28.07.2011

Справа №1-248 / 11

                                                                         В И Р О К

                                                          І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

28  липня 2011 року                                                                   Знам'янський міськрайонний суд

                                                                                                     Кіровоградської області

в складі : головуючого судді                                                          Попової Н.І.

                при секретарі                                                                  Зеленській Т.В.

                з участю прокурора                                                        Христенка О.В.

                захисника                                                                        ОСОБА_1                                                                                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню

                                              ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Іжевська Російської Федерації, росіянина, громадянина України, безпартійного, освіта вища, розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого лікарем-кардіологом  поліклінічного відділення ДЗ «Відділкової лікарні станції Знам'янка ДП «Одеська залізниця», проживаючого АДРЕСА_1, не маючого судимості ,-

за ч.1  ст. 122  КК України,-

                                                            В  С  Т  А  Н  О  В И  В  :

          Підсудний  ОСОБА_2 скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне  ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але спричинило тривалий розлад здоров'я, за наступних обставин.

          12 квітня 2011 року, близько 22 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та маючи умисел на спричинення потерпілому тілесного ушкодження середньої тяжкості, тобто умисне ушкодження, яке не є  небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але спричинило тривалий розлад здоров'я, діючи умисно та реалізуючи свій злочинний умисел, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, під час сварки з ОСОБА_3, знаходячись по вул. Трудовій в м. Знам'янка Кіровоградської області, поблизу відділення «Приватбанку», наніс ОСОБА_3 декілька  ударів ногою в область обличчя, щелепи та тулубу. Внаслідок чого, від сукупно завданих травматичних впливів ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді ангулярного лівостороннього перелому нижньої щелепи з ліва, садна лівої половини обличчя, які відносяться до категорії середньої тяжкості, що потягло тривалий розлад здоров'я потерпілого.

          Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому йому діянні не визнав і пояснив суду, що 12 квітня 2011 року, приблизно о 22 год. він зайшов у магазин «Престиж», щоб купити цигарки, де зустрів знайомого ОСОБА_4, який був разом з  ОСОБА_5, яки розпивали пиво. ОСОБА_4 пригостив його пивом, купивши йому пляшку пива і вони втрьох продовжили розпивати пиво. Через деякий час до магазину зайшли двоє чоловіків, як йому пізніше стало відомо, що це були ОСОБА_3 і ОСОБА_6 Ііпривіталися з ними. Після цього, він, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вийшли із магазину на вулицю. Зразу ж за ними вийшли з магазину ОСОБА_3 і ОСОБА_6 В той  час, коли вони всі стояли біля відділення «Приватбанку», між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 виник конфлікт, у вигляді словесної перепалки, який переріс у бійку. Він бачив, як ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_3, коли той впав на землю, ногами в область обличчя. Сам він участі у бійці не приймав і ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не наносив. Він разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 розборонили їх і він пішов  до дому. Заперечує, що був в стані алкогольного сп'яніння, так як це ніяким документом не підтверджено.

          Не дивлячись на не визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина  в повному обсязі предьявленого йому обвинувачення встановлена судом і підтверджується показаннями потерпілого,свідків та матеріалами кримінальної справи, дослідженими у судовому засіданні.

          Потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду, що 12 квітня 2011 рокуу, ввечері, він із ОСОБА_6 зайшли до магазину «Престиж». При вході до магазину вони зустріли ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_2. Коли ОСОБА_6 привітався до них, ОСОБА_2 щось відповів, почав висловлюватись нецензурною лайкою і він  заступився за ОСОБА_6, який в цей час уже зайшов до магазину. ОСОБА_5 ударив його рукою в область голови і він упав. Після чого вони почали наносити йому удари, яких, приблизно було 7-8. Били в основному по голові. ОСОБА_2 наніс йому 4 удари ногою в область голови, один з яких прийшовся йому в щелепу. Від чого він знаходився на лікуванні в обласній лікарні і поніс витрати на це. Просить задовольнити його позов в повному обсязі.

          Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що 12 квітня 2011 року, ввечері, пішли в магазин «Престиж». В магазині вони зустріли ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 і привіталися з ними. Коли він стояв в черзі, то вказані особи і ОСОБА_3 вийшли із магазину.Між ним і ОСОБА_2 ще в магазині виник конфлікт по поводу лікування, а ОСОБА_3 за нього заступився. Коли він уже сам виходив із магазину, то побачив, що ОСОБА_3 лежить на землі, а ОСОБА_2 б'є його ногами в область голови. Він йому крикнув і той зразу ж утік. Підійшов до ОСОБА_3, побачив що він весь в крові. Піднявши його, він відвіз його до дому.

          Свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 давши суду аналогічні показання, пояснили, вони разом 12 квітня 2011 року, біля 20 год. зайшли до магазину «Престиж», де розпивали пиво. Зайшов і ОСОБА_2 до магазину. ОСОБА_4 пригостив його пляшкою пива. Потім до магазину  зайшли ОСОБА_3 і ОСОБА_6, підійшли до них, привіталися. Потім між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 виник конфлікт по поводу медичної комісії. ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 вийти із магазину, так як на них  почали звертати увагу. За ними також вийшли ОСОБА_3 і ОСОБА_2, а ОСОБА_6 залишився в  магазині. Вони відійшли в сторону відділення «Приватбанку»і ОСОБА_3 продовжували з'ясовувати з ОСОБА_2 стосунки. ОСОБА_4 став між ними, щоб не було бійки. В цей час, ОСОБА_5 подумавши, що вони будуть бити  ОСОБА_4 відштовхнув від нього в бік  ОСОБА_2 і ОСОБА_3, який впав на землю. ОСОБА_2 підбіг до ОСОБА_3 почав наносити йому удари ногою в область голови. Коли ОСОБА_5 почав відтягувати ОСОБА_2 від ОСОБА_3 ,  то ОСОБА_2 намагався нанести ОСОБА_3 удар рукою. В цей час з  магазину вийшов ОСОБА_6 і почав кричати, а ОСОБА_2 зразу ж  утік. ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 підняли ОСОБА_3, обличчя якого було в крові і ОСОБА_6 повів його до дому. ОСОБА_5 пояснив, що коли до них в магазині підійшов ОСОБА_2, то він був в стані алкогольного сп'яніння.

          Вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме : рапортом чергового по відділу  Знам'янського МВ УМВС по заявою ОСОБА_3, що 12 квітня 2011 року ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді  переламу нижньої щелепи зліва / а.с. 3-4, 13-14/; висновком судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді ангулярного лівостороннього переламу нижньої щелепи зліва, садна лівої половини обличчя, які були заподіянні йому  12 квітня 2011 року і відносяться до категорії середньої тяжкості, як такі що потягли тривалий розлад здоров'я / а.с. 25-26/;  протоколами очних ставок між ОСОБА_6 і ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_2, згідно яких, як свідкі, так і потерпілий підтвердили, що саме ОСОБА_2 12 квітня 2011 року наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 саме при таких обставинах, яке і пред'явлено в обвинувачені підсудному, а ОСОБА_2 стверджував, що ніяких тілесних ушкоджень він потерпілому не спричиняв /а.с.35,36,34,37,38,39,40,41/; постановою, згідно якої відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю в їх діях складу злочинів /а.с. 43/

          Таким чином, аналізуючи  і оцінюючи у сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2  винен в скоєнні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але  спричинило тривалий розлад здоров'я, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 122 КК України.

          Суд не може прийняти доводи підсудного ОСОБА_2 в тому, що він потерпілому ОСОБА_3 не спричиняв тілесних  ушкоджень, а їх йому заподіяв ОСОБА_5, що він 12 квітня 2011 року не перебував в стані алкогольного сп'яніння, за достовірні, оскільки вони нічим об'єктивно не підтверджені в суді, а навпаки  спростовуються цілим рядом доказів, вказаних вище у вироку.

          Не вірити показанням свідків і потерпілого, у суда не має ніяких підстав, оскільки вони, як на досудовому слідстві, так і в суді, послідовні, об'єктивні і не суперечать обставинам скоєного підсудним злочину, які були встановлені в судовому засіданні. і, навпаки,  на думку суду, підсудний, не визнаючи своєї вини в скоєному ним злочину, вказуючи, що тілесні ушкодження потерпілому спричинив ОСОБА_5, таким способом бажає уникнути відповідальності.

          Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним, що він вчинив умисний, закінчений середньої тяжкості злочин.

          Суд враховує особу підсудного, який раніше скоював злочини, позитивно характеризується, займається суспільно-корисною працею.

          Пом'якшуючою вину підсудного обставиною, суд вважає те, що на  утриманні він має одну неповнолітню дитину.

          Обтяжуючою вину підсудного обставиною суд вважає те, що злочин він вчинив в стані алкогольного сп'яніння.

          З урахуванням тяжкості скоєного підсудним, його особи, наявності пом'якшуючих і обтяжуючих його вину обставин, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання, застосувавши до нього вимоги ст. 75 КК України.

          По справі заявлені цивільні позови Знам'янським міжрайонним прокурором в інтересах Кіровоградської обласної лікарні про стягнення з підсудного 1856 грн. 34 коп. за перебування на лікуванні потерпілого на користь вказаної лікарні і потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з підсудного на його користь завданої йому матеріальної шкоди в сумі 1149 грн.50 коп і моральної шкоди в сумі 25000 грн.

          Дослідивши матеріали кримінальної справи та цивільного позову, суд вважає, що позов міжрайонного прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі , а цивільний позов потерпілого в частині відшкодування завданої йому моральної шкоди, з урахуванням тих страждань, пов'язаних з  отриманням ним тілесних ушкоджень, внаслідок злочинних діянь з боку підсудного, на думку суду, підлягає частковому задоволенню.

            Керуючись ст.323-324 КПК України, суд, -

                                                                   З А С У Д И В :

          ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

          На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 від призначеного йому покарання звільнити, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього обов'язки:

          1/ повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

          2/ періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

          Позов Знам'янського міжрайонного прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кіровоградської обласної лікарні 1856грн.34 коп.- витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3

          Позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1149грн.50 коп.- в рахунок завданої матеріальної шкоди і 6000 грн.- в рахунок завданої моральної шкоди

          Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя Знам”янського міськрайонного суду                                                                   Н.І. ПОПОВА