Справа №  1-463/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 липня 2011 року   Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді                    Поступайла В.В.,

при секретарі                              Чорнобривець О.Є.,                    

з участю прокурорів                    Риби О.В., Щербатої О.В.,

потерпілого                              ОСОБА_1,

підсудного                              ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Осикувате Кіровоградського району та області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 20.04.2011 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Підсудний ОСОБА_2 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за таких обставин.

23.04.2011 року близько 22 год. ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на заволодіння транспортним засобом «ЗІЛ 5301БО»державний номер НОМЕР_1, 1998 року випуску, шасі (рама) №НОМЕР_2, належним ОСОБА_1, прибув до території торгівельно-ярмаркового майданчику по вул. Героїв Сталінграду, 35 у м. Кіровограді. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 з метою поїздки у с. Осикувате Кіровоградського району та області, діючи повторно, руками відчинив дверцята вказаного автомобіля, які не були замкнені на ключ, завів двигун та на автомобілі з місця скоєння злочину зник, тим самим незаконно заволодівши транспортним засобом ОСОБА_1, вартість якого становить 39 168 грн. 93 коп. У подальшому, рухаючись на зазначеному автомобілі між с.Катеринівка та с. Олексіївка Кіровоградського району та області, не впоравшись з керуванням, ОСОБА_2 злетів в кювет, завдавши автомобілю пошкодження, вартість ремонту на відновлення яких складає 8123 грн. 39 коп., а сума матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля складає 3644 грн. 53 коп.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав повністю, розкаявся та показав, що 23 квітня 2011 року протягом дня вживав алкогольні напої. Прийшовши увечері додому, посварився зі своєю співмешканкою, після чого вирішив поїхати у с. Осикувате Кіровоградського району та області. Грошей на проїзд у нього не було, але він згадав, що ОСОБА_1, у якого він працював вантажником, лишає свій автомобіль ЗІЛ на стоянці біля овочевого ринку по вул. Героїв Сталінграду в м. Кіровограді і що двері вказаного автомобіля не зачиняються, а автомобіль заводиться без ключа. У зв’язку з цим він попрямував на стоянку, сів у кабіну автомобіля, завів його та без перешкод виїхав зі стоянки, виїхавши по автодорозі з м. Кіровограда у сторону с. Осикувате Кіровоградського району та області. По дорозі він вирішив розвернутися та поставити автомобіль на місце, щоб ніхто не взнав про його вчинок. Але на дорозі неподалік с. Катеринівка Кіровоградського району та області його засліпив зустрічний автомобіль, він не впорався з керуванням та його знесло у кювет. У такому стані він проспав у кабіні автомобіля до ранку, але вранці виїхати на дорогу все одно не зміг, оскільки автомобіль застряг у піску. Лишивши автомобіль, він вийшов на трасу, звідки на маршрутці повернувся додому. Повністю визнає всі обставини злочину, вказані в його обвинуваченні, розмір завданих збитків та вартість транспортного засобу, але вказує, що не мав корисливого мотиву на вчинення злочину, оскільки збирався повернути транспортний засіб на місце та не мав наміру розпоряджатися ним. Щиро кається у вчиненому та просить суворо не карати.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні вищезазначеного злочину, його вина доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами:

- показаннями допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1, згідно з якими він займається торгівлею овочів на торгівельно-ярмарковому майданчику по вул. Героїв Сталінграду, 35 у м. Кіровограді, які продає з автомобілю «ЗІЛ 5301БО»державний номер НОМЕР_1, який він придбав у 2009 році, та у нього вантажником працював підсудний ОСОБА_2 21 та 22 квітня 2011 року він разом із ОСОБА_2 їздили вказаним автомобілем та купували картоплю у м. Черкаси. Приїхавши у м. Кіровоград, він поставив вказаний автомобіль на торгівельно-ярмарковому майданчику по вул. Героїв Сталінграду, 35. Зранку 23 квітня 2011 року він розпродав картоплю з автомобілю та залишив автомобіль у цьому ж місці. Автомобіль знаходився у справному стані, у ньому лише не закривалися двері та для того, щоб завести двигун не потрібні були ключі, про що крім ОСОБА_2 ніхто не знав. 24 квітня 2011 року було свято «Пасхи», а тому він цілий день відпочивав із знайомими. Увечері цього ж дня він на автомобілі ОСОБА_3 заїхали на торгівельно-ярмарковий майданчик, щоб поставити автомобіль останнього на стоянку, та він виявив зникнення свого автомобіля ЗІЛ, про що з відповідною заявою звернувся до працівників міліції;

- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які пояснили в суді, що 23.04.2011 року близько 23 години на торгівельно-ярмарковому майданчику по вул. Г.Сталінграду, 35 у м. Кіровограді вони залишали свій автомобіль «Газель»та на місці, де ставить автомобіль потерпілий ОСОБА_1, був відсутній належний йому транспортний засіб, однак вони міркували, що потерпілий поїхав за придбанням овочів. Наступного дня у вечірній час ОСОБА_1 дізнався про відсутність свого автомобіля «ЗІЛ»на стоянці та повідомив, що ним незаконно заволоділи, про що із відповідною заявою звернувся до працівників органів внутрішніх справ;

- показаннями свідка ОСОБА_4, яка у судовому засіданні підтвердила, що 23 квітня 2011 року увечері вона разом із ОСОБА_2 знаходилась вдома за адресою: АДРЕСА_1, та останній був у стані алкогольного сп’яніння. Вона посварилась з ОСОБА_2, якому зателефонував кум, та підсудний пішов з дому, повернувшись додому наступного дня –24 квітня 2011 року;

- показаннями допитаного у суді свідка ОСОБА_5, який у ніч з 23 на 24 квітня 2011 року працював охоронцем стоянки біля торгівельно-ярмаркового майданчика по вул.Г.Сталінграду, 35 у м. Кіровограді, та вказав, що не бачив неправомірних дій сторонніх осіб, пов’язаних із заволодінням транспортним засобом «ЗІЛ», який належить ОСОБА_1, оскільки та частина ринку, де стояв автомобіль не закривалася і ним не охоронялася;

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_6, з яких вбачається, що останній протягом дня 23 квітня 2011 року спільно з ОСОБА_2 вживав алкогольні напої (а.с.84).

Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується також дослідженими у судовому засіданні доказами:

- заявою потерпілого ОСОБА_1 про злочин від 24.04.2011 року (а.с.5);

- протоколом огляду місця події від 24.04.2011 року із фототаблицею з участю потерпілого ОСОБА_1, під час якого встановлено місце вчинення злочину –територію торгівельно-ярмаркового майданчику по вул.Г.Сталінграду, 35 у м. Кіровограді, на якій встановлено відсутність належного потерпілому транспортного засобу (а.с.9-15);

- копіями реєстраційних документів про належність транспортного засобу «ЗИЛ 5301БО», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.21-23);

- протоколом огляду місця події від 25.04.2011 року із схемою та фототаблицею, під час якого на обочині автодороги неподалік с. Катеринівка Кіровоградського району та області виявлено та вилучено транспортний засіб «ЗІЛ 5301БО», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який мав пошкодження та загруз в піску (а.с.30-33);

- протоколом огляду предметів від 27 квітня 2011 року, у ході якого оглянуто транспортний засіб «ЗІЛ 5301БО», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зафіксовано наявні у ньому пошкодження, який визнано речовим доказом по справі (а.с.44-45);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25.04.2011 року за участю ОСОБА_2, під час якого останній підтвердив власні показання та показав на місці обставини та деталі вчинення ним злочину (а.с.99-101);

- висновком судової автотоварознавчої експертизи №1807/27, згідно з яким ринкова вартість автомобіля «ЗІЛ 5301БО»державний номер НОМЕР_1 складає 39168 грн. 93 коп., вартість відновлюваного ремонту цього автомобілю складає 8123 грн. 39 коп., сума матеріального збитку, заподіяного власнику цього автомобілю, складає 3644 грн. 53 коп. (а.с.51-60);

- висновком судово-дактилоскопічної експертизи №181 від 06.05.2011 року підтверджено, що слід фрагмента долоні руки, вилучений на зовнішній стороні водійських дверей автомобіля «ЗІЛ 5301БО» державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_2 (а.с.66-73).

Аналізуючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази у їх сукупності, які не викликають ніяких сумнівів, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у скоєнні незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.289 КК України.

При цьому суд виходить із того, що органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 необґрунтовано кваліфіковано за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом із кваліфікуючою ознакою «завдання значної матеріальної шкоди», виходячи з наступного.

