Справа № 1-466/10 р.
ВИРОК
І м е н е м У к р а ї н и
29.12.2010 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . Яковлєва О.С.
при секретарі . . . . . . . . . . . . . Слабик О.М.
з участю прокурора . . . . . . . Левченко Ю.Ю.
потерпілого . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4
законного представника . . . .ОСОБА_5
захисника . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, неодруженого, учня 3-го курсу Бердичівсь кого професійного аграрного ліцею, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 30.07.10 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
за ч. 1 ст. 122 КК України, –
в с т а н о в и в :
22 травня 2010 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_7 перебував на подвір’ї домогосподарства АДРЕСА_2. В цей час в нього виник конфлікт з ОСОБА_4 В ході суперечки ОСОБА_7, діючи умисно, на ґрунті неприязних стосунків, що виникли раптово, наніс один удар кулаком лівої руки в праву частину обличчя потерпілого ОСОБА_4 В результаті злочинних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді перелому виличної кістки та передньої стінки гайморової пазухи справа, рани під нижнім лівим повіком, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що визвали тривалий розлад здоров'я.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та вказав, що фактичні обставини, зазначені у обвинувальному висновку, відповідають дійсності. Сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного суд не має. Підсудній показав, що 22.05.10 приблизно о 19 годині він знаходився в с. Дубівка Бердичівського району у своєї знайомої ОСОБА_8. Коли вони з ОСОБА_8 розмовляли до нього підійшов житель с. Дубівка ОСОБА_4, який був в нетверезому стані та почав чіпля тися. Під час суперечки з ОСОБА_4 він наніс то му один удар кулаком лівої руки в праву щоку, під праве око. Після цього з обличчя ОСОБА_4 пішла кров. Не хотів спричинити такі тілесні ушкодження. Збитки не відшкодовував, але обіцяє відшкодувати. В скоєному підсудний щиро розкаявся, вказав, що більше ніколи такого не повториться.
Крім повного визнання вини підсудним, його вина підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, допитаний потерпілий ОСОБА_4 показав, що 22.05.10 він знаходився в знайомої ОСОБА_1, де вживали горілку. ОСОБА_7 стояв на вулиці та розмовляв з ОСОБА_8. Десь близько 19 години він, підійшовши до підсудного з ОСОБА_8, втрутився в їхню розмову та почав розпитувати ОСОБА_7, чому той сюди приїхав. Випадково штовхнув ОСОБА_7, після цього між ними виникла супере чка, в ході якої ОСОБА_7 кулаком наніс йому один удар в праву частину щоки, під праве око. Після даного удару він відчув сильний різкий біль в області нижньої шелепи справа та з носа і з правої щоки пішла кров. Він присів, трохи посидів та пішов додому. Наступного ранку помітив, що в нього не відкривається рот. Його завезли в лікарню в Житомир, деякий час він не міг їсти, довго проходив лікування з метою повернення можливості їсти, не ходив тривалий час на роботу. Хоче, щоб підсудний відшкодував кошти.
Крім того вина ОСОБА_7 підтверджується:
- даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 08.06.10, в якому мітиться заява про злочин попередженого про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України потерпілого ОСОБА_4, який повідомив про спричинення йому 22.05.10 близько 20 години в с. Дубівка тілесних ушкоджень (а.с. 2);
- даними протоколу огляду місця події від 08.06.10, згідно якого встановлено місце, де ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження –ділянка місцевості АДРЕСА_2 (а.с. 6);
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 16 липня 2010 року за участю потерпілого ОСОБА_4 з фототаблицею до нього, відповідно до якого потерпілий показав, яким чином підсудний заподіяв йому тілесні ушкодження –наніс один удар кулаком лівої руки в праву частину обличчя (а.с. 26-28);
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 05 серпня 2010 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 з фототаблицею до нього, відповідно до якого підсудний показав, яким чином заподіяв тілесні ушкодження –наніс один удар кулаком лівої руки в праву частину обличчя (а.с. 44-46);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 851 від 13.08.10, згідно якого у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому виличної кістки та передньої стінки гайморової пазухи справа, рани під нижнім лівим повіком, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров’я. Дані тілесні ушкодження спричинені від дії тупого твердого предмета, що не виключається кулаком, та могли виникнути при обставинах та в термін, вказаних потерпілим та підозрюваним. (а.с. 49-50);
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_7 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таких, що спричинили тривалий розлад здоров’я.
При призначенні покарання ОСОБА_7 суд керується загальними засадами призначення покарання –ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 3 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Підсудний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем навчання характеризується негативно, навчається, проживає разом з батьком, не відшкодував заподіяні ним збитки, вчиненню злочину передувала неправомірна поведінка потерпілого.
Обставинами, що пом’якшують його покарання суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не встановив.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги особу підсудного, який має непогашену судимість, не відшкодував заподіяну шкоду, вчинив злочин, перебуваючи на підписці про невиїзд, суд прийшов до висновку про призначення підсудному ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі. Однак, відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України, суд вважає за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Цивільний позов ОСОБА_4 щодо стягнення матеріальної суд задовольняє в повному об’ємі, оскільки така шкода доведена в ході судового слідства. Крім того, суд також задовольняє цивільний позов ОСОБА_4 щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1514 грн. 39 коп. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями підсудного, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілого та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Судових витрат у справі немає.
Підстав для зміни обраного щодо підсудного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –
з а с у д и в :
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, з врахуванням вироку Бердичівського міськрайонного суду від 30.07.10 за ч. 3 ст. 185 КК України, засудженому ОСОБА_7 призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням протягом 2 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_7 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_7 залишити попередній – підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 485 грн. 61 коп. матеріальної шкоди та 1514 грн. 39 коп. моральної шкоди.
Арешт, накладений на майно ОСОБА_7 –мопед », рама НОМЕР_1, який знаходяться на зберіганні засудженого ОСОБА_7, не скасовувати.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.
Головуючий –суддя О.С. Яковлєв