Справа  № 2-а-1654/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 червня 2011 року  

Богуславський районний суд Київської області в складі головуючого судді Кіхтенка С.О. розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду в м. Богуславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення недоотриманих сум щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2007-2010 роки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувшись до суду з даним позовом, просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови в проведенні виплат щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги в повному обсязі, виходячи із розміру трьох мінімальних пенсій за віком та стягнути із відповідача на його користь недоотриману суму грошової допомоги до Дня Перемоги за 2007-2010 роки.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він являється учасником війни, що підтверджується відповідним посвідченням. Відповідно до частини 5 ст. 12 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року йому повинна виплачуватися щорічно до Дня Перемоги до 5 травня разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вона отримала грошову допомогу в 2007-2010 роках значно меншу, ніж це передбачено частиною 5 ст. 12 вищевказаного Закону. По питанню виплати недоотриманої суми грошових коштів він звернувся з відповідною заявою до відповідача, але листом йому було відмовлено в задоволенні його вимог, в зв’язку з чим він змушений звернутися з відповідним позовом до суду.

В своїх запереченнях на позов представник відповідача зазначив, що щорічна грошова допомога до Дня Перемоги позивачці була виплачена відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року №177 "Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Виключно Законом "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Управління праці та соціального захисту населення виплачує щорічну допомогу до Дня Перемоги, виходячи із тих розмірів, які затверджені Верховною Радою України в Державному бюджеті на відповідний рік та відповідно до кошторисних призначень на рік.

Законодавчих актів, які б передбачали більший розмір зазначеної допомоги, ніж отримав позивач, чи проведення перерахунку раніше одержаних сум щорічної допомоги до Дня Перемоги не має.

Згідно п. 5 та 6 статті 51 Бюджетного Кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть на себе бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Будь-які зобов'язання, взяті за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань, або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним Кодексом та Законом "Про Державний бюджет", не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Оскільки Законом України "Про державний бюджет на 2009 рік" не передбачені видатки на проведення перерахунку раніше виплаченої допомоги до Дня Перемоги, то відповідно управління праці та соціального захисту населення не може задовольнити вимоги позивача.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка являється учасником війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Із інформації наданої відповідачем вбачається, що позивачу за 2009 рік – 70 гривень виплачувалися 25.04.2009 року, за 2010 рік - 120 гривень, виплачувалися 29.04.2010 року.

Відповідно до частини 5 ст. 12 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року в редакції закону, що діяв до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, щорічно до 5 травня учасникам війни повинна була виплачуватись разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року було внесено зміни до частини 5 ст. 12 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року та визначено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційним п. 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни в частину п’яту статті 12 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ".

Конституційний суд дійшов до висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Оскільки відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, про що також вказано і в пункті 5 зазначеного рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року,  то відповідно з 22 травня 2008 року діє редакція частини 5 ст. 12 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року, якою визначено розмір грошової допомоги учасникам війни в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Таким чином відповідач неправомірно відмовив позивачці в проведенні виплат щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2007-2010 роки виходячи із розміру трьох мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом.

Позов згідно положень ч. 2 ст. 99 КАС України підлягає задоволенню в частині стягнення недоплаченої допомоги за 2010 рік відповідно до вимог частини 5 ст. 12 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року.

Позов в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Богуславської державної адміністрації недовиплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2007-2009 роки необхідно залишити без розгляду відповідно до положень ст.100 КАС України.

Позивач підлягає звільненню від оплати судового збору (державного мита), як потерпіла від Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст. 4 п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 17, 18, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 19, 152 Конституції України, частиною 5 ст. 12 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” від 22 жовтня 1993 року, п. 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні виплат щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2010 рік виходячи із розміру трьох мінімальних пенсій за віком.

Зобов’язати управління праці і соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2010 рік, встановленому частиною 5 ст. 12 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року та  виплатити недоотриману суму допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зобов’язати управління Державного казначейства у Богуславському районі вирішити питання про повернення позивачу сплаченого до Державного бюджету України витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37,00 грн. /квитанція № 3732 від 06.09.2010 року, ФАБ „Київська Русь”, м. Богуслав Київської області.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Сторони звільнити від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: суддя           С. О. Кіхтенко