Так, інкримінуючи зазначену кваліфікуючу ознаку орган досудового слідства виходив з того, що незаконним заволодінням транспортним засобом ОСОБА_2 заподіяв значну матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_1 у розмірі 50936 грн. 85 коп., до якої включив вартість транспортного засобу на момент заволодіння –39168 грн. 93 коп., додавши до неї також вартість відновлювального ремонту автомобіля –8123 грн. 39 коп. та майновий збиток, внаслідок пошкодження автомобіля –3644 грн. 53 коп. Таке визначення розміру збитків є необґрунтованим та безпідставним, оскільки фактично потерпілий на момент скоєння злочину зазнав збитків у розмірі вартості транспортного засобу, незалежно від подальшого його пошкодження тощо.   Враховуючи те, що вартість транспортного засобу становила 39168 грн. 93 коп., що менше аніж сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 47000 грн. 50 коп., оскільки у частині кваліфікації злочинів сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, розмір якої у 2011 році на момент злочину складав 470 грн. 50 коп., а тому відповідно до пункту 3 Примітки до ст.289 КК України кваліфікуюча ознака «завдання значної матеріальної шкоди»підлягає виключенню із обвинувачення підсудного.

При цьому, суд також вважає за необхідне виключити із фабули пред’явленого обвинувачення вказівку на корисний мотив та мету –особисте збагачення ОСОБА_2 при вчиненні злочину, оскільки як із достовірністю встановлено у судовому засіданні ОСОБА_2 вчинив заволодіння автомобілем з метою поїхати у с.Осикувате Кіровоградського району та області, у зв’язку із відсутністю коштів на проїзд, а у подальшому повернути транспортний засіб, про що постійно протягом усього досудового слідства та у судовому засіданні стверджував підсудний. Такі твердження підсудного є послідовними і такими, що нічим не спростовані, а тому можуть бути взятими до уваги.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 вчинив злочин, віднесений до категорії тяжких, умисний та закінчений, потерпілий майнових претензій до підсудного не має та цивільний позов по справі не заявив, оскільки транспортний засіб повернутий йому працівниками міліції.

Як особа ОСОБА_2 за місцем реєстрації характеризується позитивно, офіційно не працює та не одружений, осудний, на обліках в лікарнях не перебуває, але згідно з висновком спеціальної медичної комісії по наркологічним оглядам від 19.05.2011 року страждає хронічним алкоголізмом та потребує лікування, яке йому не протипоказано (а.с.77), раніше судимий.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає скоєння ОСОБА_2 злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 офіційно не працює та не займається суспільно-корисною працею, вчинив умисний тяжкий злочин під час іспитового строку за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.04.2011 року, продовжуючи свою злочинну діяльність, що вказує про небажання підсудного стати на шлях виправлення, суд вважає можливим виправлення підсудного лише в умовах ізоляції його від суспільства, однак враховуючи пом’якшуючі покарання обставини, повернення працівниками міліції транспортного засобу потерпілому, покарання у виді позбавлення волі можливо призначити у межах санкції ч.2 ст.289 КК України на мінімальний строк без конфіскації майна. Із врахуванням всіх обставин справи та тяжкості вчиненого злочину суд вважає, що підстави до застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні підсудному покарання відсутні.

Таке покарання за глибоким переконанням суду буде обґрунтованим і необхідним для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів.

Приймаючи до уваги те, що вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.04.2011 року ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, і він вчинив новий злочин протягом іспитового строку, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.78 КК України призначити йому покарання за правилами, передбаченими ст.71 КК України.

Судові витрати по кримінальній справі відповідно до ст.93 КПК України за проведення судової дактилоскопічної експертизи у розмірі 450 грн. 24 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Речовий доказ –автомобіль «ЗІЛ 5301БО»державний номер НОМЕР_1, 1998 року випуску, шасі (рама) №НОМЕР_2, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1, - згідно зі ст.81 КПК України підлягає залишенню йому як законному володільцеві.

Цивільний позов у справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.04.2011 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років 3 (три) місяці.

Мірою запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити взяття під варту.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з 25 квітня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи у розмірі 450 грн. 24 коп.

Речовий доказ –автомобіль «ЗІЛ 5301БО»державний номер НОМЕР_1, 1998 року випуску, шасі (рама) №НОМЕР_2 - залишити потерпілому ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда В. В. Поступайло