, 11, 15, 57-60, 81, 88, 169, 209, 212, 214, 215, 224-226, 367 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути з  ВАТ «Південспецатоменергомонтаж»( Україна м. Харків  пр. Московський 131, рр 4467804 у Фрунзенському УАК ПІБ м. Харкова МФО 351179) на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по виплаті заробітної плати в розмірі  тридцять п’ять тисяч сто десять гривен дев’яносто шість копійок та суму моральної шкоди в розмірі однієї тисячі гривен.

Стягнути з до ВАТ «Південспецатоменергомонтаж»в  дохід  держави судовий збір  у  сумі  361,11 гривен  та  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в  сумі  120,00 гривен.

          В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

          Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

     Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Суддя                                                                   Т.В. Штих.