Справа № 2-а-4119/11

ПОСТАНОВА  

іменем України

25.07.2011 року суддя Амур-Нижньодніпровський районного суду міста Дніпропетровська Руденко В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернулася  до відповідача  позовом про визнання дій відповідача противоправними по нарахуванню пенсії, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районні м. Дніпропетровська провести перерахунок призначеної йому, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 2 групи, пенсії з червня 2011 року та зобов’язання відповідача здійснювати такі виплати пенсій і в подальшому.

В обґрунтування позовних вимог позивач  посилається на те, що розмір її пенсії, як інваліда ЧАЕС другої групи особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, не відповідає розміру, встановленому ст. ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме розмір державної пенсії є меншим, ніж вісім мінімальних пенсій за віком та розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю є меншим ніж 75% мінімальної пенсії за віком. Відповідач відмовляється в добровільному порядку здійснити йому перерахунок.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що ОСОБА_1, відповідно до посвідчення серії А №070654 має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та є інвалідом 2 групи.

Відповідно до Закону України № 231-У від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»який набрав чинності з 31.10.2006 року, визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров’я, довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ   8   вищевказаного  Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним для категорії 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особами, віднесеним до категорії 1, зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.

Частиною 3 статті 54 вказаного закону передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4.

Відповідно до п.4 ст. 54 Закону України «про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсія по інвалідності другої групи в усіх випадках не повинна бути нижчою вісім мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року № 523 (із змінами та доповненнями).

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.

Згідно ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», - у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, для позивача, як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Конституційні   принципи,   на   яких   базується   здійснення   прав   і   свобод   людини   і громадянина України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями   1,3 ч. 2 статті 6, статтею 8 , ч.2 статті  19, статтями 22,23, ч.1  статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є  виконання  прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як в ст. 8 Конституції України, так і статтею 8 КАС України.

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу у розмірах, менших від восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової менш ніж 75% мінімальної пенсії за віком, є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам статті 50, частини 4 статті 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому, а тому суд немає законних  підстав встановлювати на майбутнє обов’язки для будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та у спосіб. Таким чином вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснювати виплату пенсій у розмірі  восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі  75% мінімальної пенсії за віком задоволенню не підлягають. Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, то ц і вимоги позивача будь-якими належними та допустимими доказами суду не підтверджені.

Тому, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 122 ч.3, 159, 160, 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії як інваліду другої групи як особі постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 1 червня 2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок  ОСОБА_1 пенсії як інваліду другої групи як особі постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС, у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 1 червня 2011 року із розрахунку державної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та здійснити її виплату з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині вимоги ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд  шляхом подачі у десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя: